9(4).Поняття про хроногігієну. Хрономедицина. Хронофармакотерапія. Їхнє значення для здорової і хворої людини.

Хроногігієна – це розділ гігієнічної науки, який визначає сприятливу організацію режимів праці і відпочинку людей, базуючись при цьому на дослідженні біоритмів осіб.

Хрономедицина - це галузь медицини, в якій використовується уявлення про біологічні ритми, які вивчаються в рамках хронобіології. Біологічні ритми - це ритмічні прояви тимчасової структури організму, тому хрономедицина не вичерпується одними лише біологічними ритмами, а намагається розглянути всю «тимчасову структуру організму» в цілому. Хрономедицина (як і сама хронобіологія) - це молода область міждисциплінарних досліджень, яка знаходиться в процесі становлення. У хрономедицина знаходять своє застосування методи математичної обробки часових рядів, які використовуються для аналізу ритмічних проявів фізіологічних процесів організму. Таким чином хрономедицина виявляється на стику наук: медицини (діагностика і лікування захворювань), хронобіології (розробка теоретичних уявлень) і математики (розробка методів математичного аналізу ритмічних проявів).

хронофармакотерапія дозволяє підвищити ефективність лікування і зменшити кількість і вираженість побічних ефектів. Початок сучасної хронофармакотерапії було покладено в 50-ті рр. ХХ ст., коли хворим з недостатністю функції кори надниркових залоз запропонували вводити препарати глюкокортикоїдних гормонів рано вранці. Рекомендація обґрунтовувалася даними про те, що в цей час чутливість рецепторів до відповідних гормонів найбільш висока. Така тактика дозволила не тільки підвищити ефективність лікування, але й зменшити побічну дію у вигляді атрофії власних надниркових залоз внаслідок негативного зворотного зв’язку. АКТГ, навпаки, доцільно вводити пізно ввечері, оскільки його стимулювальний вплив на надниркові залози розвивається після півночі й до ранку досягає максимуму.