13. Податкова політика в системі державного регулювання економіки.

Ефективність податкової системи в державі значною мірою залежить від податкової політики, яку проводить держава.

Податкова політика - це діяльність держави у сфері визначення і стягнення податків.

Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави.

Основні принципи податкової політики: фіскальна ефективність, економічна ефективність, соціальна справедливість.

Принцип фіскальній ефективності передбачає наступні елементи: достатня сума доходів, мінімізація витрат на збір доходів, запобігання ухиленню від сплати платежів до бюджету, еластичність податкової системи, рівномірний розподіл податків між адміністративно-територіальними одиницями.

Достатність доходів повинна відображати баланс між джерелами фінансування і шляхами їх використовування.

Запобігання ухилень від сплати податків може бути досягнуто за рахунок створення ефективної системи контролю за правильністю і своєчасністю сплати податків платниками.

Для мінімізації ухилень від сплати податків необхідно з'єднати обидва з названих методів.

Показник еластичності системи доходів бюджету показує, як змінюється об'єм надходжень до бюджету залежно від зміни об'єму валового внутрішнього продукту.

Принцип економічної ефективності в процесі формування податкової системи має неоднозначне визначення. Податкові відносини виникають на стадії перерозподілу національного доходу, і через податкову політику держава втручається у відносини перерозподілу.

Принцип соціальній справедливості означає, що платниками податків повинні виступати всі члени суспільства, які одержують доходи. Прямі і непрямі податки в рішенні цієї проблеми мають різне значення. Традиційним є відношення до непрямих податків як до регресивних в соціальному плані в розвинених країнах світу.

14. Плата за використання надр: види, платники та об’єкт оподаткування.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

а) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

б) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутої у податковому періоді корисної копалини або обсяг погашених у податковому періоді запасів корисних копалин.

До об'єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини, видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з відходів гірничодобувного виробництва;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях;

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок, а також природних порожнин.