50. Дев’ятиетапна модель макетування сппр: загальна схема.

Модель макетування містить дев’ять етапів (Етапи (Дії)): 1. Аналіз вимог(Здійснюваність; оцінювання обмежень; користувач; задачі; матриця організаційної доктрини). 2. Моделювання(Описова частина; складання блок-схем; компонування сюжетів). 3. Вибір методів(Оцінювання порівняння затрат і вигід; сумісність вимог). 4. Вибір і проектування про-грамного забезпечення(Оцінювання стандартного ПЗ; введення; відображення; виведення; розроблення ПЗ). 5. Вибір і компонування апаратних засо-бів(Вибір системи; введення; відображення; виведення; вибір обладнання; проектування людино-машинного інтерфейсу). 6. Складання системи(Документування; підтримка; навчання). 7. Передавання системи(Оцінювання ситуації; вибір методу управління змінами). 8. Оцінюван-ня системи(Ціль; специфікація методу; розроб-лення критеріїв; вибір сценарію). 9. Зворотний зв’язок(Вивчення оцінки; замкнення зворотного зв’язку).

51. Дев’ятиетапна модель макетування сппр: аналіз вимог.

Аналіз вимог користувачів, які, головно, зумовлені їхніми потребами, має бути структурованим, кількісним і можливим для перевірки процесом з тим, щоб одержати робочий проект адаптивної системи, яка задовольняє вимоги користувачів. Центральним аспектом етапу аналізу вимог є виявлення мети і здійснюваності проекту, концентрація уваги, передусім, на тому, для чого призначена СППР. Під час аналізу цільової орієнтації системи, передусім, необхідно звернути увагу на два ключові елементи СППР - користувачів і задачі. Вивчення процесу прийняття рішень у ряді предметних галузей, де використовуються СППР, зумовило необхідність ввести поняття «задача». До класичних методів ідентифікації задач належать: інтерв’ювання, запитальники і спостереження спеціалізованими робочими групами. Інструментарій для аналізу вимог до СППР - 3 базові емпіричні дослідницькі стратегії: *вивчення в середовищі натуральної поведінки; *аналіз прийняття рішень в експериментальних (або квазіек-спериментальних) ситуаціях; *дослідження, незалежні від середовища, з запитальниками.

Але в усякому разі стратегія реального середовища найдоречніша. Моделі та методи для реальних досліджень: переконання або напрям думок, взаємодія, комунікаційна, Регресійна модель.

Методи опитування: Структуроване опитування, Фокусоване опитування, Фокусоване опитування.

52. Дев’ятиетапна модель макетування сппр: моделювання.

Можна виділити чотири форми подання моделей:

Описові (вербальні) моделі мають містити відомості про задачі, які буде виконувати система, подавати перелік вимог до вхід-ної інформації, описувати та ілюструвати вихід СППР і пропону-вати програмну й апаратну конфігурацію. Описовий підхід прийнятний для нескладних застосувань СППР і не пізнавальних системних задач.

Блок-схеми *концептуальні блок-схеми, в яких графічно зображені потоки інформації; *функціональні блок-схеми, де візуально зображена картина функціонування системи; *логічні блок-схеми, які використовуються для ілюстрації проходження даних через систему (програму) і місцезнаходжен-ня процесів прийняття рішень і керуючої логіки; *узагальнені блок-схеми, що являють собою подання вищого рівня, призначені для використання керівництвом.

Математичні. сітьові моделі, моделі на засадах теорії управління, на засадах теорії рішень, оброблення інформації людиною, комп’ютерних систем.

Оболонки (альбоми) сюжетів. дають можливість продемонструвати кінцевому користувачу, якими будуть остаточні можливості системи і як вони будуть реалізовані. Такі оболонки сюжетів симулюють людино-машинну взаємодію в міру розгортання їх за проектування СППР. Сучасні пакети мультиплікаціювання дають змогу «оживляти» всі низки сюжетів, імітуючи складні інтерактивні графічні засоби.