- •§1. Аксіоматична будова теорії натуральних чисел, аксіоми Пеано
- •§2. Метод математичної індукції, його застосування
- •§3. Поняття про алгебраїчні операції та алгебраїчні структури. Група, кільце, поле.
- •§ 4. Поняття комплексного числа
- •§ 5. Форми комплексного числа. Формула Ейлера. Алгебраїчна форма комплексного числа.
- •§6. Дії з комплексими числами, формула Муавра. Корінь з комплексного числа
- •§ 7. Матриці та визначники
- •§ 8. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Ранг матриці, його обчислення. Критерій Кронекера- Капеллі
- •§9. Системи лінійних рівнянь. Невизначені системи. Метод Гаусса.
- •§ 10. Метод Крамера .
- •§11. Матричний метод розв’язування системи лінійних рівнянь
- •§1. Вектори. Дії з векторами. Колінеарні, компланарні вектори.
- •§ 2. Лінійно-залежні і незалежні системи векторів. Векторний базис.
- •§3. Векторний добуток векторів. Властивості, геометричний зміст
- •§4. Мішаний добуток векторів. Властивості, геометричний зміст
- •§ 5 Рівняння прямої на площині
- •§6. Основні задачі на пряму на площині.
- •§7. Рівняння площини в просторі
- •§8. Основні задачі на площину
- •§9. Рівняння прямої у просторі: перетином двох площин, через дві точки, канонічне
- •§10. Кут між прямою та площиною.
- •§11. Еліпс та його властивості. Канонічне рівняння еліпса.
- •§12. Гіпербола та її властивості. Канонічне рівняння гіперболи
- •§ 13. Парабола та її властивості. Канонічне рівняння параболи.
- •§14. Поверхні другого порядку. Класифікація
§12. Гіпербола та її властивості. Канонічне рівняння гіперболи
Гіперболою називають множину точок площини, різниця відстаней від кожної з яких до двох даних точок залишається сталою і дорівнює 2a. Точки називають фокусами гіперболи.
Нехай
,
M
(x;y)-
довільна точка гіперболи. Розглянемо
випадок, коли фокуси гіперболи знаходяться
на осі х і початок координат є серединою
відрізка
.
Тоді
.
,
. Отже,
.
Модуль
взято тому, що невідомо який з відрізків
чи
буде більший.
або
.
Зрозуміло,
що
,
а отже
.
Випадок,
коли
розглядати не будемо, бо тоді
-
сукупність всіх точок прямої
,
що лежать поза межами відрізка
.
+
,
,
,
,
,
,
,
,
,
оскільки
,
то позначимо
.
Отже,
-
канонічне рівняння гіперболи.
AA1 – дійсна вісь гіперболи, - дійсна піввісь, - уявна піввісь. Так як змінні х і у входять до канонічного рівняння гіперболи у парних степенях, то гіпербола задана канонічним рівнянням, симетрична відносно обох осей координат.
Знайдемо точки, в яких вітки гіперболи перетинають вісь х, то у=0.
,
то (
)
і (-
;0).
Якщо графік перетинає вісь y,
то х=0,
або
. Очевидно, що ця рівність виконуватись
не може. Отже, гіпербола, задана канонічним
рівнянням, вісь у не перетинає. Прямі
- асимптоти гіперболи. Ексцентриситетом
гіперболи називають
=
.
Так
як
,
то для гіперболи
,
або
.
Якщо
,
то рівняння набуває вигляду
.
Таку гіперболу називають рівносторонньою або рівнобічною. Її асимптотами є бісектриси координатних чвертей.
Прямі,
задані рівняннями
- називають директрисами гіперболи,
заданої канонічним рівнянням
.
Так як
.
Отже, директриси гіперболи не перетинають .
Якщо
М (х;y)
– довільна точка гіперболи,
- відстань до відповідної директриси,
MF=r
– відтань до відповідного фокусу, то
.
Задачі для розв’язування:
Знайти дійсну та уявну півосі, ексцентриситет і побудувати гіперболу для всіх точок якої абсолютна величина різниці відстаней до точок стала величина, що дорівнює 2 , якщо:
Знайти a,b, c, та рівняння асимптот. Якщо гіперболу задано рівнянням
.
Звести рівняння гіперболи
до канонічного. Вказати рівняння
асимптот в новій та старій системах
координат.
§ 13. Парабола та її властивості. Канонічне рівняння параболи.
Параболою називають множину всіх точок площини, рівновіддалених від даної прямої та даної точки. Пряму називають директрисою параболи, а точку її фокусом. Фокус не можне лежати на директрисі.
Виведемо канонічне рівняння параболи.
Виберемо систему координат так, щоб вісь х проходила через фокус F і була перпендикулярна до директриси, а початок координат знаходився на однаковій відстані від фокуса і директриси.
Нехай
відстань від фокуса до директриси буде
p
– параметр параболи. Тоді F(
і відстань від директриси до осі у
.
Нехай M (х;y) – довільна точка параболи. MM1 – відстань від точки M до директриси.
MM1 = MM2 + M2M1, MM2 = х, M2M1= ,
то MM1 = х+ .
M
F=
За означенням параболи M F= MM1 .
Тоді
Піднісши до квадрату, одержимо
,
-
канонічне рівняння параболи.
Так
як змінна у входить до канонічного
рівняння параболи у парному степені,
то парабола задана канонічним рівнянням,
симетрична осі х. Зрозуміло, що у цьому
випадку директриса параболи має рівняння
.
Так
як
,
то рівняння
має зміст лише при
,
тому вітки параболи, заданої канонічним
рівнянням, знаходяться у І і ІV
чвертях.
Вершиною
параболи називають точку перетину
параболи з її віссю симетрії. У нашому
випадку з віссю х. Отже,
Тобто вершиною параболи , заданої
канонічним рівнянням, є початок координат.
Задачі для розв’язування
Парабола з вершиною в початку координат симетрична осі х і проходить через точку А(9;3). Напишіть її рівняння.
Знайти вершину й побудувати параболу, для всіх точок якої відстані до даної точки М і даної прямої 𝓁 рівні між собою, якщо рівняння прямої і координати точки задані:
3х-4у-15=0; М(7;4).
5х+12у - 4=0; М(1;1).
х+у=0, М(5;3).
