13. Походження і призначення образу лабіринту в світовій літературі.

Міфологічний образ лабіринту – один з найбільш архаїчних у світовій культурі. Найвідоміший варіант міфу про лабіринт – античний – пов’язаний з історією Криту, де у спеціально збудованій споруді перебував Мінотавр – чудовисько, якого переміг герой Тезей. Допомогла йому в цьому царівна Аріадна, обдарувавши провідною ниткою, яка й вивела героя-переможця назад, до людей.

Поняття Л. пов’язане із складністю і заплутаністю всіх ситуацій, що відбуваються з героєм.Образ лабіринту в літературному творі традиційно асоціюється з такими значеннями, як мандри, блукання героя в замкненому просторі, неможливість відшукати втрачений шлях, циклічність (вічне повернення до початку, повторення одного й того самого). Міфологема лабіринту зв’язана також із обрядом ініціації героя, який мусить подолати в лабіринті різні перешкоди й зустрітися зі Смертю (чудовиськом, Мінотавром).

Пошук виходу з лабіринту має фатальне значення – від цього може залежати доля самої людини та її роду (так, Тезей своєю перемогою звільнив Афіни від жахливої данини, яку сплачувало це місто критському царю Міносу: людської жертви Мінотавру у вигляді семи юнок і семи юнаків). Перебування в лабіринті – це і ситуація вибору між життям і смертю – вибору майбутнього. Літературний образ лабіринту найчастіше символізує складність людського життя, земного світу взагалі.

Значення символу Л. в літературі П: В’язниця; Символ страшної таємниці; Обряд ініціації; Людське життя загалом; Мотив самотності; Справжній дім (Л.- світ за межами дому); Всесвіт; Л.-час (коло безвиході, вихід – смерть); Павутиння(образ інтернету); Бібліотека(Л-знання); Безкінечна можливість паралельних світів і долі(Бах); Будь-яий текст є Л., в якому блукають читачі.

14. Значення обряду ініціації в контексті інтерпретації образу лабіринту. Трактування грецького міфу про мінотавра в творчості письменників хх ст.

Образ лабіринту був пов'язаний з давнім віруванням про перехід душі з одного світу в інший, що відображається в обряді ініціації.

Перш ніж вступити в лабіринт, людина долає цілий ряд перешкод.  Коли вхід залишається позаду, людині відкривається «принцип звивистої доріжки». Внутрішній простір заповнений максимально можливою кількістю поворотів - що означає величезну втрату часу, а також фізичну втому людини на шляху до мети, тобто до центру, велике психологічне напруження. А оскільки на шляху до центру йде позбавлений можливості вибору, той, хто в змозі винести цю психологічну напругу, неодмінно досягне мети.  Досягнувши центру, людина залишається в повній самоті, наодинці з самим собою, з божественним принципом, з Мінотавром або ж з чимось іншим, ніж може бути наповнене зміст поняття «центр». У будь-якому випадку центр - це таке місце, де людині дається можливість виявити щось настільки важливе і значне, що це відкриття вимагає кардинальної зміни напрямку руху.Щоб вийти з лабіринту, людина повинна повернутися і повертатися назад по своїх же слідах. Поворот на 180 градусів означає не що інше, як найбільш можливу відступ від власного минулого. Поворот у протилежний бік - це не просто заперечення попереднього досвіду, це ще й новий початок. Людина, що виходить з лабіринту, зовсім не той, хто входив у цей лабіринт, - це людина, перенароджена для нового етапу, нового рівня існування. Саме в центрі лабіринту відбувається смерть і нове народження.

Тлумачення Л. сучасності.

1. Історико-міфологічний аспект(І.Матт’юз); 2 . Алегоричний аспект;

3. Обряд ініціації – той, хто знайшов вихід з Л. однозначно стає іншим.

Гр. міф про лабіринт ХХ ст..:

1.Дюрренматт: балада «Мінотавр» (дзеркальне значення)-мотив людської самотності.

2.Борхес: оповідання «Дім Астерія» ( Аст.- римське ім’я Мінотавра).

3. Річард Бах «Міст через вічність».

4.Роб Гріє: роман «У лабіринті»

5. Умберто Еко: «Імя троянди», «Острів напередодні», «Маятник Фуко».

У. Еко виділяє 3 рівні лабіринту: 1. Грецький; 2. Символ павутиння, зображення спотворюється- образ ризоми, всесвітня сітка; 3. Ідеологічний лабіринт: політична+соціальна ситуація в світі. Вихожду не існує, людина втрачає здатність сумніватися та обирати.

Значення символу Л. в літературі П: В’язниця; Символ страшної таємниці; Обряд ініціації; Людське життя загалом; Мотив самотності; Справжній дім (Л.- світ за межами дому); Всесвіт; Л.-час (коло безвиході, вихід – смерть); Павутиння(образ інтернету); Бібліотека(Л-знання); Безкінечна можливість паралельних світів і долі(Бах); Будь-яий текст є Л., в якому блукають читачі.