Тема 9: захист прав суб’єктів господарської діяльності

1. Система господарського судочинства.

2. Досудове врегулювання господарських спорів.

3. Звернення до господарського суду

4. Процедура вирішення спорів господарськими судами.

5. Виконання та оскарження рішень ГС .

1. Система господарського судочинства.

Господарські суди – це спеціалізовані суди, на які законом покладено здійснення правосуддя у господарських відносинах.

Організація і діяльність господарських судів визначається Конституцією України, ЗУ «Про судоустрій України» від 07.02.02р. Господарським процесуальним кодексом та іншими нормативними актами.

Єдину систему господарських судів України становить

• Ви­щий господарський суд України,

• апеляційні господарські суди,

• місцеві господарські суди.

Місцевими господарськими судами відповідно до ст. 21 Закону "Про судоустрій України" є: гос­подарський суд Автономної Республіки Крим, області, місі Києва і Севастополя.

Ви­щий господарський суд України (ВГСУ) є вищим судовим орга­ном господарських судів України. Вищий господарський суд України діє у складі колегій суддів, в його складі утворюють­ся Президія, як консультативно-дорадчий орган при Голові Вищого господарського суду України, та Пленум Вищого господарського суду України..

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстан­ції, які утворюються Президентом України за поданням Голо­ви Вищого господарського суду України з обов'язковим ви­значенням території, на яку поширюються повноваження цих судів та їх місцезнаходження. Указами Президента України від 11 липня 2001 p., 30 травня 2002 р. та 25 червня 2003 р. в Україні утворено 8 апеляційних господарських судів.

Інститут підвідомчості, за загальним правилом, використо­вується для визначення кола справ, віднесених саме до веден­ня господарського суду, і дозволяє відмежовувати їх від справ, віднесених до ведення інших судових органів.

Підвідомчість господарських справ визначається в бага­тьох випадках нормативними актами господарського законо­давства, які часто містять посилання загального характеру на те, що спори, які виникають з того чи іншого приводу, вирі­шуються "судом або господарським судом". У цьому разі слід звертатись до спеціальних норм господарського процесуально­го законодавства, що визначають підвідомчість справ госпо­дарським судам.

Відповідно до ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі:

• справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів. В науці господарського процесу та в господарській судовій практиці такі спори отримали назву переддоговірних спорів;

• спори у справах, що виникають при виконанні господар­ських договорів. Такі спори можуть виникати з приводу не­виконання чи неналежного виконання договірних зобов'я­зань і стосуватися як виконання зобов'язання в натурі, так і застосування до порушника передбачених законом чи дого­вором майнових санкцій (неустойки, штрафу, пені, відшко­дування збитків);

• справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві;

• справи про банкрутство, які розглядаються у порядку про­вадження, передбаченого ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 30 червня 1999 р. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а стосовно банкрутства банків — також Зако­ном України "Про банки і банківську діяльність" від 7 груд­ня 2000 p.;

• справи за заявами органів Антимонопольного комітету, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими ак­тами до їх компетенції;

• справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

• справи у спорах, що виникають з інших підстав, наприк­лад, про відшкодування збитків, завданих підприємству в результаті виконання вказівок державних та інших органів, про відшкодування заподіяної шкоди (джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок порушення природоохоронного зако­нодавства тощо), в тому числі про захист ділової репутації тощо.

У п. 1 ст. 12 ГПК визначено категорії спорів, що не підві­домчі господарським судам:

— спори, що виникають при погодженні стандартів та техніч­них умов;

— спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тари­фи відповідно до законодавства не можуть бути встанов­лені за угодою сторін;

— спори, вирішення яких відповідно до законів України, між­державних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Територіально справи розглядаються господарським судом за правилами:

• при виконанні господарських договорів та про визнання недійсними актів - за місцезнаходженням відповідача.

• за договором перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту - за місцезнаходженням органу.

• у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння - за місцезнаходженням майна.

• про порушення майнових прав інтелектуальної власності - за місцем вчинення порушення.

• корпоративні спори - за місцезнаходженням господарського товариства

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.