
- •Завдання вищої геодезії. Основні поняття
- •Геометрія земного еліпсоїда
- •Розв’язування геодезичних задач
- •Опорні геодезичні мережі
- •Оцінка точності побудови опорних
- •Високоточні теодоліти і їх дослідження
- •Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •Вимірювання базисів
- •Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •Високоточне геометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання
- •І. Завдання вищої геодезії. Основні поняття та визначення
- •1.1. Предмет і завдання вищої геодезії
- •1.2. Поняття про загальний еліпсоїд, референц-еліпсоїд, геоїд і квазігеоїд
- •1.3. Геодезичні і астрономічні координати. Відхилення виска. Вихідні геодезичні дати
- •1.4. Поняття про методи визначення фігури Землі
- •Астрономо-геодезичний метод
- •1.4.2. Гравіметричний метод
- •1.4.2.Супутниковий метод
- •2. Геометрія земного еліпсоїда
- •2.1. Параметри земного еліпсоїда, зв’язки між ними
- •2. 2. Рівняння поверхні еліпсоїда
- •Поверхню можна ще визначити з допомогою трьох рівнянь:
- •2.3. Криві на поверхні еліпсоїда
- •2.3.1. Нормальні перерізи
- •2.3.2. Геодезична лінія
- •3. Розв'язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач
- •3.2. Короткі історичні відомості
- •3.3.Точність розв'язування головної геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •3.4. Основні шляхи розв'язування геодезичних задач
- •3.4.1. Розв'язування сфероїдних трикутників
- •Сферичний надлишок
- •Способи розв'язування малих сфероїдних трикутників а )за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •В) за способом аддитаментів
- •Г) за виміряними сторонами
- •4. Опорні геодезичні мережі
- •4.1. Методи створення геодезичних мереж
- •4.1.1. Метод тріангуляції
- •4.1.2. Метод полігонометрії
- •4.1.3. Методи трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •4.2. Класифікація геодезичних мереж, їх призначення і точність
- •4.3. Основні геодезичні роботи в Росії
- •4.4. Схема та програма побудови геодезичної мережі колишнього срср
- •4.5. Загальні відомості про побудову геодезичної мережі в Німеччині, сша, Японії
- •4.6. Проектування геодезичних мереж 2-го класу
- •4.6.1. Аналітичний метод визначення висот геодезичних знаків
- •4.6.2. Проектування мереж згущення
- •1:25000, 1:10 000 1 Пункт на 50-60 км2
- •1:5 000 1 Пункт на 20-30 км2
- •4.6.3. Рекогносцировка
- •4.7. Геодезичні центри і знаки
- •4.8. Відомості про організацію основних геодезичних робіт
- •Оцінка точності побудови опорних геодезичних мереж
- •5.1. Загальні відомості про оцінку точності опорних геодезичних мереж
- •5 2. Середні квадратичні похибки передачі дирекційних кутів і довжин сторін у ряді тріангуляції
- •У цьому окремому випадку маємо одне умовне рівняння фігури
- •Найвигідніша форма трикутника в тріангуляції
- •Поздовжнє і поперечне зміщення ряду тріангуляції
- •Азимути Лапласа
- •Суцільні мережі тріангуляції
- •Оцінка точності мереж трилатерації
- •5.8. Оцінка точності мереж лінійно-кутової тріангуляції
- •6. Високоточні теодоліти та їx дослідження
- •6.1. Характерні особливості високоточних теодолітів
- •6.2. Характеристика деяких сучасних теодолітів
- •6.3. Осьові системи і точні рівні
- •6.4.Зорові труби. Окулярні мікрометри
- •6.5. Лімби теодолітів. Відлікові устаткування
- •6.6. Колімаційна похибка труби. Нахил горизонтальної та вертикальної осей теодоліта
- •6.7. Похибки поділок кругів теодоліта
- •7. Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •7.1. Джерела похибок при вимірюванні кутів
- •7.2. Візирні цілі, фази. Світлова сигналізація. Кручення сигналів
- •7.3. Найвигідніший час для вимірювання горизонтальних кутів
- •7.4. Основні принципи високоточних вимірювань кутів
- •7.5. Методи високоточних кутових вимірювань та їх обробка
- •Розв'язуючи ці рівняння за методом найменших квадратів, утворимо функцію
- •7.6. Приведення виміряних напрямків до центрів геодезичних знаків
- •8. Вимірювання базисів
- •8.1. Нормальні міри, їх типи і вимоги до них
- •8.2. Базисний прилад бп-1
- •8.3. Поправки, які вводяться у довжину хорди. Виведення формул
- •8.4. Методика вимірювань з бп-1. Обробка даних
- •8.5. Вимірювання базисних сторін світловіддалемірами
- •9. Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно кутової тріангуляції
- •9.1. Загальні положення про обробку тріангуляції
- •9.2. Корелатний метод
- •9.3.Параметричний метод
- •10. Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •10.1. Основні принципи полігонометрії та її класифікація
- •10.2. Прилади для вимірювання кутів і ліній. Методика вимірювання.
- •10.3. Поздовжнє й поперечне зміщення в ходах полігонометрії
- •10.4.Оцінка точності кутових і лінійних вимірювань
- •11. Вискоточне геометричне нівелювання
- •11.1. Завдання високоточного нівелювання. Нівелірна мережа. Схема побудови і програма.
- •11.2. Початок відліку висот. Закріплення пунктів нівелірної мережі на місцевості
- •11.3. Високоточні нівеліри й рейки, їх дослідження
- •11.4. Методи високоточного нівелювання
- •11.5. Методика нівелювання і й іі класів
- •11.6. Врівноваження нівелірних мереж
- •11.7. Короткий історичний нарис
- •Тригонометричне нівелювання
- •Суть, призначення і виконання тригонометричного нівелювання
- •Література
- •Печенюк Олег Олександрович
8.5. Вимірювання базисних сторін світловіддалемірами
За допомогою базисного приладу БП-1, крім компараторів, для світловіддалемірів створюють спеціальні базиси для наукових досліджень. Базисним приладом у тріангуляції майже не користуються. Вихідні сторони тріангуляції, або базисні сторони, за якими визначають і контролюють масштаб тріангуляційної мережі, вимірюють високоточними світловіддалемірами типу СГ-3, „Кварц" та ін.
У ланці тріангуляції 1-го класу базисні сторони знаходяться на кінцях ланки. У суцільних мережах тріангуляції 2-го класу базисні сторони розміщують рівномірно і не рідше як через 25 трикутників. Одна з базисних сторін повинна знаходитись приблизно в середині полігону 1-го класу. На кінцях цієї сторони визначають пункти Лапласа з тією ж точністю, що і в тріангуляції 1-го класу. У мережах тріангуляції 3-го й 4-го класів базисні сторони вимірюють рідко: тільки у випадках, коли створюють ізольовані мережі. При цьому базисні сторони розміщують через 20-25 трикутників і не менше двох у мережі.
У табл. 8.1 подано відомості про точність вимірювання базисних сторін, а також інші характеристики тріангуляційної мережі.
Методика вимірювання базисних сторін світловід-далемірами зводиться до виконання певних процедур, починаючи з підготовки приладу і закінчуючи обробкою результатів. Після виконання всього цього вплив наявних похибок зменшується.
Порядок виконання одного прийому вимірювань виконують так, щоб звести до мінімуму недосконалість приладу. Зняття відліків за шкалою фазообертача у світло-віддалемірі „Кварц", наприклад, при чотирьох положеннях його ротора усуває періодичну помилку фазообертача. Щоб досягти необхідної точності, сторону тріангуляції вимірюють у кілька прийомів. До перевірки приладів входять: а) перевірка роботи окремих його вузлів та елементів; б) визначення постійної приладу; в) пробні вимірювання довжини сторони.
Таблиця 8.1.
Характеристика тріангуляційної мережі
Клас тріан- гуляції
|
Довжина сторони, км |
Помилкавимірю- рювання кутів |
Відносна похибка базисних сторін
|
Помилка взаємно-го поло-ження суміжних пунктів, м
|
Світло-віддалеміри
|
1
|
20-25
|
0,7"
|
1:400000
|
0,15
|
„Кварц", СГ-3
|
2
|
7-20
|
1,0"
|
1:300000
|
0,07
|
„Кварц", СГ-3
|
3
|
5-8
|
1,5"
|
1:200000
|
0,07
|
„Кварц", “Гранат”
„Гранат”
|
4
|
2-5
|
2,0"
|
1:150000
|
0,07
|
„Кварц", „Гранат”
|
Вимірювання здійснюють у таких умовах, коли темпе-ратура вздовж шляху світлового променя змінюється зовсім мало. Як правило, намагаються їх виконати на певній висоті при слабкому вітрі, в похмуру погоду.
Вимірювання ліній світловіддалемірами рекомендують починати через 2-3 год після сходу Сонця і закінчувати за 2-3 год до його заходу, причому по можливості за різних погодних умов. Число всіх прийомів вимірювання ділять на дві серії. Метеорологічні спостереження прийнято вимірю-вати на двох кінцевих пунктах сторони. Поправки впливу метеорологічних факторів вибирають із спеціальних таблиць і вводять у довжину вимірюваної сторони.
Базисні сторони тріангуляції 1-го класу вимірюють сучасними високоточними світловіддалемірами в 12 прийо-мів, 2-го класу - в 9 прийомів. До початку прийому вимі-рюють температуру, тиск і вологість повітря, а після закінчення прийому - тільки температуру.
Перед початком вимірювання відстаней складають спеціальну програму спостережень. Половину прийомів виконують на першому частотному діапазоні, а половину - на другому. Розходження довжин у прийомах не повинні перевищувати допусків за інструкцією. За остаточне значення довжини приймається середнє з усіх прийомів.
До початку і після закінчення робіт, а також не менш як 2 рази протягом польового періоду для контролю на спе-ціальному базисі визначають поправку приладу. Перевіряють, досліджують світловіддалеміри відповідно до настанов по роботі з даними типами приладів. Двічі графічним способом визначають також елементи центрування віддалеміра і редукції відбивача.
У виміряні довжини сторін (нахилені далекості) слід внести такі поправки: 1) за приведення до горизонту; 2) за перехід від хорди до кривої на еліпсоїді; 3) за проектування на референц-еліпсоїд.
Детальні відомості про вимірювання відстаней світло-віддалемірами і радіовіддалемірами подано в спеціальному курсі РГВ (радіогеодезичні й електрооптичні вимірювання).