14. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання основних задач твп-розрахунку трудомісткості виробу і заробітної плати за професіями і розрядами робіт.

Розрахунок трудомісткості виробів здійснюється з метою отримання показників про поопераційні розцінки на деталі й складальні одиниці, про трудомісткість виробів в розрізі професій і розрядів робіт, про нормативні витрати заробітної плати на виробництво виробів тощо. Для визначення показників використовується первинна інформація, зафіксована в масивах: NTRUD – поопераційні норми праці на виготовлення деталей ( ); TARSTAV – погодинні тарифні ставки ( ); KPNORM – розмір нормативної партії деталей і складальних одиниць ( ); SVOD – зведене застосування деталей і складальних одиниць у виробі ( ). NDSO – найменування деталей і складальних одиниць ( ). На першому етапі розраховується штучно-калькуляційний час і розцінка на детале-операції за формулами: , де - час штучно-калькуляційний на о-ту операцію виготовлення і-ої деталі; - час штучний на детале-операцію; - час підготовчо-заключний на партію деталей, що запускаються у виробництво. , де - розцінка на о-ту операцію виготовлення і-ої деталі в с-му цеху по р-ій професії і r-му розряду; - погодинна тарифна ставка по r-му розряду робіт. Нормативна трудомісткість виготовлення виробу за професіями і розрядами робіт (T_fcpr), а також заробітна плата (З_fcpr) розраховуються за такими формулами: , де t_icopr — нормативний час роботи працівника p-ї професії r-го розряду при виготовленні і-ї деталі в с-му цеху на о-й технологіч­ній операції (хв); R_r — погодинна тарифна ставка r-го розряду роботи.

15. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання основних задач твп-розрахунку потреби в матеріалів на виготовлення одиниці виробу.

Технічна підготовка виробництва (ТПВ) на промислових підприємствах і у виробничих корпораціях є комплексом робіт, що охоплює наукові дослідження, проектування виробів і технологічних процесів їх виробництва, а також організаційно-планові заходи, виконувані при впровадженні у виробництво нових технічних розробок. Розрахунок норм витрат основних матеріалів на одиницю виробу (М_fсj) здійснюється за формулою де m_icoj — норма витрат j-го матеріалу на виготовлення і-ї деталі в с-му цеху на о-й технологічній операції. Норма витрат матеріалів на гальванічні та лакові покриття деталей, що обробляються за типовими техпроцесами, розраховується за формулою де — норма витрат j-го матеріалу на покриття f-го виробу в с-му цеху; S_ico — площа і-ї деталі, що обробляється в с-му цеху на о-й технологічній операції за типовим -м техпроцесом; Y_j — питома норма витрат j-го матеріалу на покриття одиниці площі деталі, що обробляється за типовим -м техпроцесом. Розрахунок норм витрат матеріалів у груповій (зведеній) номенклатурі на одиницю виробу розраховується за формулою де — норма витрати на f-й виріб матеріалу j в позиції зведеної номенклатури; M_fcj — норма витрат j-го матеріалу в специфікованій номенклатурі на f-й виріб в с-му цеху. Інформація про належність j-го матеріалу до j-ї позиції зведеної номенклатури (jj), а також найменування j-ї позиції матеріалу містяться в масиві — довіднику відповідності специфікованої номенклатури зведеній.