7. Здійснення розрахунків при апробації психодіагностичних методик

В компетенцию психодиагностики входят:

- конструирование и апробация методик;

- выработка правил проведения обследования;

- способы обработки и интерпретации результатов, обсуждение возможностей и ограничений тех или иных методов.

Психодиагностика предполагает, что полученные с её помощью результаты будут соотноситься с какой либо точкой отсчета либо сравниваться между собой.

Існують спеціальні програми для розрахунків психодіагностичних методик. Наприклад, Комп'ютеризована психодіагностична програма «Бізнесмен» є стандартизованим дослідженням:

- мотивації оптанта, тобто ступеня виразності його орієнтації на сферу бізнесу й прагнення до самореалізації в професіях даного типу;

- психологічного забезпечення даної мотивації, тобто наявності особистісних якостей, необхідних для досягнення успіху в бізнесі;

- інтелектуального забезпечення даної мотивації, тобто рівня розвитку інтелекту (IQ) і загальної здатності навчатися.

2. У програмі задіяний наступний діагностичний інструментарій:

- тест професійної мотивації (дослідження мотиваційного аспекту)- опитувальник і класифікація професій Дж.Холланда;

- скорочена версія 16-ФЛО Кеттелла та методика дослідження комунікативних установок (дослідження психологічного аспекту);

- 3-ій і 5-ій субтести тесту структури інтелекту Амтхауера (дослідження інтелектуального аспекту).

9. Шкала станайнів та їх вирахування

Інтегративна оцінка результатів в комплексному тестуванні може відбутись і за шкалою станайнів. Назва станайн (скорочено від англ. standardnine — стандартна дев’ятка) пов’язана з тим, що оцінки за цією шкалою набувають значення від 1 до 9. Процентна шкала переводиться в станайни. Шкала станайнів має тенденцію S-подібно-го розподілу результатів. Тобто за нею найбільша кількість досліджуваних може одержати бали в межах 4–6 і незначна — низькі та високі бали.

Значення нормальної щільності тестових результатів (у %) для переводу первинних оцінок у шкалу станайнів

Якісна оцінка розвитку здібностей	Кількісна оцінка, станайни	Відсоток тестованих
Відсутність здібностей	1	4
Дуже низькі здібності	2	7
Низькі здібності	3	12
Незначні здібності	4	17
Середні здібності 5 20	5	20
Здібні	6	17
Дуже здібні	7	12
Суперздібні	8	7
Обдаровані	9	4

10. Поняття факторного, кластерного та клайк-аналізу

Під факторним аналізом розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких з результативним показником носить функціональний характер, т. б., коли результативний показник представляється в вигляді виробності, приватного або алгебраїчної суми факторів.

Стохастичний аналіз представляє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких є результативним показником в відмінності від функціональної є неповним, можливою (кореляційною). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди трапляється відповідні зміни функції, то при кореляційному зв’язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від з’єднання інших факторів, які приділяють даний показник. Наприклад, виробність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, котрі впливають на цей показник.

При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом – від загального до приватного. Зворотній факторний аналіз здійснює дослідження причинно-результативного зв’язку способом логічної індукції – від приватних, окремих факторів до узагальнюючих.

Факторний аналіз може бути одноступінчатим і багатоступінчастим. Перший тип використовується для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини. Наприклад, у = а Ф b. При багатоступінчастому факторному аналізі проводиться деталізація факторів а і b на складові частини з ціллю вивчення їх поведінки. Деталізація факторів може бути продовжена і далі. В даному випадку вивчається вплив факторів різних рівнів співпідрядності. Необхідно розрізняти також статичний і динамічний факторний аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-результативного зв’язку в динаміці.

І нарешті, факторний аналіз може бути ретроспективним, який вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, та перспективним, який досліджує поведінку факторів і результативних показників в перспективі.

Основними задачами факторного аналізу являються слідуючі.

1. Відбір факторів, визначаючих досліджуємі результативні показники.

2. Класифікація та систематизація факторів з ціллю забезпечення комплексного та системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності.

3. Визначення форми залежності між факторами і результатами показників.

4. Моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показником.

5. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них в зміні величини результативного показника.

6. Робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами).

Відбір факторів для аналізу того чи іншого показника виконується на основі теоретичних і практичних знань, придбаних в цій сфері. При цьому звичайно виходять з принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точніше будуть результати аналізу. Разом з тим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядається як механічна сума, без обліку їх взаємодії, без виділення головних, визначаємих, то вводи можуть бути помилковими. В економічному аналізі взаємозв’язане дослідження впливу факторів на величину результативних показників досягається за допомогою їх систематизації, що являється одним з основних методологічних питань цієї науки.

Важливим методологічним питанням в факторному аналізі являється визначення форми залежності між факторами і результативними показниками: функціональна вона чи стохастична, пряма чи зворотна, прямолінійна чи криволінійна. Тут використовується теоретичний і практичний досвід, а також способи порівняння паралельних і динамічних рядів, аналітичних групіровок початкової інформації, графічний і ін.

Моделювання економічних показників (детермініроване і стохастичне) також представляє собою тяжку методологічну проблему в факторному аналізі, рішення якої потребує спеціальних знань і практичних навичок в цій сфері.

Самий головний методологічний аспект в аналізі – розрахунок впливу факторів на величину результативних показників, для чого в аналізі використовується цілий арсенал способів, сутність, призначення, сфера застосування яких і процедура розрахунків розглядаються в наступних главах.

І нарешті, останній етап факторного аналізу – практичне застосування факторної моделі для підрахунку резервів приросту результативного показника, для планування і прогнозування його величини при зміні виробності ситуації.

Кластерний аналіз— задача розбиття заданої вибірки об'єктів (ситуацій) на підмножини, що називаються кластерами, так, щоб кожен кластер складався з схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися. Завдання кластеризації відноситься до статистичної обробки, а також до широкого класу завдань навчання без вчителя. Кластерний аналіз — це багатовимірна статистична процедура, яка виконує збір даних, що містять інформацію про вибірку об'єктів і потім упорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи — кластери (Q-кластеризация, або Q-техника, власне кластерний аналіз).

Основна мета кластерного аналізу — знаходження груп схожих об'єктів у вибірці. Спектр застосувань кластерного аналізу дуже широкий: його використовують в археології, антропології, медицині, психології, хімії, біології, державному управлінні, філології, маркетингу, соціології та інших дисциплінах. Однак універсальність застосування привела до появи великої кількості несумісних термінів, методів і підходів, що утруднюють однозначне використання і несуперечливу інтерпретацію кластерного аналізу.

Незалежно від конкретної сфери, застосування кластерного аналізу передбачає наступні етапи:

1.Відбір вибірки для кластеризації.

2.Визначення множини характеристик, по яких будуть оцінюватися об'єкти у вибірці.

3.Обчислення значень тієї чи іншої міри схожості між об'єктами.

4.Застосування одного з методів кластерного аналізу для створення груп схожих об'єктів.

5.Перевірка достовірності результатів кластеризації.

Якщо кластерному аналізу передує факторний аналіз, то вибірка не потребує коректування — викладені вимоги виконуються автоматично самою процедурою факторного моделювання. В іншому випадку вибірку потрібно коректувати.

Особой разновидностью кластерного аналізу. является "анализ клик", или "клайк-анализ", который дает разбиение объектов на пересекающиеся классы.

7