Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

Факультет програмування та комп’ютерних і телекомунікаційних систем

Кафедра радіоелектронних апаратів і телекомунікацій

Реферат з предмету: «Філософія»

«Порядок і хаос у фізичних та суспільних процесах»

Спеціальність: 05.09.12 – Напівпровідникові перетворювачі електроенергії

Виконав:

Голевич Олег Богданович, спірант каф. РЕА і ТК. Хмельницький національний університет.

Перевірив:

Керівник семінару:

Вальчук Анатолій Миколайович, доц. каф. філософії та соціально-гуманітарних наук, к. ф. н.

Хмельницький університет управління та права.

Хмельницький 2013

Зміст

ВСТУП 3

1. ПОРЯДОК І ХАОС 5

1.1 Основні поняття 5

1.2 Поняття структури 6

1.3 Від порядку до хаосу 7

1.4. Характеристики порядку і хаосу 10

2. ПРИЧИНИ ХАОСУ 14

2.1 Самоорганізація порядку і хаосу 16

2.2 Роль ентропії як міри хаосу 18

2.3 Синергетика як ключ до розуміння хаосу 19

2.4 Синергетичні закономірності 21

Висновок 23

Бібліографічний опис літературних джерел 25

ВСТУП

Наш світ, та все, що доступно в ньому зазнають безперервних змін - ми спостерігаємо його безперервну еволюцію. Всі подібні зміни відбуваються за рахунок сил внутрішньої взаємодії, у всякому разі, ніяких зовнішніх по відношенню до нього сил ми не спостерігаємо. Згідно з принципом Бора - існуючим ми маємо право вважати лише те, що спостерігається, або може бути зроблено таким. Отже, подібних сил не існує. Таким чином, все, що відбувається навколо нас, ми можемо вважати процесом самоорганізації, тобто процесом, що діє за рахунок внутрішніх стимулів, що не потребують втручання зовнішніх чинників, які не належать системі. До числа таких процесів відносять також і становлення і дію Розуму, бо він народився в системі в результаті її еволюції.

Природа - складна система, для якої характерні нерівноцінність стану. Людина повинна всіляко прагнути забезпечити спільну еволюцію природи і суспільства.

Отже, весь процес еволюції системи - процес самоорганізації. Світ весь час змінюється. Ми не можемо стверджувати, що процес самоорганізації спрямований на досягнення стану рівноваги (під яким розуміється абсолютний хаос), у нас немає для цього досвідчених підстав, набагато більше даних для затвердження зворотнього - світ безперервно розвивається, і в цій зміні проглядається певна спрямованість, відмінна від прагнення до рівноваги.

У процесі самоорганізації відбувається безперервне руйнування старих і виникнення нових структур, нових форм організації матерії, що володіють новими властивостями. У Всесвіті виникають унікальні утворення, безперервно виникають нові перебудови (біфурікаціі), в результаті яких народжуються якісно нові структури, які не мали до цих пір аналогів. Вони володіють новими неповторними властивостями. А як ці властивості пов'язані з властивостями вихідних елементів, з яких складені системи? Це глибоке питання, що має як філософське, так і практичне значення.

Их либе жизнь и обожаю хаос...

И.Бродский, "Два часа в резервуаре"

1. Порядок і хаос

1.1 Основні поняття

Для наочності наводяться енциклопедичні та словникові визначення понять порядку і хаосу.

Хаос (- у стародавніх греків космогонічне поняття "зіяючого" (від  - зіяти) простору, що існував раніше світобудови: матеріальним змістом його були туман і морок. За вченням орфиків, хаос і ефір виникли з безначального часу, причому під хаосом розумілася глибока безодня, в якій мешкали ніч і туман. Завдяки дії часу, туман хаосу від обертового руху прийняв яйцевидну форму, вмістивши в середину себе ефір, причому від швидкого руху яйце дозріло і розкололося на дві половини, з яких виникли земля і небо. Інші бачили в хаосі водну стихію (від ). За Овідія, хаос. представляв собою "грубу безладну громаду (moles), нерухому тяжкість, зібрані в одне місце різнорідні початки погано з'єднаних стихій", звідки виділилися земля, небо, вода, густе повітря. Крім того під хаосом розуміли повітряний та туманний світовий простір, що міститься між небом і землею, а також наповнену мороком підземну зяючу безодню. Породженнями хаосу в стародавній (гесиодівскій) космогонії вважалися Ереб, Ніч і Ерот (також Мойри)[1].

Порядок [2]:

1. Правильний, налагоджений стан, розташування чого-небудь. Тримати речі в порядку. Навести порядок. де-небудь. Привести у порядок. що-небудь.

2. Послідовний хід чого-небудь. Розповісти все по порядку. Порядок дня (питання, що підлягають обговоренню на зборах, засіданні).

3. Правила, за якими здійснюється що-небудь.; Порядок. виборів, голосування. Ввести нові порядки. Шкільні порядки.

4. Військове побудова. Бойові порядки піхоти.

5. Числова характеристика тієї чи іншої величини.