39.Функції і задачі прийняття рішень.

Ситуації закритих рішень (структуровані проблеми)

1)Детерміновані ситуації 2)Ситуації в умовах ризику

Ситуації відкритих рішень

1)Прийняття рішень в умовах невизначеності (слабо структуровані проблеми) 2)Прийняття рішень в умовах неясних цілей (неструктуровані проблеми)

Кризові ситуації

Посилені відкриті рішення; Неясні цілі Невизначеність вхідної інформації Невизначеність післядій Обидві форми невизначеності Сильні часові обмеження

ППР пов’язане з рядом функцій чи задач, починаючи від першого сприйняття факту, що існує проблема, яка потребує вирішення і закінчуючи аналізом еф-сті реакції на стимул. СППР потенційно може застосовуватися до однієї або декількох ф-цій або задач ПР. Існує досить багато моделей процесу ПР, в яких визначаються компоненти (функції і задачі) цього процесу і робляться спроби з´ясувати взаємодії і взаємозв´язки між ними.

Функції (підфункції) ПР:

1.Аналіз ситуації (пошук інф.)

-генерація і ідентифікація альтернат. джерел інф.

-оцінка альтернативних джерел інф.

-вибір поміж альт джерел інф

2.Аналіз ситуації (пояснення)

-генерація альт пояснень

-оцінка альт пояснень

-вибір поміж альт пояснень

3.Планування і ПР

-генерація альт напрямків дій

-оцінка альт напрямків дій

-вибір поміж альт напрямками дій

4.Виконання і контроль

-план реалізації

-спостереження наслідків дій

-оцінка відхилень від сподіваного рез-ту

-вибір (прийняти чи відхилити)

40. Узагальнена матриця методів/ситуацій рішень.

Методології і характеристики процесу прийняття рішень мають потребу в інтерактивному аналізі. В узагальненій матриці вибору методів/ситуацій зображена у таблиці, де представлені чотири мета-сімейства (якісні; кількісні; гібридні; основані на інф) і дев'ять специфічних сімейств (суб’єктивний аналіз; структуровані якісні; часові ряди; стохастичні, імовірні; статистичні, досл операцій; причинні моделі; ІС; штучний інтелект) разом з п'ятьма базовими типами ситуацій (закриті, неозначеність вх інф, неозначеність наслідків, обидві невизначеності, кризові), пов'язаних з рішенням. В кожній із 60 кліток таблиці розміщені записи, які відповідно вказують на низьку (Н), середню (О, або високу (В) релевантність (доречність) мета-сімейства до даної ситуації, пов'язаної з рішенням.

Закриті ситуації добре піддаються кількісним методам або методам дослідження операцій, в той час як якісні (і особливо структуровані якісні) методи найбільш підходять для відкритих і кризових ситуацій. Причинне моделювання, гібридні методи і сімейство методів штучного інтелекту — найбільш перспективні області пошуку засобів підтримки рішень для аналітичне складних, відкритих і кризових ситуацій.

41. Оцінка програмного забезпечення сппр: техніко-економічний аналіз.

Техніко-економічний аналіз, тобто сумісний аналіз вартості і ефективності, передбачає упорядкування, вимірювання і подальше порівняння витрат і вигід (прибутків, користі), які отримує користувач комп'ютерної системи чи готового проекту програмного забезпечення.Всі витрати і вигоди потрібно відобразити в грошовому еквіваленті і на основі цифр балансового звіту прийняти відповідне рішення. При розрахунках кількісної оцінки необхідно провести детальний аналіз фактичної користі від проваджуваної системи і визначити фактори (чинники), які характеризуються складові напрямки отримання вигоди. Можна віділити шість напрямків отримання вигоди: 1)від розв'язання обчислювальних задач і друку; 2)від регістраційних задач; 3)від задач пошуку записів; 4)відможливості переструктурування системи: 5)від можливості аналізу і моделювання; 6)від можливості керувати процесами і ресурсами. Потенційними факторами отримання можливої користі є: Зниження або запобігання витрат, зменшення кількості помилок, збільшення гнучкості системи, підвищення швидкості операцій, вдосконалення управління і контролю технологічними процесами. Каталог можливих витрат на створення ІС, або її підсистем вкл. такі групи витрат: вартість придбання; поч витрати; на проектування; поточні витрати. При проведенні тех-ек аналізу виділяють хар-ки ІС, які впливають на затрати і вигоди, отримуванні від системи: точність розрахунків; часова хар-ка – час реакції; захист; надійність; гнучкість; еф-сть рішень. Але тех-ек аналіз не придатний для оцінки ПЗ ПР.

42.Оцінка програмного забезпечення СППР: метод ціни (вартості) інформації. Елемент ін-ції не має ніякої ціни для користувача, якщо він не здатний (хоч би потенційно) впливати на рішення. Цінність ін-ції визначається мірою, якою вона робить знання більш надійними, повними і точними. Друга методологія оцінки програмного забезпечення СППР потребує визначення ціни (вартості) ін-ції, одержаної на виході комп'ютерної системи рішення задач. Існують дві альтернативні стратегії визначення ціни ПЗ: використання парадигм з інформаційної економіки і емпірична стратегія. Інформаційна економіка як формальна і аксиометична наука може служити теорією, в якій атрибути ін-ції вивчені чітко і послідовно. В моделі Фелтама вартості ін-ції потенційний вклад СППР може оцінюватися по декількох чітко відмінних критеріях: 1. релевантність (доречність) – це концепція, відповідно до якої сигнали виробляються лише в тому випадку, коли відповідні затрати менші ціни поданої інформації. 2. своєчасність – це критерій, який відображає очевидний факт, що момент часу надходження інформації може впливати на вигоди, отримані від цієї інформації при ПР. 3. точність ін-ції. – має важливе значення, бо при її відсутності з´являються розбіжності між сигналами і відповідними їм подіями. Існують також такі ознаки вартості інформації: цикл повідомлення, достатність, зрозумілість, неупередженість, надійність, економічний ефект, порівняність. Альтернатива стратегії інформаційної економіки — емпірична стратегія, основана на узагальненні даних спеціальних спостережень. Цінність цієї стратегії полягає в генерації точних і прямих вхідних даних від потенційних користувачів СППР стосовно їх уявлень про інф стр-ру ПО.