Видатні люди Кам’янця-Подільського

У XIX — на початку XX ст. Кам'янець тісно пов'язаний з іменами сотень діячів української, польської і російської культури. У духовній семінарії навчалися С.Руданський, М.Леонтович, А.Свидницький. У місті і його околицях творили художники А.Хмельов-ський (св. Брат Альберт), В.Розвадовський, В.Гагенмейстер, О.Грен.

Лікар Йосип Ролле (1839-1894) (94; 95 -будинок в якому жив Й.Роллє) і православний священик Юхим Сіцінський (1859—1938), які досліджували історію Поділля, видали чимало праць про минуле міста і краю.У Кам'янці народився відомий польський літературознавець Юзеф Калленбах (1861-1929), який викладав у Фрайбурзькому, Львівському, Варшавському, Віденському і Ягеллонському університетах. На схилі свого віку був ректором Ягеллонського університету.В Кам'янці-Подільському діяли губернська і декілька приватних друкарень. У 60-х роках XIX ст. з'явилися перші фотографії Кам'янця-Подільського. Особливо великий вклад в популяризацію пам'яток Кам'янця-Подільського вніс фотограф М.Грем (1828—1911), засновник першого отосалону в місті.

На початку XX ст. в Кам'янці активно діяла "Просвіта", очолювана Костем Солухою.На 1 січня 1913 року в Кам'янці мешкало 17274 православних, 23430 іудеїв, 8113 католиків, 378 лютеран, 36 мусульман, 4 вірмено-григоріан і 14 караїмів. 1 січня 1918 р. в місті мешкало 58 325 жителів.У 1914-1917 pp. в місті перебував штаб російського Південно-Західного фронту.За ініціативою місцевих патріотів у жовтні 1918 р. в місті відкрито Український державний університет. Його очолив видатний українознавець Іван Огієнко. Одним із засновників університету був міський голова Олександр Шульмінський .Починаючи з квітня 1919р. півроку в місті перебував державний центр Української Народної Республіки: Директорія, уряд, військове командування.

В листопаді 1920 р. місто захопили більшовики. У 1928 р. уряд Української Соціалістичної Радянської Республіки оголосив про створення історико-культурного заповідника. З 1937 р. в Старій фортеці розміщується музейна експозиція.

Тисячі кам'янчан зазнали сталінських репресій. Було зруйновано багато храмів. У 1937 р. місто стало центром області.

Возз'єднання із Росією.

У 1792 році відбувся другий поділ Польщі Поділля i Кам'янець були возз'єднані з Росiєю В 1796 р. була створена Подільська губернія з центром к Кам'янці. Місто зосталося i надалі центром Поділля, яким він став ще 1362р Центром Поділля, і проіснувало у своєму статусі до 18 березня 1919 року, коли губернським центром стала Вiнниця. Ще один раз Кам'янець став центром області у 1938 році, але в 1940 р. цей центр перемістився до Проскурова, який в 1954 р. був перейменований на Хмельницький. Так само було перейменовано і область - з Кам'янець-Подільської на Хмельницьку. 557 років Кам'янець був столицею Поділля.На час возз'єднання із Росiєю Кам'янець опинився в занедбаному стані. Якщо у 1570 р тут було 4,5 тис населення, а в середині XVII ст. - 15 тис, то на 1795 р. зосталося тільки 3,45 тис. душ. У місті почали занепадати ремісничі цехи, які, поряд з торгівлею, були колись основою добробуту міста. Замкнуті ремісничі цехи гальмували розвиток ремесла Значна кількість ремісничої бідноти, зокрема <партачi>. <Партачi> - ті, яких з різних причин, не обов'язково фахових, не приймали до цеху (ред.) залишилися поза цехами. У боротьбі за існування вони ставали позацеховими кустарями i підривали товарне виробництво цехів.У 60-х роках XIX ст. на зміну феодалізму приходить капіталізм, пожвавлюється розвиток міста, з'являються напівкустарні підприємства. Зростає населення міста i досягає 23 тис. душ.У другій половині XIX ст. у місті набирає поширення демократичний рух учнівської молоді. Виникають організації народницького напрямку: <Кам'янецька комуна> (1868 р.), <Подільська вільна друкарня> (1879 р.), Подільська група <Народної волi> (1882 р.), до якої належав М.М.Коцюбинський. У Кам'янці розпочали свою діяльність письменники-демократи С.В.Руданський, А.П.Свидницький, Г.О.Мачтет, автор відомої революційної пісні <Замучен тяжелой неволей>, революційні народники В.К.Дебогорiк-Мокрiєвич, В.i.Дзюбинський, перший полiткаторжник на Сахаліні Н.Ф.Крижанiвський.