- •1. Загальна характеристика світової літератури на межі 20-21 століть. Найвідоміші митці і тексти.
- •2.Особливості переходу від модернізму й авангардизму до постмодернізму.
- •3.Взаємовплив елітарної і масової культури.
- •4.Витоки постмодернізму. Поструктуралізм як колиска теорії постмодернізму.
- •5.Філософське та літературознавче підґрунтя літератури кінця 20 століття.
- •7. Генетичні й типологічні зв`язки творчості письменників кінця 20 століття з загальними тенденціями розвитку літературознавства й культурології.
- •8.Особливості екзистенційного роману в літературі постмодернізму.
- •10, 11. Образ лабіринту як символ естетики постмодернізму. Символ лабіринту як загадкова модель світобудови у творах митців-постмодернізму.
- •3 Рівні лабіринту:
- •12. Неоміфологізм і містичність мистецтва межі хх-ххі ст..
- •13. Походження і призначення образу лабіринту в світовій літературі.
- •14. Значення обряду ініціації в контексті інтерпретації образу лабіринту. Трактування грецького міфу про мінотавра в творчості письменників хх ст.
- •15.Риси постмодерністської естетики.
- •16. Руйнація традиційного сюжету, пародійна «гра» з героєм, читачем, чужими текстами у творах п.
- •17. Феномен симулякру. Поняття ризоми.
- •18. Особливості постмодерністського героя.
- •19.Нові художньо-естетичні тенденції в літературі на межі хх-ххі ст.
- •20. Збереження гуманізму змісту у межах незвичних формоутворень художніх творів початку ххі ст.
- •21. Ключові мотиви і образи творів початку ххі: відображення хаосу буття через «хаос» змісту.
- •22. Роль і значення образу-символу Інтернету як явища сучасного мобільного світу.
- •24.Маніфестом ідей маргінальності як заперечення будь-якої моралі та естетичного сприйняття
- •25.Інтерпретація романтичної культурної традиції в романі п. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці.»
- •27.Метафора запаху як ключове поняття в романі «Запахи»
- •28. Міфологічні й біблійні алюзії, нарощення змістів, багатозначність інтерпретацій у романі Дж. Фаулза « Маг».
- •29. Багаторівнева організація тексту в романі Дж. Фаулза «Маг».
- •30. Відображення прийому «гри» в тв.. Фаулза.
- •31. Особливості постмодерністської поетики творів Фаулза.
- •32.Багатоманітністьи філософських інтерпретацій у творі п. Коельо « Алхімік»
- •33.Авторська концепція в творі «Алхімік» п. Коельо.
- •34. Особливості постмодерністської поетики творів п. Коельо.
- •35. Образ головного героя в романі «Алхімік» п. Коельо.
- •36. Відтворення авторської концепції в романі р. Баха «Чайка Джонатан Лівінстон»
- •37. Застосування документальності («нового журналізму» в повісті р. Баха «Чайка Джонатан Лівінстон»
- •38. Моральні - етичні та естетичні аспекти повісті р.Баха «Чайка Джонатан Лівінстон»
- •39. Суть прийому «гри» в повісті р. Баха «Чайка Джонатан Лівінстон»
- •40. Образ чайки Джонатана в повісті- притчі р.Баха.
- •41. Значення образу символу Інтернету
- •42. Особливості зображення проблеми кохання
- •43. Образи головних героїв в романі Вишневського «Самотність у мережі»
- •44. Глобальна тема «самотність у світі» як наскрізний мотив твору я. Вишневського
- •47. Коментар щодо тлумачення назви роману Марка Леві «Усе, що не було сказано».
- •48. Тлумачення роману Марка Леві «Усе, що не було сказано».
- •49. Фрагментарність, електричність та «колажність» роману х. Кортасара «Гра в класики».
- •50. Хронотоп у романі х.Кортасара «Гра в класики».
- •51. Тема культури та мистецтва у романі х. Кортасара «Гра в класики»
- •52. Взаємодія буденного і фантастичного в романі Кортасара як ознака нового латиноамериканського роману.
- •53. Поняття «симулякр» та його відображення у романі д. Брауна «Точка обману»
- •54. «Енциклопедичність» та провокаційність роману д. Брауна «Точка обману» як засіб приваблення широкої читацької аудиторії.
- •55. Феномен глобальної популярності роману д. Браун «Точка обману»
1. Загальна характеристика світової літератури на межі 20-21 століть. Найвідоміші митці і тексти.
Новітня література характеризується переходом від модернізму до постмодернізму, який включає у своїй сукупності мистецько-літературні тенденції, явища і школи на межі 20-21 століть. В наше сьогодення постмодернізм можна охарактеризувати як дух часу.Існує два способи трактування явища «постмодернізму»:
Постмодернізм як явище культури є етапом, що настає після модернізму і розвиває принципове положення модернізму (твердження російського літературознавця Звєрєва);
Постмодернізм як тип свідомості – світосприйняття яке характерне для людини 2-ої половини 20 – початку 21 століття. Постмодерна свідомість антидогматична, її головна прикмета і внутрішнє джерело – сумнів.
Найвизначніші письменники-постмодерністи:
Англієць Дж.Фаулз “Колекціонер”
Німець П.Зюскінд “Запахи”
Австрієць Рансмар “Останній світ”
Італієць У.Еко “Ім*я троянди”
Серб М.Павіч “Хазарський словник”
Чех М.Кундера “Невимовна легкість буття”
Росіянин Й.Бродський (вірші)
Аргентинці Х.Борхес, Х.Кортасар
Бразилець Пауло Коельо «Пятая гора» «Вероника решает умереть» «Дьявол и сеньорита Прим»
Поляк Януш Леон Вишневський «Одиночество в сети»
Американець Річард Бах « Чайка Джонатан Лівінгстон»
2.Особливості переходу від модернізму й авангардизму до постмодернізму.
Літературний процес другої половини XX ст. визначається передовсім переходом від модернізму і авангардизму до постмодернізму. Модернізм, що досліджував світ як реалізацію певних абсолютів, вічних істин, поступився постмодерну, для якого весь світ — гра без щасливого, завершення. Також потужним розвитком інтелектуальної тенденції, наукової фантастики, "магічного реалізму", авангардистських явищ тощо. Загалом мистецтво другої половини XX ст. відрізняється особливим драматизмом, але, як писав Е.Хемінгуей, "надія приходить нізвідки, і в цьому її сила". У літературі останнього часу висловлюються сподівання на повернення світові втрачених ідеалів, відновлення порушених зв'язків, подолання відчуженості. Нова культурна реальність пов’язана з настроєм утоми, розчарування в ідеалах і цінностях Відродження й Просвітництва з їх вірою в прогрес, торжество розуму, безмежність людських можливостей і одночасно як розчарування в ідеалах модернізму з його пафосом радикалізму, ентузіазму, діяльності і спрямованості до утвердження якихось нових, вироблених, спроектованих цінностей. Постмодернізм характеризується “ентропійним” станом культури, відзначеним есхатологічними настроями, еклектичним змішанням художніх мов, взаємопроникненням стилів, вторинністю образів, іронічним відношенням художника до них і самоіронічним – до себе. У мистецтві постмодернізму присутнє ігрове освоєння середовища буття людини і культури, світу-хаосу (як він розумівся представниками модернізму), прагнення включити в контекст сучасного мистецтва весь досвід світової художньої культури шляхом її іронічного цитування і коментування. Постмодернізм у мистецтві означає відхід від модерністського екстремізму і нігілізму, осмислення і синтез досвіду всіх попередніх мистецько-стильових традицій.