Матеріали для самостійної роботи з написання реферату

Текст № 1. Регулювання водних ресурсів і екологічні завдання

С.Г. Соловей, Є.В. Бевзюк

Полтавська державна аграрна академія

Як правило, там, де потреба у воді найбільша, її якраз і бракує. Як кажуть, вода є не зовсім там, де треба, і не в тій кількості, в якій потрібно. Отже, водою необхідно керувати і її необхідно економити. Проте однією економією – хоча це зараз є одиним із головних лозунгів природокористування – проблеми не вирішити. Виникає необхідність перерозподілу водних ресурсів і у просторі і в часі.

Способи регулювання водних ресурсів змінюються. Якщо раніше враховувалася лише одна якась вимога, наприклад, потреби гідроенергетики, то зараз головне – комплексність у споживанні води. Гідроенергетичні споруди проектуються таким чином, щоб не залишилися забутими потреби сільського господарства, «рибників» та інших водокористувачів. Безсумнівно, таке використання водних ресурсів зустрічає на своєму шляху масу труднощів – і технічних, і економічних, і екологічних.

Сьогодні широко вживається слово «екологія». Як же розуміти правильний екологічний підхід? Немає абстрактної екології, екологія завжди повинна насамперед мати на увазі людину. Адже людина – елемент екологічного середовища, тому коли ми говоримо про наслідки тих чи інших водогосподарських заходів, потрібно насамперед враховувати їх користь або шкідливість для людини, яка живе серед природи. У ряді випадків негативні наслідки будь-яких водогосподарських заходів неминучі, і наше завдання – встановити будь-який розумний баланс.

Ось приклад, який ілюструє необхідність комплексного оцінювання заходів. Зарегулювання дельти Тереку призвело до збільшення небезпеки повеней, що виявилось неочікуваним навіть для проектувальників. передбачалось, що зниження максимальних витрат води під час повені зменшить небезпеку. Проте розпочалося надзвичайно інтенсивне відкладення наносів замулювання дна. Зменшилась пропускна спроможність русла, і повені стали більш частими. Тут стають очевидними не тільки економічні збитки, але і пов’язана з ними екологічна шкода.

Зараз великі проекти обов’язково підлягають екологічній експертизі. Усі прогнози ретельно аналізуються, розробляються заходи, які компенсують негативні екологічні наслідки. Проект переробляється, а в деяких випадках і зовсім відхиляється.

Проте створити проект, виконати певні розрахунки ми вже вміємо достатньо добре. Прогноз можливих наслідків нашого втручання в природу – куди більш складне завдання і, очевидно, в майбутньому воно стане найголовнішим. Гідрологи, гідрохіміки можуть складати прогноз очікуваних змін за аналогією з процесами в інших природних об’єктах. Екологічні і соціально-економічні прогнози надати складніше.

Річкова система – це в буквальному розумінні система. У ній все взаємопов’язане. При цьому вода як найбільш рухомий елемент ландшафту у природних процесах часто стає провідною. Від річкового стоку залежить велика кількість інших властивостей басейну – тут і рослинність, і грунти, і рух наносів у річці, і пароплавство, і якість води, і життя в річці різних організмів і багато іншого. Навіть мікроклімат в районі річки тісно пов’язаний з її стоком. На річковий басейн необхідно дивитися як на складну природну систему. І такий погляд ставить перед гідрологією зовсім нові завдання, виводить цю науку на інший більш високий рівень. Такий підхід може дати нам ключ до переконливих прогнозів наших взаємодій із водою на Землі.