ЗМІСТ

Вступ 3

1. Теоретична частина 5

1.1. Типи вітрогенераторів 5

1.1.1. Вітрогенератори з горизонтальною віссю обертання 9

1.1.2. Вітрогенератори з вертикальною віссю обертання 11

1.2. Компоненти вітроустановки 16

1.3. Вітрогенератори і довкілля 19

1.4. Проблеми експлуатації промислових вітрогенераторів 21

2. Практична частина 23

2.1. Горизонтальний чи вертикальни вітрогенератор 23

2.2. Розробка барабана для вертикального вітрогенератора 24

На почтку було придбаний лист жесті 2 на1 м. Далі за допомогою металевого стержня було розкреслені розміри на листку жесті (Таб 2.1): 24

Креслення на листку жесті 24

Назва 24

Кількість 24

Розміри 24

Лопасті 24

6 24

28см. на 50 см. 24

Круг (кришка) 24

2 24

діаметр 50 см. 24

2.2 Розробка рами для вертикального вітрогенератора 29

Для цього було використано три однакових стержня і труба з внутрішнім діаметром 2,5 см., що дорівнює зовнішнтому діаметру почіпніків. Металеві стержні були приварені до труби щоб труба була перпиндикулярна землі. Також до труби було приварено металева пластина на яку кріпиться генератор(Рис.2.7). 29

2.3 Робочий стан вертикального вітрогенератора 29

Тема курсової роботи, модель вітрового генератора, а також в вступі ми поставили собі за мету щоб вітрогенератор працював. Тому ми закріпивши генератор за допомогою мультиметра снімали покази. Які коливались від 200 млВ до 424 млВ.(Рис.2.8, Рис.2.9) 29

Дані покази демонструють нам, що вітрогенератор працює і видає струм. Щоб отримувати більшу напругу відповідно і струм, потрібно прикріпити сильніший генератор. Також для кращого видобування струму можна знайти більш вітряне місце, де вітрові потоки будуть заставляти вітряк крутитися з більшою швидкістю, а ніж коли снімали покази. 29

30

Висновки 32 список використаних джерел 33 вступ

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день розвиток світової енергетики базується на використанні традиційних викопних видів палива. У довгостроковій перспективі розвиток енергетики в цьому напрямку буде стримуватися екологічними, ресурсними і соціальними обмеженнями, проте, попит на енергоспоживання, пов'язаний з розвитком економіки та приростом населення буде постійно зростати. Для задоволення цього попиту необхідно використання всього спектру традиційних та поновлюваних енергоресурсів . Вище зазначене обумовлює в даний час широкомасштабний розвиток альтернативної енергетики як у промислово розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Відновлювана енергія існує у навколишньому середовищі постійно і не вимагає спеціальних витрат на своє вивільнення. Так, наприклад, сумарна кінетична енергія вітрового потоку в приземному шарі Землі оцінюється в 19,6 МВт, враховуючи цей факт, важливе значення набувають наукові розробки, спрямовані на застосування цього ресурсу для вироблення електроенергії .

Подальший розвиток вітроенергетики дозволить вирішити проблеми якісного і надійного енергопостачання споживачів, а також знизить шкідливий вплив енергетики на навколишнє середовище.

Можна виділити наступні положення, що визначають вітроенергетику як перспективний екологічно чистий напрям:

– світова вітроенергетика розвивається прискореними темпами, випере-джаючи існуючі прогнози, що обумовлено її екологічними перевагими;

– ціна виробництва енергії на ВЕС співставна з ціною від традиційних джерел;

– в низці держав (Німеччина, Данія, Іспанія, Індія) вітроенергетика перетворилася у самостійну і значну галузь електроенергетики.

Аналіз сучасних проблем в області вітроенергетики показує наявність двох найбільш важливих з них:

– оцінка вітропотенціалу;

– проблема спільної роботи вітроенергетичних установок (ВЕУ) і вітрових електростанцій (ВЕС) в складі електроенергетичної системи (ЕЕС).

Наукові дослідження в галузі динаміки ВЕУ йдуть шляхом створення нових та удосконалення відомих моделей аеродинамічних та електромагнітних впливів на систему, що дозволяє досягти достатньо точного результату. Для теоретичного дослідження моделей, в основному, застосовуються чисельні методи. Дана робота являє собою приклад створення моделі вітрогенератора з вертикальною віссю обертання.

До переваг вертикально-осьвих вітрогенераторів відносяться:

– спрощення конструкції за рахунок можливості розташування генератора на землі;

– відсутність необхідності розвертати вітроприємний пристрій – ротор при зміні напрямку вітру.

Вище окреслені міркування є підтвердженням актуальності обраної теми курсової роботи «Модель вітрового генератора»

Мета дослідження : розробка моделі вітрогенератора та проведення досліджень можливості її роботи.

Реалізація цієї мети зумовила постановку і вирішення таких взаємопов’язаних завдань:

• опрацювання теоретичних матеріалів.

• розробка креслень.

• розробка моделі віторгенератора.

Методи дослідження: метод вивчення наукової літератури, аналіз, синтез, узагальнення, спостереження, практичне моделювання вітрового генератора.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (20 найменувань). Основний зміст курсової роботи викладено на 28 сторінках.