99. Характеристика прийомів створення образів уяви

Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності, її розвиток вимагає нагромадження відповідного досвіду і вироблення вміння подумки сполучати образи в нові поєднання і комбінації, вміння уявляти можливі зміни дійсності.

Процеси уяви мають аналітико-синтетичний характер і здійснюються різними способами. Найуживанішими з них є:

Аглютинація (від лат. aggiutinare - склеювати) - створення нового образу шляхом сполучення елементів, взятих із різних уявлень. Наприклад, образ русалки в казках, де голова і тулуб - жінки, а хвіст - риби. Цей прийом не дістав великого поширення, оскільки образи його важко втілюються в предметні речі. А втім, приклади матеріалізації таких образів у реальному житті маємо - це танк, акордеон, амфібія, тролейбус.

Гіперболізація - характеризується збільшенням предмета (велетень Гуллівер); зміною кількості частин предмета (дракон, який має сім голів); або їхнім зміщенням.

Літота - на відміну від гіперболізації, характеризується зменшенням предмета (хлопчик-мізинчик). Ці прийоми використовують у народних казках, фантастичних творах.

Підкреслення - акцентування якоїсь частини образу або певної якості. За допомогою такого прийому створюють шаржі, карикатури.

Схематизація - образ уяви, коли розбіжності зменшуються, а риси схожості виступають на перший план. Прикладом може бути орнамент, елементи якого взяті художником із рослинного світу.

Типізація - виділення істотного в однорідних фактах і втілення їх у конкретних образах. Це найскладніший прийом, його широко використовують у літературі.

Творчий процес уяви базується на виникненні асоціацій, хоча їхня специфіка відрізняється від звичного ходу асоціацій, підпорядковуючись думкам, емоціям, бажанням, що переважають у психіці людини-митця. Механізм асоціацій той самий (асоціація за схожістю, за суміжністю, за контрастом), та відбір уявлень визначається саме цими переважними тенденціями.

100. Поняття про фантазію і мрію, їх функції та характеристика.

Особливим видом уяви є мрія. Мрія - це уява, спрямована на майбутнє, на перспективу життя і діяльності людини. У мріях створюються образи бажаного. Значення мрії в житті людини надзвичайно велике. У мріях виявляється зв'язок уяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Мрії стають поштовхом у творчій діяльності, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей.

Суспільне буття, суспільні відносини зумовлюють мрії людей, визначають напрям і характер мрій, але дуже багато залежить від того, як сама людина ставиться до своїх мрій і як у тих чи інших суспільних відносинах бачить реалізацію своїх мрій.

Фантазія - ситуація що подається особою або групою і не відповідає реальності але висловлює їх бажання. Фантазія це імпровізація на вільну тему. Фантазувати значить уявляти складати представляти. Тобто жити образами і уявленнямии рождаемыми в мозковій частини Людиною - Мрійником...Фантазія - це необхідний компонент творчої діяльності людини, який виражається в побудові образу або наочної моделі її результатів у тих випадках, коли інформації про умови і засоби досягнення мети недостатньо

Згідно З. Фрейду, фантазія - так звані сни наяву - це несвідоме або свідоме ілюзорне виконання амбіційних та еротичних бажань, не пережитих галлюцинаторно. Форма вираження конституційних властивостей особистості, її витіснених прагнень, потягів і бажань, за допомогою якої людина допомогою уяви згладжує недоліки реального світу і власні невдачі. Загалом, фантазії-бажання втілюються або опосередковано - шляхом художньої та наукової творчості, або ведуть до неврозу. Поряд з дорогою від реальності до фантазії як форма задоволення існує і шлях від фантазії до реальності, прикладом якого є мистецтво. Несвідомі фантазії - джерела сновидінь і невротичних симптомів