Регуляція тонусу судин
Регуляція |
Вплив на тонус судин |
||
Підвищується |
Знижується |
||
Нервова регуляція |
|||
Симпатична нервова система |
+ + + |
|
|
Парасимпатична нервова система |
|
+ + + |
|
Гуморальна регуляція |
|||
Адреналін, норадреналін |
наднирникові залози |
+ + + + + + |
|
вазопресин |
нейрогіпофіз |
|
|
серотонін |
кишечник |
|
|
Ренін - ангіотензин |
нирки |
|
|
медулін |
нирки |
|
+ + + + + + |
простагландини |
тканини |
|
|
брадикінін |
підшлункова, легені |
|
|
ацетилхолін |
парасимпатичні нерви |
|
|
гістамін |
шлунок |
|
|
молочна кислота |
м’язи |
|
|
ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Дихання – це фізіологічний процес направлений на забезпечення окисно – відновних процесів в організмі людини.
Етапи дихання
зовнішнє дихання \ вентиляція легень\
обмін газів в легенях \між альвеолярним повітрям і кров’ю капілярів малого кола кровообігу \
транспорт газів кров’ю
обмін газів в тканинах між кровю капілярів великого кола кровообігу і тканинами
внутрішнє дихання – вивчає біохімія.
Показники зовнішнього дихання
Частота дихання
Глибина дихання
Екскурсія грудної клітки
ЖЄЛ
Легенева вентиляція
Показники спірометрії
Дихальний об’єм – це кількість повітря яке людина вдихає і видихає в спокої –
300 – 700 мл;
Резервний об’єм вдиху – це кількість повітря яке можна ввести в легені, якщо вслід за
1500 – 2000 мл4
спокійним вдихом зробити максимально можливий.
Резервний об’єм видиху – це кількість повітря яке можна вивести в легені, якщо вслід за
1500 – 2000 мл спокійним видихом зробити максимально можливий.
Залишковий об’єм – це об’єм, який залишається в легенях після максимального видиху.
1000 - 1500 мл.
Регуляція роботи дихального центра
Регуляція роботи дихального центра здійснюється за рахунок
гуморального впливу;
рефлекторного впливу;
імпульсів з відділів головного мозку.
1.Гуморальний вплив
Специфічним регулятором активності дихального центра являється СО2,
Хеморецептори ретикулярної формації, судинної системи \ каротидний синус, дуга аорти\
Збудження від хеморецепторів поступає до інспіратор них ядер дихального центру - вдих
2. Рефлекторні впливи
постійні рефлекси – при подразненні рецепторів альвеол, легень, плеври, пропріорецепторів дихальних мязів. Найважливіший рефлекс на роз тяжіння альвеол.
Непостійні рефлекси – подразнення рецепторів слизової носа, верхніх дихальних шляхів, скелетних мязів, шлунка.
3. Вплив кори головного мозку.
Забезпечує свідоме керування диханням. Ми можемо затримати дихання. Дихати частіше.
Таким чином кора забезпечує пристосування дихальної системи до змін навколишнього середовища, або умов – фізичне навантаження та ін..
ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
Відділ ШКТ |
Травний сік |
Склад травного соку |
Регуляція |
|||
специфічні речовини |
ферменти |
гормони |
нервова |
гуморальна |
||
Ротова порожнина |
слина |
лізоцим муцин
|
Активні: амілаза, мальтаза Малоактивні протеаза, ліпаза, фосфатаза.
|
|
умовні рефлекси; безумовні: симпатична – гальмує; парасимпатична – стимулює. |
кров, бідна на поживні речовини. |
Шлунок |
шлунковий сік |
соляна кислота; мукоїдний секрет; гастро –мукопротеїд \внутрішній фактор Кастла\; лізоцим. |
пепсин, гастриксин, діють на білки. Малоактивн: ліпази та амілази |
гастрин |
І фаза – рефлекторна; ІІ фаза – шлункова – механічне подразнення слизової та виділення гастрину та гістаміну. ІІІ фаза – кишкова –гальмує секретин та холецистокінін – панкреозимін 12 палої кишки. |
|
ХІІ пала кишка |
Панкреатичний сік |
|
Активні: амілаза, ліпаза, нуклеаза. Неактивні: трипсиноген хімотрипсинпроеластаза
|
|
Умовні рефлекси. Симпатична – гальмує; парасимпатична – стимулює. |
Стимулюють: секретин, холецистокінін – панкреозимін гастрит, серотонін, інсулін. Гальмують: Глюкагон, кальцитонін, |
Жовч |
жовчні кислоти холестерин, пігменти \білірубін\ |
|
|
Умовні рефлекси. Симпатична – гальмує; парасимпатична – стимулює. |
Стимулюють: секретин, жовчні кислоти крові.
|
|
Кишковий сік |
|
Амілаза, ліпаза, фосфатаза, нуклеаза
|
секретин, холецистокінін панкреозимін, мотилін. |
Місцеве подразнення слизової оболонки - стимулює |
Стимулюють: панкреатичний сік, соляна кислота, продукти розпаду білків. |
|
Товста кишка |
Кишковий сік |
Епітеліаль ні клітини, слиз
|
Мало: амілази, ліпази, пептидази. Відсутні: ентерокіназасахараза.
|
|
|
|
ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
Залози |
Клітини |
Секрет |
Карді альні та фундальні залози |
головні |
пепсиноген |
додаткові |
мукоїдний секрет |
|
мукоїдні |
||
аргентофінні |
попередник серотоніна |
|
Пілоричні залози |
головні |
пепсиноген |
додаткові |
мукоїдний секрет |
|
обкладочні |
соляна кислота |
|
G - клітини |
гастрин |
Деполімеризація у відділах ШКТ |
Ферменти |
Білки |
Жири |
Вуглеводи |
Всмоктування |
Ротова порожнина |
Амілаза, сахараза |
- |
- |
+ |
ліки, високотоксичні речовини |
Шлунок |
соляна кислота |
набухають |
- |
- |
вода; мінеральні солі; алкоголь, ліки, гормони; моносахара.
|
пепсин |
звурджує молоко |
- |
- |
||
пепсин |
до альбумоз та пептонів |
- |
- |
||
ХІІ –пала кишка |
амілаза |
. |
|
глюкоза, моносахара |
вода; мінеральні речовини; гормони; продукти розпаду білка |
ліпаза |
|
жирні кислоти, гліцин, гліцерин. |
|
||
нуклеаза |
амінокислоти |
|
|
||
Порожня кишка |
незначна кількість |
+ |
+ |
+ |
Максимальне всмоктування мономерів |
Товста кишка |
дуже мало |
|
|
|
вода; мінеральні речовини; глюкоза, амінокислоти, жиророзчинні вітаміни
|
ФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ
