- •1. Інформаційні системи в економіці, їх структура та роль в удосконаленні управління.
- •2. Еволюція розвитку інформаційних систем
- •3. Основні типи автоматизованих систем.
- •4.Загальна структура асу виробництвом
- •5. Інтегровані асуп.
- •6. Загальна характеристика арм промислового підприємства та їх мереж.
- •7. Поняття інформаційної бази підприємства і принципи її побудови.
- •8. Класифікація і кодування економічної інформації промислового підприємства. Види постійної і змінної економічної інформації.
- •9. Організація інформаційних масивів в асу підприємством.
- •10. Підсистема технічного підготовлення виробництва (тпв), склад і характеристика основних комплексів задач тпв.
- •11.Інформаційна база для розв’язання задач технічної підготовки виробництва
- •12. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання основних задач твп-розрахунку складу виробу.
- •13. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання основних задач твп-розрахунку трудомісткості виробу за видами обладнання та потреби технологічного інструменту.
- •14. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання основних задач твп-розрахунку трудомісткості виробу і заробітної плати за професіями і розрядами робіт.
- •15. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання основних задач твп-розрахунку потреби в матеріалів на виготовлення одиниці виробу.
- •16. Підсистема техніко-економічного планування (теп), склад і характеристика основних комплексів задач теп.
- •17. Інформаційна база для розв’язання задач техніко-економічного планування на підприємстві.
- •18. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з формування виробничої програми підприємства.
- •19. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з розрахунку потреби обладнання для виконання річної виробничої програми підприємства.
- •20. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з розрахунку потреби в матеріалах для виконання річної виробничої програми підприємства.
- •21. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з розрахунку потреби в основних робочих за професіями і розрядами робіт для виконання річної виробничої програми підприємства.
- •22. Підсистема оперативно-календарного планування і диспетчерування (окп), склад і характеристика основних комплексів задач окп.
- •23. Інформаційна база для розв’язання задач оперативно-календарного планування на підприємстві.
- •24. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з розрахунку завантаження обладнання для виконання місячної виробничої програми підприємства.
- •25. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з розрахунку потреби в матеріалах для виконання місячної виробничої програми підприємства.
- •26. Алгоритми і технологія автоматизованого розв’язання задач з розрахунку потреби в основних робочих за професіями і розрядами робіт для виконання місячної виробничої програми підприємства.
- •27. Автоматизоване розв’язання задач з управління збутом продукції в умовах асу виробництвом.
- •28.Загальна характеристика системи обліку і контролю та її структурних елементів.
- •34. Визначення автоматизованої банківської системи, її структура та концепція функціонування.
- •36. Організація інформаційних баз в банківських системах, технологія їх формування та підтримки.
- •37. Забезпечення безпеки банківської інформаційної системи.
- •38. Характеристика програмно-технічного комплексу “Операційний день банку“.
- •43. Призначення та принципи функціонування системи міжбанківських електронних платежів (сеп).
- •44. Моделі підключення комерційних банків до сеп.
- •45. Загальна характеристика інтерфейсних систем “Клієнт-банк“, swift та інших.
- •46. Перспективні банківські системи та їх характеристики: “Interhet-банкінг“, “Телефонний банкінг“ тощо.
- •47. Основні завдання, структура та концепція функціонування інформаційно-аналітичної систем Міністерства фінансів України.
- •48. Організація та підтримка інформаційних баз у державних фінансових установах.
- •49. Методика та комп’ютерна технологія складання й виконання державного бюджету.
- •50. Методика та комп’ютерна технологія складання й виконання місцевих бюджетів
- •51. Основні завдання, структура та зв’язки інформаційної – аналітичної системи державної податкової служби (дпс) України.
- •52. Організація інформаційного забезпечення податкової служби
- •53. Комп’ютерні технології обліку і контролю за сплатою податків фізичними особами в районних податкових інспекціях.
- •54. Комп’ютерні технології обліку і контролю за сплатою податків юридичними особами в районних податкових інспекціях.
- •55. Основні типи компютерних технологій при адмініструванні податків на регіональному та державному рівнях.
- •56. Інформаційні зв'язки автоматизованої інформаційної системи «Податки» з іншими інформаційними системами.
- •59. Структура і принципи функціонування автоматизованих систем в страхових компаніях.
- •60. Інформаційне забезпечення автоматизованого розв’язання задач в страхових компаніях.
- •61. Склад функціональних задач і технології їх автоматизованого розвязання.
- •62. Функції та арМи інформаційних систем з обліку прав власності на цінні папери.
- •63. Функції та арМи інформаційної системи біржової торгівлі.
- •64. Функції та арМи інформаційні системи позабіржової торгівлі “організованого” ринку.
- •65. Функції та арМи інформаційних систем торгівців цінними паперами.
- •66. Основні задачі, структура і концепція функціонування інформаційної системи органів державної статистики.
- •67. Інформаційне забезпечення органів державної статистики.
- •68. Організація розв’язування регламентних статистичних задач.
- •69. Автоматизоване рішення задач аналізу статистичних показників.
- •1 Інформаційні системи в економіці, їх структура та роль в удосконаленні управління.
1. Інформаційні системи в економіці, їх структура та роль в удосконаленні управління.
Система – це сукупність взаємодіючих елементів, що створюють єдину структуру і пов’язані єдиною ціллю.
Під ІС розуміють суч види інф обслуговування, організовані на базі засобів обч-ї техніки і засобів зв’язку, які дозволяють забезпечити ефективну взаємодію людини з інф-єю в інтересах тієї чи іншої сфери її дія-ті. Інформаційна система управління організацією є взаємопов’язаною сукупністю даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збору, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі інформації відповідно до вимог, що випливають з діяльності організації. ІС упр-ня вир-ом являє собою галузь наукових знань, яка виникла на межі таких наук, як економіка, упр-ня, кібернетика і ЕММ. Організаційні системи, в яких переробка інформації відбувається за допомогою засобів обчислювальної техніки(ЗОТ), наз. інформаційними системами управління. Для розв’язування будь-якої задачі за допомогою ЗОТ необхідно створити інформаційне забезпечення (тобто забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розв’язування задачі, за якою складається програма для ЗОТ). За час виникнення і розвитку інформаційні системи управління мали різну структуру цих компонентів. В ІС управління 1 покоління, які відомі під назвою «АСУ — позадачний підхід», для кожної задачі окремо готувались дані і створювалася математична модель. Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність (одні й ті самі моделі не могли використовуватися для розв’язування різних задач) і математичну надмірність (моделі розв’язування різних задач мали спільні блоки, які повторювалися у програмах). ІС управління 2 покоління, які відомі під назвою «АСУ — концепція баз даних», мали спільне інфор-е забезпечення усіх задач — базу даних. Для зв’язування бази даних із прикладними програмами були створені спеціальні програми — СУБД. ІС 3 покоління ( СППР) – комп-а система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень зі слабоструктурованих або неструктурованих проблем.
2. Еволюція розвитку інформаційних систем
Основними завданнями, що вирішуються засобами АСУП є наступні:
-підвищення ефективності виробництва, що виражається в збільшенні випуску продукції, поліпшенні її якості та зниженні собівартості. Це відбувається за рахунок автоматизації різних розрахунків, спрямованих на оптимальне використання наявних виробничих, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також завдяки розробленій технології виробничих процесів;
-підвищення оперативності та поліпшення якості управління виробництвом, структурними підрозділами й виробничим об’єднанням чи підприємством у цілому, що виражаються в застосуванні розробленої системи оптимального і взаємозв’язаного перспективного, річного й оперативно-виробничого планування, а також в оперативному збиранні, обробленні й аналізі фактичної інформації;
-удосконалення структури апарату управління, що виражається в її спрощенні та створенні таких структурних підрозділів управління, які, будучи нечисленними у своєму складі, могли б оперативно і зі знанням справи впливати на процеси, що відбуваються. Це здійснюється завдяки централізації відділів і служб управління, а також за рахунок докорінної перебудови наявної структури апарату управління в напряму подальшої його інтеграції та поліпшення відносин між структурними підрозділами й виробничими одиницями;
-організація раціональних потоків інформації на підприємстві, а також оброблення інформації в такому аспекті й у такі терміни, щоб одержувані вихідні (результатні) дані, зафіксовані на зручних для користування носіях, цілком задовольняли вимоги якісного й оперативного управління всіма процесами, що відбуваються на підприємстві чи у виробничому об’єднанні.
Автоматизація управління неминуче веде до змін економічних відносин між працівниками апарата управління, а також відносин між працівниками, які приймають рішення і виконують їх. В той же час від характеру економічних відносин залежить ефективність роботи за рахунок глибокого проникнення автоматизованих систем в управління.
На даному етапі практично вся рутинна робота з автоматизації функцій управління (нормування, планування, облік, контроль, аналіз), за винятком прийняття рішень, повністю виконується обчислювальною технікою. За людиною залишається творча (аналітична) робота з підготовки та прийняття рішень.
Самі по собі функції управління – це комплекс економічних задач, розв’язання яких забезпечує консолідацію управлінського персоналу на оптимальне прийняття рішень. Крім того, автоматизація управління спонукає до вдосконалення структури апарату управління, об’єднання, виконуваних функцій за рахунок їх автоматизації, перенесення прийняття рішень на місця, де виникає відповідна інформація, тощо.
Проведені розрахунки показують, що загальне число задач управління виробничо-господарською діяльністю середнього підприємства (10-12 тисяч працюючих) коливається в межах 20-25 тисяч. Це може слугувати відправним пунктом формування організаційної структури апарату управління, найбільш повно задовольняючи вимогам ефективного функціонування АСУП.