
- •1.Визначення поняття “Організація праці в суспільстві”.
- •2. Суть, зміст організації праці, особливості наукової організації праці.
- •3. Поділ і кооперування праці.
- •4. Організація і обслуговування робочих місць.
- •5. Трудовий процес і його раціоналізація
- •6. Умови праці та фактори їх формування
- •7. Охорона і безпека праці.
- •8. Дисципліна праці
- •9. Форми організації праці та її ефективність
- •10. Робочий час
- •11. Режим праці та відпочинку
- •12. Сутність нормування праці
- •13. Значення нормування праці
- •14. Система нормативів і норм праці
- •15. Об’єкти нормування праці.
1.Визначення поняття “Організація праці в суспільстві”.
Використання ресурсів праці здійснюється в системі організації праці в суспільстві та на підприємстві.
Організація праці в суспільстві – це зумовлена економічним устроєм та законодавчого регулюєма загальнодержавна система використання праці в суспільстві. У функціональному аспекті організація праці в суспільстві – це система управління працею, яка встановлена в суспільстві.
До елементів суспільної організації праці відносяться (за Роффе)
забезпечення функціонування ринку праці;
облік, аналіз та планування праці в державному секторі економіки;
організація оплати та матеріального стимулювання праці;
охорона праці та техніка безпеки;
інші елементи.
2. Суть, зміст організації праці, особливості наукової організації праці.
Органiзацiя працi— це спосiб поєднання безпосереднiх виробникiв iз засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кiнцевих соцiально-економiчних результатiв. Органiзацiя працi є об’єктивною необхiднiстю i невiд'ємною складовою трудовоi дiяльностi людини. Вона має сприяти вдосконаленню всiх процесiв працi, виробничих структур для досягнення найвищоi ефективностi суспiльного виробництва. В умовах ринковоi економiки на всiх рiвнях управлiння можна видiлити економiчнi та соцiально-психологiчнi завдання щодо полiпшення органiзацii працi.
Характер організації праці в колективі визначається мірою прогресивності техніки і технології, що застосовуються, а також рівнем кваліфікації працівників. Наукова організація праці передбачає систематичне впровадження досягнень науки і передового досвіду та дозволяє найкращим чином поєднувати техніку і людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці.
Впровадження наукової організації праці (НОП) спрямоване на рішення економічних, соціальних і психофізіологічних задач. До економічних задач НОП належать:
- підвищення продуктивності праці, економія живої праці, що витрачається при виконанні трудових операцій;
- найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів;
- підвищення рівня нормування праці.
Соціальні задачі НОП - це всебічний розвиток людини в процесі праці, виховання свідомого відношення до праці, розвиток творчої ініціативи, підвищення освітнього рівня і ділової кваліфікації кадрів і перетворення праці в першу життєву потребу. Психофізіологічними задачами НОП є забезпечення умов для збереження в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини, полегшення праці, підвищення його змістовності і привабливості.
Основними задачами наукової організації праці є:
- підвищення продуктивності праці, зростання освітнього і культурного рівня робітників
- поліпшення умов праці;
- всебічний облік і контроль за мірою праці, матеріальне стимулювання працівників;
- правильний підбір кадрів, виховання відповідальності, дисципліна праці;
- розвиток творчої активності робітників, залучення їх до роботи в області НОП.