Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
підручник з корекції Миронова.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
22.88 Mб
Скачать

5.2. Психолого-педагогічна інтервенція девіантної поведінки

1. Вивчення особистості важковиховуваного підлітка передує корекції важковиховуваності. Потреба у виявленні таких підлітків відпадає, оскільки їх одразу можуть назвати педагоги та батьки. Проте, нас цікавлять особливості їхньої самосвідомості, характеру, причини та обставини, що призвели до важковиховуваності, збережені позитивні сторони особистості, з опорою на які можна було б здійснювати корекцію. Психологічне обстеження повинно бути організованим таким чином, щоб за його результати дозволяли визначити тип важковиховуваності. Іншим завдання психологічного вивчення важко- виховуваного підлітка є виявлення патологічних рис характеру та потягів і схильності до шкідливих звичок.

Соціальну ситуацію розвитку важковиховуваного підлітка вивчає соціальний педагог. Важковиховуваність з одного боку зумовлена проблемами взаємодії підлітка з найближчим соціальним оточенням, а з іншого — проявляється в них. Тому вивчення цього феномену буде неповним без дослідження конкретних соціальних умов формування особистості підлітка.

3 цією метою проводиться педагогічна діагностика, яка покликана з'ясувати:

  • виховні можливості сім'ї та учнівського колективу;

  • причини виникнення важковиховуваності, несприятливі умови, що підтримують її;

  • позитивні якості підлітка, на які необхідно покластися у перевихованні;

  • типове і своєрідне у духовному світі підлітка;

  • рівень його педагогічної занедбаності.

Вивчення виховних впливів сім'ї передбачає: 1. Уточнення складу, культурних, матеріальних та побутових умов сім'ї. Визначення соціальної спрямованості сім'ї. У цьому відношенні сім'я може бути:

  • соціальною за духом та змістом;

  • з правильним ставленням до суспільства, але з порушеними внутрішніми взаєминами;

  • з егоїстичними установками;

  • з асоціальними установками;

  • з конфліктними взаєминами.

    1. Оцінка педагогічної атмосфери сім'ї, а саме:

  • сімейні взаємини, їх характер, зміст, стиль і тон сімейного життя;

  • поєднання поваги, любові, вимог до дитини;

  • з'ясування наявності проблем та труднощів у сімейному вихованні;

  • визначення ставлення дитини до сім'ї (кого любить і за що, з ким рахується, які сімейні обов'язки виконує, як ставиться до братів та сестер);

  • наявність помилок у вихованні, зокрема:

  • відсутність поглядів на виховання;

  • низька педагогічна культура батьків;

  • відсутність в сім'ї трудової атмосфери;

  • сліпа любов чи навпаки — байдужість до дітей.

  1. Вивчення сімейних традицій, звичаїв, прав та обов'язків кожного члена сім'ї. Збір інформації про історію її розвитку.

  2. Діагностика типу сім'ї

Діагностика виховного впливу школи передбачає:

    1. Визначення провідних педагогічних установок, які склалися в педагогічному колективі. Наявність/відсутність єдиної педагогічної думки та творчого підходу до організації педагогічного процесу.

    2. Встановлення внховних можливостей учнівського самоврядування та різних видів діяльності школярів (гуртки і Т.Д.).

    3. Оцінка результатів роботи школи у напрямку виховання провідних особистісних якостей підлітка — колективізму, працьовитості, чесності, нетерпимості до аморальних вчинків, самостійності, людинолюбства, почуття гідності й совісті.

    4. Констатація наявності педагогічних помилок вчителів, батьківського активу, активу учнів, зокрема:

  • роз'єднаності у діяльності педагогів;

  • збільшення числа прогулів у школі;

  • невірного підходу до важковиховуваності;

  • невміння досліджувати духовний світ підлітка;

  • педагогічної безтактності.

Вивчення виховних можливостей первинного колективу

має на меті складання загальної психолого-педагогічної характеристики первинного колективу за наступною схемою:

  1. Спрямованість колективу (інгереси, потреби учнів, цілі, завдання колективу, духовні цінності).

  2. Зрілість суспільної думки: наявність єдиних критеріїв для оцінки діяльності один одного, ефективність впливу на думку учня з боку більшості, спільність ідеалів, наявність хибних ідеалів та помилкових поглядів.

  3. Співвідношення офіційної та неофіційної структури колективу.

  4. Організованість колективу: наявність/відсутність згуртованості, взаємодопомоги; особливості міжособистісних взаємин.

  5. Наявність традицій.

  6. Охоплення учнів дорученнями, чергування керівництва і підлеглості.

  7. Статус особистості важковиховуваного в колективі за даними соціометрії.

Вивчення важковиховуваного підлітка передбачає:

Діагностику провідної лінії аморальної поведінки, яка має на меті визначити три моменти:

    1. який недолік об'єднує всі негативні прояви особистості:

  • спотворена спрямованість особистості;

  • комплекс антисоціальних потреб, що визначає мотив та цілі поведінки;

  • комплекс об'єднаних егоїзмом негативних якостей, наявність яких служить швидкому задоволенню аномальних потреб;

    1. на скільки підліток чинить опір педагогічному впливу, як до нього ставиться:

  • активно-вороже;

  • пасивно-байдуже.

    1. співвідношення позитивних та негативних аспектів особистості підлітка.

Для з'ясування зазначених обставин використовуються методи психолого-педагогічноїдіагностики, зокрема, спостереження та бесіда

.Цілісний аналіз результатів психолого-педагогічного обстеження повинен бути спрямований на вирішення наступних питань:

  • які психологічні механізми лежать в основі формування важ ковиховуваності;

  • якою є структура особистості підлітка (спрямованість, інтереси, потреби, цінності, ставлення до себе та до інших, здатність до саморегуляції);

  • на які збережені сторони особистості можна спиратись під час корекції;

  • які соціальні умови сприяють, а які перешкоджають ефективності корекційної роботи?

Ha основі психолого-педагогічного обстеження на підлітка складається характеристика з зазначенням історії психічного розвитку, причин та механізмів важковиховуваності, особливостей особистості, соціальних зв'язків, а також тих цінностей та властивостей індивіда, які можна використати у корекційній роботі. Від точності та глибини діагностичної інформації залежить ефективність психолого-педагогічного впливу.