68. Виконавчі інформаційні системи як різновид сппр.

Виконавча інформаційна система -- це комп’ютеризована система, яка забезпечує прямий інтерактивний доступ до релевантної і актуальної інформація в зручному і здатному до навігації по системі форматі для підтримки створення менеджерами виконавчих рішень з використанням мережевих робочих станцій.

Релевантна і актуальна інформація – це своєчасна, точна і дійова інформація про різні аспекти справ, що викликають професійний інтерес з боку вищих менеджерів.

Характерні ознаки ВІС, які відрізняють їх від інших традиційних інформаційних систем:

- спеціально створюються для забезпечення інформаційних потреб виконавців вищого рівня і використовуються ними безпосередньо без сторонньої допомоги;

- розробляються з орієнтацією на те, що користувачі мають поверхневу комп’ютерну підготовку або не мають ніякої;

- уможливлюють доступ до даних про специфічні організаційно-управлінські питання і проблеми, а також до агрегованих звітів;

- забезпечують користувачів множиною оперативних інструментальних засобів аналізу, включаючи аналіз трендів, генерування повідомлень про особливі ситуації (про відхилення) і практичне оброблення "зверху-вниз" (drill-down);

- надають можливість доступу до широкого діапазону внутрішньо корпоративних і зовнішніх джерел даних, забезпечують інтеграцію інформації;

- особливо легкі для використання, часто настроюються на індивідуальні потреби виконавчих користувачів;

- спроможні вибирати, фільтрувати, стискувати і відслідковувати критичні фактори успіху або ключову індикаторну інформацію про діяльність організації.

Отже, ВІС – це спеціалізовані СППР, що допом виконавцям аналіз-ти важливу інф-ю і викор відповідні інструм-ні засоби, щоб направляти її для створення стратегічних рішень в межах певної орг-ції.

При розробці виконавчих інформаційних систем потрібно ураховувати персональні характеристики виконавців, зокрема їх вік, їх недосить високий рівень комп’ютерної грамотності (часто ніякої), бажання вчитися і самостійно працювати з комп’ютером тощо. Завжди доцільно з’ясувати те, яке програмне забезпечення та які цільові додатки використовують виконавці у своїй роботі з тим, щоб бути впевненими, що включені до ВІС властивості не перевищують можливості виконавців використовувати їх. Навчання виконавців користуватися ВІС має бути короткотривалим, індивідуальним (віч-на-віч) та пристосованим до комп’ютерного обладнання виконавців.

69.Організаційно-технологічні основи створення та прийняття виконавчих рішень.

Усі менеджери виконують такі функції управління: планування, організації, укомплектування персоналом, розпорядження та контролю. Проте виконавці витрачають більше часу на планування та контроль, ніж інші менеджери. Головними завданнями виконавців є: стратегічне планування, управлінський та операційний контроль. Стратегічне планування стосується прийняття рішень щодо цілей організації, використання ресурсів для досягнення корпоративних цілей та управління придбаванням і розміщенням ресурсів. Управлінський контроль має забезпечувати своєчасне отримання та ефективне використання ресурсів з метою досягнення цілей організації. Операційний контроль необхідний для ефективного і точного виконання специфічних завдань.

У самому широкому розумінні виконавці створюють стратегічний погляд на те, що таке підприємство. Вони формулюють та визначають цілі й прагнення організації, підтримують організаційний зв’язок та несуть відповідальність за те, що необхідні для досягнення бажаних результатів заходи вжиті.Головне призначення виконавців — створювати рішення. Проте їхня праця включає не тільки прийняття рішень особисто, але і спостереження за тим, щоб інші особи в організації розробляли відповідні їхнім обов’язкам ефективні рішення. Мають місце деякі застереження щодо створення рішень: виконавці не мають розв’язувати питання, що є недоречними у даний момент; вони не повинні приймати рішення, що є передчасними або нездійсненними.Організаційні рішення можна поділяти на континуумі від програмованих чи структурованих (сфера дії менеджерів нижчого рівня) до непрограмованих чи неструктурованих (створюються менеджерами вищого рівня). Непрограмовані — це нові, неповторні рішення. Вони стосуються сфер, для яких альтернативи та наслідки чітко не передбачаються, а інформаційні вимоги невідомі заздалегідь. Виконавські рішення пов’язані з майбутнім і мають високий рівень неоднорідності, неоднозначності та невпевненості. Приймаючи рішення, виконавці використовують інтуїцію та раціональний підхід для визначення проблеми, розвивають та оцінюють альтернативні напрями дій та обирають оптимальний.