
- •14.Зрошувальна мережа на поливних ділянках.
- •15.Тимчасова зрошувальна мережа,призначення,склад
- •18.Типи споруд на постійній зрошув.Мережі:види,призначення,конструкція.
- •20.Лоткова зрошувальна мережа
- •21.Види джерел води для зрошення,вимоги до них.
- •27.Поняття про осушення.Види осушуваних земель.
- •31.Водний баланс і його елементи
- •32.Методи і способи осушення
- •33.Осушувальні системи і їх елементи.Види осушувальних систем.
- •34.Регулююча осушувальна мережа каналів.
- •37.Споруди на осушувальних системах.
33.Осушувальні системи і їх елементи.Види осушувальних систем.
Осушувальні системи — це комплекс заходів та споруд, спрямованих на запобігання або ліквідацію надмірного зволоження земель та призначених для видалення з осушуваної території надлишкової поверхневої і ґрунтової води. Осн. елементи осушувальної системи:
Водоприймач (річка,озеро та ін.) — призначений для прийому води з осушуваної території.
Осушувальна мережа, яка за призначенням поділяється на регулюючу, огороджувальну та провідну:
Зволожувальна або зрошувальна мережа, яка забезпечує подачу води у кореневмісний шар ґрунту у посушливі періоди.
Гідротехнічні споруди — призначені для керування потоком води у каналах і трубопроводах.
Водосховища — проектуються для регулювання стоку і забезпечення зволоження осушених земель.
Дамби обвалування — забезпечують захист осушуваних земель від затоплення з боку водосховищ, озер або річок-во-доприймачів.
Дорожна мережа — служить для проїзду транспорту і сільськогосподарських машин на осушувальній системі (дороги, мости, переїзди та ін.).
Природоохоронні споруди і пристрої — застосовуються для охорони ґрунтового покриву, тваринного і рослинного світу, (лісові смуги, охоронні зони, пляжі, підживлювальні і скидні канали для водоймищ, мости-переходи для диких тварин та ін.).
Експлуатаційні споруди — забезпечують контроль і керування водним режимом ґрунтів, а також підтримання меліоративної системи у справному стані.
Осушувальні системи поділяються на такі види:
За характером дії на водний режим ґрунту:
осушувальні системи односторонньої дії;
осушувальні системи з попереднім шлюзуванням;
осушувально-зволожувальні системи двохсторонньої дії.
За способом відведення надлишкових вод з осушуваної території у водоприймач:
самопливні;
з машинним водопідйомом (польдерні системи);
змішані.
За конструкцією:
відкриті системи;
закриті системи;
комбіновані системи.
За розміщенням осушувальної мережі на місцевості:
горизонтальні;
вертикальні.
34.Регулююча осушувальна мережа каналів.
. Регулювальна мережа призначена для видалення із ґрунтів надлишкової вологи і підтримання в них необхідного водно-повітряного режиму. За принципом дії регулювальна мережа поділяється на:
дренажну, що забезпечує своєчасне зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення;
збиральну, яка забезпечує відведення надлишкових поверхневих вод і вод з орного горизонту у задані строки.
Мережа із зниження рівня ґрунтових вод проектується на порівняно водопроникних ґрунтах (з коефіцієнтом фільтрації у верхньому метровому шарі понад 0,3 м/доб.); мережа по прискоренню поверхневого стоку використ. при осушенні важких за механічним складом ґрунтів.
За конструкцією регулювальна мережа виконується:
відкритою (канали);
закритою (закритий дренаж).
За розміщенням на місцевості мережа може бути:
систематичною (при осушенні всієї території);
вибірковою (для осушення окремих ділянок). Переваги і недоліки відкритої регулювальної осушувальної мережі. Відкриті регулювальні канали прості за конструкцією і дешеві у будівництві. Але вони мають ряд недоліків:
V разом із смугами відчуження займають значну частину осушуваної площі (до 15...20 %), у зв'язку з чим знижується коефіцієнт земельного використання — Киі;
ускладнюють роботу с.г машин і знижують їх продуктивність;
при осушенні відкритими каналами потрібно багато споруд — шлюзів регуляторів і переїздів;
канали є розсадниками бур'янів;
V значні експлуатаційні витрати для обслуговування. Тому використання відкритої мережі у наш час обмежене.
При влаштуванні закритої осушувальної мережі не буде втрат площ, підвищується коефіцієнт зем. використання, немає перепон щодо механізації с.г робіт, спрощується і здешевлюється експлуатація системи, полегшується внутрішньогосподарське землевпорядкування, скорочується кількість споруд на відкритих каналах. До недоліків закритої мережі належать: ,*повільне відведення поверхневих вод;*висока вартість будівництва. Незважаючи на ці недоліки закритий дренаж є осн. способом осушення с.г угідь.
35.Провідна осушувальна мережа призначена для прийому надлишково поверхневих та грунтових вод з регулювальної і огороджувальної мережі і своєчасного їх відведення у водоприймач.
До складу провідної мережі входять: - магістральні канали і їхні вітки, - транспортуючі збирачі, - відкриті і закриті колектори.
Велика провідна мережа використовується відкритою,а менша закритою(на діл.з гончаного дренажу)або відкритою(на потужних торфовищах що осушують кротовим дренажем).
36.Огороджувальна осушувальна мережа призначена для захисту осушуваної території від припливу зовні поверхневих або грунтових вод. Для огородженя від припливу поверхневих вод заст..відкриті нагірні канали,приплив грунтових вод перехоплюють відкритими ловильними каналами або закритим ловильним дренажем.
Нагірні канали прокладають вздовж верхньої межі осушув.території у місцях інтенсивного припливу поверхневих вод з водозборів,що розміщені вище. Ловильні канали проектують за лінію виклинювання грунтових вод або в місцях меншої потужності водо насосного горизонту.