- •Завдання вищої геодезії. Основні поняття
- •Геометрія земного еліпсоїда
- •Розв’язування геодезичних задач
- •Опорні геодезичні мережі
- •Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •Оцінка точності побудови опорних
- •Високоточні теодоліти і їх дослідження
- •Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •Вимірювання базисів
- •Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •Високоточне геометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання
- •І. Завдання вищої геодезії. Основні поняття та визначення
- •1.1. Предмет і завдання вищої геодезії
- •1.2. Поняття про загальний еліпсоїд, референц-еліпсоїд, геоїд і квазігеоїд
- •1.3. Геодезичні і астрономічні координати. Відхилення виска. Вихідні геодезичні дати
- •1.4. Поняття про методи визначення фігури Землі
- •Астрономо-геодезичний метод
- •1.4.2. Гравіметричний метод
- •1.4.2.Супутниковий метод
- •2. Геометрія земного еліпсоїда
- •2.1. Параметри земного еліпсоїда, зв’язки між ними
- •2. 2. Рівняння поверхні еліпсоїда
- •Поверхню можна ще визначити з допомогою трьох рівнянь:
- •2.3. Криві на поверхні еліпсоїда
- •2.3.1. Нормальні перерізи
- •2.3.2. Геодезична лінія
- •3. Розв'язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач
- •3.2. Короткі історичні відомості
- •3.3.Точність розв'язування головної геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •3.4. Основні шляхи розв'язування геодезичних задач
- •3.4.1. Розв'язування сфероїдних трикутників
- •Сферичний надлишок
- •Способи розв'язування малих сфероїдних трикутників а )за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •В) за способом аддитаментів
- •Г) за виміряними сторонами
- •4. Опорні геодезичні мережі
- •4.1. Методи створення геодезичних мереж
- •4.1.1. Метод тріангуляції
- •4.1.2. Метод полігонометрії
- •4.1.3. Методи трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •4.2. Класифікація геодезичних мереж, їх призначення і точність
- •4.3. Основні геодезичні роботи в Росії
- •4.4. Схема та програма побудови геодезичної мережі колишнього срср
- •4.5. Загальні відомості про побудову геодезичної мережі в Німеччині, сша, Японії
- •4.6. Проектування геодезичних мереж 2-го класу
- •4.6.1. Аналітичний метод визначення висот геодезичних знаків
- •4.6.2. Проектування мереж згущення
- •1:25000, 1:10 000 1 Пункт на 50-60 км2
- •1:5 000 1 Пункт на 20-30 км2
- •4.6.3. Рекогносцировка
- •4.7. Геодезичні центри і знаки
- •4.8. Відомості про організацію основних геодезичних робіт
- •Оцінка точності побудови опорних геодезичних мереж
- •5.1. Загальні відомості про оцінку точності опорних геодезичних мереж
- •5 2. Середні квадратичні похибки передачі дирекційних кутів і довжин сторін у ряді тріангуляції
- •У цьому окремому випадку маємо одне умовне рівняння фігури
- •Найвигідніша форма трикутника в тріангуляції
- •Поздовжнє і поперечне зміщення ряду тріангуляції
- •Азимути Лапласа
- •Суцільні мережі тріангуляції
- •Оцінка точності мереж трилатерації
- •5.8. Оцінка точності мереж лінійно-кутової тріангуляції
- •6. Високоточні теодоліти та їx дослідження
- •6.1. Характерні особливості високоточних теодолітів
- •6.2. Характеристика деяких сучасних теодолітів
- •6.3. Осьові системи і точні рівні
- •6.4.Зорові труби. Окулярні мікрометри
- •6.5. Лімби теодолітів. Відлікові устаткування
- •6.6. Колімаційна похибка труби. Нахил горизонтальної та вертикальної осей теодоліта
- •6.7. Похибки поділок кругів теодоліта
- •7. Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •7.1. Джерела похибок при вимірюванні кутів
- •7.2. Візирні цілі, фази. Світлова сигналізація. Кручення сигналів
- •7.3. Найвигідніший час для вимірювання горизонтальних кутів
- •7.4. Основні принципи високоточних вимірювань кутів
- •7.5. Методи високоточних кутових вимірювань та їх обробка
- •Розв'язуючи ці рівняння за методом найменших квадратів, утворимо функцію
- •7.6. Приведення виміряних напрямків до центрів геодезичних знаків
- •8. Вимірювання базисів
- •8.1. Нормальні міри, їх типи і вимоги до них
- •8.2. Базисний прилад бп-1
- •8.3. Поправки, які вводяться у довжину хорди. Виведення формул
- •8.4. Методика вимірювань з бп-1. Обробка даних
- •8.5. Вимірювання базисних сторін світловіддалемірами
- •9. Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно кутової тріангуляції
- •9.1. Загальні положення про обробку тріангуляції
- •9.2. Корелатний метод
- •9.3.Параметричний метод
- •10. Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •10.1. Основні принципи полігонометрії та її класифікація
- •10.2. Прилади для вимірювання кутів і ліній. Методика вимірювання.
- •10.3. Поздовжнє й поперечне зміщення в ходах полігонометрії
- •10.4.Оцінка точності кутових і лінійних вимірювань
- •11. Вискоточне геометричне нівелювання
- •11.1. Завдання високоточного нівелювання. Нівелірна мережа. Схема побудови і програма.
- •11.2. Початок відліку висот. Закріплення пунктів нівелірної мережі на місцевості
- •11.3. Високоточні нівеліри й рейки, їх дослідження
- •11.4. Методи високоточного нівелювання
- •11.5. Методика нівелювання і й іі класів
- •11.6. Врівноваження нівелірних мереж
- •11.7. Короткий історичний нарис
- •Тригонометричне нівелювання
- •Суть, призначення і виконання тригонометричного нівелювання
- •Література
- •Печенюк Олег Олександрович
7.6. Приведення виміряних напрямків до центрів геодезичних знаків
У зв'язку з тим що теодоліт найчастіше встановлюють не над центром геодезичного знака „С", виникає поправка в напрямок „М" за приведення до центра або поправка за центрування „с". Візування майже завжди проводять не на центр тригонометричного пункту С, а на візирний циліндр „v"(вісь його не проектується на центр знака). Тому виникає поправка у напрямок за редукцію „r”.
На
рис. 7.1 зображено пункти тріангуляції
С
і C1,
відстань між якими s;
положення теодоліта J
і візирного циліндра
v;
лінійний
і кутовий елементи центрування l
і
;
елементи редукції l1
і
1
;
початковий, або нульовий, напрямок
0;
М-
виміряний напрямок на пункті С;
М1 - виміряний напрямок на пункті С1; с, r - поправки за центрування i редукцію.
Застосовуючи теорему синусів до трикутників на рисунках і враховуючи малість поправок с і r, маємо:
(
7.19)
де - число секунд у радіані.
Рис. 7.1. До визначення поправок с і r
За цими формулами обчислюються поправки в напрямки за центрування й редукцію. Формули для виправлених напрямків мають вигляд:
причому
поправка за редукцію, як видно з рисунка,
обчислюється за даними вимірювань на
пункті С,
а
вводиться на сусідньому пункті С1.
Знак поправок залежить від знака синуса,
тобто при М
+
< 180°, с
> 0; M
+
>
180°, с
< 0.
Щоб обчислити поправки с і r з точністю до сотої частки секунди, потрібно лінійні елементи l і l1 знати до 1 мм, кутові і 1 - до 15', а відстань s - до 100 м;
Для визначення елементів центрування і редукції застосовують графічний спосіб. Спеціальний центрувальний столик установлюють над центром пункту і приводять його верхню площину в горизонтальне положення. Теодолітом з трьох стоянок при двох положеннях вертикального круга проектують на центрувальний аркуш, який знаходиться на столику, центр пункту с, вертикальну вісь теодоліта і вісь візирного циліндра геодезичного знака. Проектування з трьох станцій повинно дати на столику точку або невеликий трикутник похибок, у якому намічають центр ваги - проекцію об'єкта, який проектується. Лінійні елементи центрування і редукції вимірюють міліметровою лінійкою, а кутові - транспортиром. Кут відлічується від напрямку на центр пункта за ходом годинникової стрілки до нульового напрямку. Нульовий напрямок прокреслюють візирною лінійкою.
8. Вимірювання базисів
Сучасні світловіддалеміри компарують на польових компараторах, які створюються за допомогою високоточного дротяного приладу БП-1.
Майже піввіку довжини вимірювали в основному інвар-ними дротами; це по суті був єдиний метод точних лінійних геодезичних вимірювань. Лише з появою світло- і радіо-віддалемірів перестали застосовувати базисні прилади при побудові опорних геодезичних мереж. Однак ще й тепер найвищої точності лінійних геодезичних вимірювань з від-носною похибкою 1:106 можна досягти тільки базисним приладом першого класу БП-1. Тому високоточні базисні прилади застосовують для створення польових компараторів, на яких перевіряють високоточні світло- і радіовіддалеміри.
У цьому розділі викладено основні відомості про високо-точний БП-1, обробку вимірювань, методику вимірювань базисів і базисних сторін у тріангуляції.
