66)Методи пошуку іноземних партнерів.

Для пошуку партнерів є низка методів: — вивчення ринку у формі кабінетного дослідження, або шляхом проведення обстеження; — вивчення наявних записів з метою пошуку "заморожених" і втрачених клієнтів; — пошук потенційних клієнтів, які відгукуються на рекламні заходи компанії; — "байдужий збір замовлень" — систематична робота на певній території: телефонні переговори в одних випадках з усіма компаніями (наприклад, на ринку офісного устаткування), в інших — із компаніями на певному сегменті ринку (наприклад, харчова промисловість); — рекомендації клієнтів

— зв'язок з окремими особами, які за своїм службовим становищем мають детальні знання в конкретних галузях промисловості і торгівлі про нові й існуючі підприємства, наприклад керуючі банків, працівники державних установ тощо; — дослідження продукції для пошуку нових сфер і способів її використання, що відповідають запитам нових клієнтів і вимогам нових ринків.

67)Всесвітня мережа Інтернет як інструмент зед.

Можливості одержання та передачі інформації через Інтернет привели до бурхливого зростання електронного бізнесу — сфери економіки, яка включає всі фінансові та торгові трансакції, що проводяться за допомогою комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих трансакцій. До електронного бізнесу відносять: — електронний обмін інформацією — електронний рух капіталу — електронну комерцію (E-Trade); — електронні гроші (E-Cash); — електронний маркетинг (E-Marketing); — електронний банкінг (E-Banking); — електронні страхові послуги (E-Insurance) тощо.

Суб'єктами електронного бізнесу виступають: — домашні господарства; — підприємства; — державні установи; — постачальники мережевих послуг (провайдери, елект ронні платіжні системи тощо). Основними перевагами електронного бізнесу є: — оперативність отримання інформації, особливо при міжнародних операціях; — зниження невиробничих витрат (торгових витрат, витрат на рекламу, витрат, пов'язаних з сервісним обслуговуванням та інформаційною підтримкою споживачів); — скорочення циклу виробництва та продажу, оскільки зникає потреба повторного підтвердження інформації і знижується вірогідність помилок при введенні інформації; — значно знижуються затрати, пов'язані з обміном інформацією, за рахунок використання більш дешевих засобів телекомунікації; — більша відкритість компаній для споживачів.

68)Поняття і склад інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Існує щонайменше три ознаки інвестиційної діяльності — безповоротність, пов’язана з тимчасовою втратою споживчої цінності капіталу (наприклад, ліквідності); очікування зростання авансованої (вкладеної) вартості капіталу; ризиковість, невизначеність щодо кінцевого результату, який матиме місце часто у віддаленій перспективі. Інвестиційна діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес формування необхідних інвестиційних ресурсів, збалансований відповідно до обраних параметрів інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) на основі вибору ефективних об'єктів інвестування та забезпечення їх реалізації. До складу інвестиційної сфери включаються: 1) сфера капітального будівництва

2) інноваційна сфера, де реалізуються науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;

3) сфера обігу фінансового капіталу (цінних паперів та ін);

4) сфера реалізації майнових прав субєктів інвестиційній діяльності.

До обєктів інвестиційної діяльності належать, перш за все, обєкти нерухомості:

1) новостворювані основні фондів будь якої форми власності;

2) оборотні кошти в усіх сферах економіки,

3) реконструкція, модернізація основних фондів, цехів, підприємств;

4) науково-технічна продукція, інвестиційне проектування;

5) земельні ділянки.

Учасниками(суб’єктами) інвестиційної діяльності за Законом можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.