59. Структура і принципи функціонування автоматизованих систем в страхових компаніях.

З точки зору масового обслуговування клієнтів страхової компанії типову архітектуру сучасну інформаційну систему страхової компанії можна представити так: 1) Саll-центр – це автоматизована система технологічної обробки великої кількості в основному вхідних дзвоників, формування пріоритетів і черговості дзвоників, їхньої попередньої маршрутизації, а також надання в автоматичному режимі первинної інформації клієнтам про послуги і тарифи страхової компанії; 2) Система автоматизації обслуговування клієнтів (СRМ-система), що вирішує задачі ведення аналітичної бази даних потенційних і існуючих клієнтів, автоматизації бізнесів-процесів продажів, сегментування клієнтської бази, автоматизації процесів розсилання пропозицій клієнтам, а також контролювати роботу фронт-офісу й агентів. 3) Інтернет-портал для виконання двох основних функцій - інформаційної для потенційних клієнтів і збутовий. 4) Система страхового обліку для автоматизації функцій страхового бек-офісу. 5) Система фінансового обліку, що, будучи єдиної чи максимально інтегрованої, призначена для ведення фіскального, управлінського і фінансового обліку. 6)Аналітична система для збирання й оброблення інформації з усіх перерахованих вище компонентів інформаційної системи. Одночасно з цим вона є системою звітності і підтримки прийняття рішень для менеджменту страхової компанії.

60. Інформаційне забезпечення автоматизованого розв’язання задач в страхових компаніях.

До складу інформаційного забезпечення АІС страхової компанії входить нормативно-довідкова та оперативна інформація.Розглянемо склад нормативно-довідкової бази. 1) Нормативні документи. 2) Загальні класифікатори(ЄДРПОУ, ЄДРФОУ, видів власності, видів діяльності). 3) Локальні класифікатори (видів страхування, страхового поля, видів ризиків, видів тарифів, видів виплат, об’єктів страхування, страхувальників, страхових агентів та ін.). Первинні документи розділяють на дві категорії. До першої категорії відносяться документи з обліку діяльності страхової компанії, як установи(накази по компанії, документи з обліку кадрів та інші). До другої категорії відносяться документи з обслуговування клієнтів страхової компанії(договори страхування, реєстри до цих договорів та ін.).

61. Склад функціональних задач і технології їх автоматизованого розвязання.

У процесі функціонального аналізу задачі мають бути вивчені такі питання: 1) вихідні повідомлення та форма їх подання; 2) вхідні повідомлення у вигляді первинних документів, повідомлень, які надходять по каналах зв’язку від автоматичних пристроїв зчитування і передавання інформації у вигляді масивів, що зберігаються в БД; 3) діалогові процедури оброблення інформації, якщо задача припускає діалоговий режим оброблення інформації; 4) методика розв’язання задачі, її математична модель і алгоритм; 5) проблеми захисту інформації від руйнування. Вивчення задачі за названими вище питаннями передбачають державні стандарти з опису постановки інформаційного забезпечення й алгоритму розв’язання задачі. Підходи до послідовності виконання функціонального аналізу задачі можуть бути різні залежно від поставлених цілей і факторів, що враховуються. На практиці найчастіше застосовується підхід, за якого розроблення починається з вивчення вихідних повідомлень. При цьому разом із замовником (користувачем) узгоджуються й уточнюються всі деталі, пов’язані з вихідними повідомленнями: форма подавання та їх зміст, строки видачі, порядок використання. Узгоджені форми вихідної інформації потім затверджуються і слугують відправним документом для подальшої розробки основних елементів задачі: інформаційного забезпечення, алгоритму, програмних засобів та інших. Розроблення задачі з вивчення масивів інформаційної бази, первинних документів і процедур уведення вихідних даних найчастіше практикується для організацій, на яких функціонує розвинена система оброблення інформації та створена інформаційна база. Вивчення наявної інформаційної бази в цьому разі дозволяє виявити, наскільки вона відповідає змісту досліджуваної задачі. При цьому необхідно прагнути, щоб методика розв’язання задачі якнайповніше враховувала зміст наявних масивів та інформаційні потоки без кардинальних їх змін. Після цього розробник переходить до вивчення вихідних повідомлень і алгоритму розв’язання задачі. Такий перехід придатний для задач, в яких як вхідні дані використовуються в основному масиви постійної інформації під управлінням конкретної СКБД.