10. Підсистема технічного підготовлення виробництва (тпв), склад і характеристика основних комплексів задач тпв.

Технічна підготовка виробництва (ТПВ) на промислових підприємствах і у виробничих корпораціях є комплексом робіт, що охоплює наукові дослідження, проектування виробів і технологічних процесів їх виробництва, а також організаційно-планові заходи, виконувані при впровадженні у виробництво нових технічних розробок. На стадії технологічної підготовки виробництва (ТлПВ) за допомогою обчислювальної техніки виконуються: 1) Автоматизація проектування технологічних процесів. У цьому напрямку можна виокремити комплекси задач з автоматизації про­ектування маршрутів складання, технологічних маршрутів, побудованих на основі типізації, технології механічного оброблення деталей (за видами оброблення і типами деталей), технологічних процесів оброблення тиском, розкроювання листового матеріалу. 2) Автоматизація проектування технологічного оснащення. Задачі поділяються за видами оснащення. 3) Автоматизація розрахунків нормативної потреби в основних фондах і виробничих площах, зокрема розрахунок часу роботи устаткування при виготовленні одиниці виробу. 4) Автоматизація розрахунків нормативної витрати матеріальних і енергетичних ресурсів, включаючи задачі з розрахунку нор­мативної витрати основних і допоміжних матеріалів на виготовлення деталей, складальних одиниць і виробів. Сюди також відносяться розрахунки нормативної потреби інструмента і спецоснащення, а також нормативні показники споживаної електроенергії на виготовлення одного виробу. 5) Автоматизація розрахунків трудових норм і нормативів, включаючи задачі з розрахунку нормативної трудомісткості виготовлення виробів, розрахунку питомої ваги застосовуваних норм витрат праці, оброблення даних про зміни трудових нормативів. 6) Автоматизація розрахунків нормативної собівартості виробів і їхніх елементів. У результаті розв’язання за допомогою обчислювальної техніки задач частини ТПВ складаються конструкторські, технологічні, інші первинні та зведені документи, а також формуються масиви з інформацією, що регламентує норми витрати ресурсів і процеси виробництва виробів.

11.Інформаційна база для розв’язання задач технічної підготовки виробництва

Під час розв’язання задач ТПВ використовуються такі нормативні та довідкові дані:поопераційні норми витрат праці на виготовлення деталі (t_icopr) – масив NTRUD;

поопераційний час роботи інструмента (t_icol) – масив NINSTR;

поопераційні норми витрат основних і допоміжних матеріалів (m_icoj) – масив NMAT;

площі деталей, оброблюваних за типовими технологічними процесами (s_ico) – масив PLDET;

поопераційні норми часу роботи устаткування під час виготовлення деталей (t_ico) – масив NUST;

застосовність деталей, складальних одиниць і покупних комплектуючих виробів у складальних одиницях (a_vg; d_ig; p_jg) – масив NZAST;

питомі норми витрати матеріалів на одиницю площі деталі з лакофарбовим і гальванопокриттям (Y_j ) – масив PNMAT;

норми стійкості інструмента (t_l) – масив NSTIN;

погодинні тарифні ставки (R_r) – масив TARSTAV;

ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування – масив FUST, первісна вартість і норма амортизації і – масив FOND;

коефіцієнти накладних витрат (К_се).

Як похідну інформацію використовують зведені показники, розраховані під час розв’язання задач ТПВ і записані в базу даних. До таких показників належать: зведена застосовність деталей і складаль­них одиниць у виробі (N_fi; N_fg) – масив SVOD; розмір нормативної партії деталей і складальних одиниць (N_ci; N_cg) – масив KPNORM; зведені витрати матеріальних (M_fcj) – масив ZMAT, трудових (T_fcpr) ресурсів– масив ZTRUD; зведений час роботи устаткування й інструмента під час виготовлення виробу T_fcі) – відповідні масиви ZUST, ZINSTR та інші.

Ідентифікатори у названих показниках означають наступне:

f – код виробу;

v – код складальної одиниці вищого рівня в ієрархії виробу по відношенню до g-ої одиниці;

g – код складальної одиниці;

i – код деталі;

j – код покупного елементу або матеріалу;

c – код цеху;

l – код інструменту;

β – код устаткування;

p – код професії робітника;

r – розряд роботи;

o – код технологічної операції;

δ –код типового технологічного процесу;

e – код економічного елементу витрат;

n – інвентарний номер об’єкта основних засобів.