5.Переход конфликта в антагонизм.
6.Разрешение конфликта.
7.Постконфликт. Возможен, особенно в том случае,
когда разрешение конфликта произошло
путем нахождения компрамисса.
Наибольший урон организациям наносит неулаженный конфликти. По некоторым оценкам более 65% проблем в трудовом коллективе связаны с нарушениями отношений между сотрудниками, а не с недостатком навыков или мотивации поведения отдельных рабоников.
48
Принуждение (борьба, соперничество). Тот, кто выбирает данную стратегию поведения, прежде всего исходит из оценки личных интересов в конфликте как высоких, а интересов своего соперника — как низких. Выбор стратегии принуждения в конечном итоге сводится к выбору: либо интерес борьбы, либо взаимоотношения.
Уход. Стратегия ухода отличается стремлением уйти от конфликта. Она характеризуется низким уровнем направленности на личные интересы и интересы соперника и является взаимной. По сути, это взаимная уступка.
Уступка. Человек, придерживающийся данной стратегии, также стремится уйти от конфликта. Но причины «ухода» в этом случае иные. Направленность на личные интересы здесь низкая, а оценка интересов соперника высокая, т.е. человек, принимающий стратегию уступки, жертвует личными интересами в пользу интересов соперника.
Стратегия уступки имеет некоторое сходство со стратегией принуждения, заключающейся в выборе между ценностью предмета конфликта и ценностью межличностных отношений. В отличие от стратегии борьбы в стратегии уступки приоритет отдается межличностным отношениям.
омпромисс. Компромиссная стратегия поведения характеризуется балансом интересов конфликтующих сторон на среднем уровне. Иначе ее можно назвать стратегией взаимной уступки.
Стратегия компромисса не только не портит межличностные отношения, но и способствует их положительному развитию.
Сотрудничество. Стратегия сотрудничества характеризуется высоким уровнем направленности как на собственные интересы, так и на интересы соперника. Данная стратегия строится не только на основе баланса интересов, но и на признании ценности межличностных отношений.
49
Серед найбільш розповсюджених технологій консенсусу можна
виділити різні форми арбітражу.
101
Зобов'язуючий арбітраж.
Конфліктуючі сторони вибирають групу осіб для розгляду
їхньої суперечки і винесення остаточного рішення, що буде мати
зобов'язуючу силу. Схожості з судовим процесом додає процедура
розгляду питання, однак сам процес не має чітких норм, які б
регулювали безпосередній розгляд доказів. Якщо процес не допускав
грубих помилок, суди можуть надати примусову силу рішенням
обов'язкового арбітражу.
Рекомендаційний арбітраж.
Процедура розгляду аналогічна попередньому варіантові, однак,
рішення, яке виносить нейтральна особа, носить для обох сторін
рекомендаційний характер. Подібний варіант арбітражу передбачає
участь такої категорії учасника процесу, як експерта. Участь експерта
викликана необхідністю одержання учасниками протистояння
кваліфікованих висновків по спірному питанню, що надалі можуть
вплинути на їхній вибір, прийняття або не ухвалення рішення арбітра.
Арбітраж «кінцевої пропозиції».
Процес, у цілому, може розглядатися як різновид
зобов'язуючого арбітражу. Кожна із сторін пропонує на розгляд свій
варіант вирішення конфліктної ситуації, арбітр, розглянувши
запропоновані варіанти, вибирає одну з них, без права внесення будь-
яких змін.
Обмежений арбітраж.
Особливістю подібного виду арбітражу є попереднє
встановлення меж поступок конфліктуючими сторонами. Якщо
рішення арбітра виходить за попередньо названі межі, претензії
враховуються згідно попередніх угод або на протязі нового раунду
зустрічей.
Посередницький арбітраж.
Різновид змішаного регулювання конфлікту. Третій особі
пропонується поєднати в собі функції посередника й арбітра.
Запрошена особа (або група) зобов'язана знайти оптимальну форму
згоди, яка б не дратувала конфліктуючі сторони, створювала б
сприятливі обставини для його вирішення
50
СООТНОШЕНИЕ ФАЗ И ЭТАПОВ КОНФЛИКТА
Фаза конфликта |
Этап конфликта |
Возможности разрешения (в %) |
Начальная фаза |
– возникновение и развитие конфликтной ситуации – осознание конфликтной ситуации |
92 % |
Фаза подъема |
Начало открытого конфликтного взаимодействия |
46 % |
Пик конфликта |
Развитие открытого конфликта |
< 5 % |
Фаза спада |
___________ |
» 20 % |