- •Завдання вищої геодезії. Основні поняття
- •Геометрія земного еліпсоїда
- •Розв’язування геодезичних задач
- •Опорні геодезичні мережі
- •Оцінка точності побудови опорних
- •Високоточні теодоліти і їх дослідження
- •Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •Вимірювання базисів
- •Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •Високоточне геометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання
- •І. Завдання вищої геодезії. Основні поняття та визначення
- •1.1. Предмет і завдання вищої геодезії
- •1.2. Поняття про загальний еліпсоїд, референц-еліпсоїд, геоїд і квазігеоїд
- •1.3. Геодезичні і астрономічні координати. Відхилення виска. Вихідні геодезичні дати
- •1.4. Поняття про методи визначення фігури Землі
- •Астрономо-геодезичний метод
- •1.4.2. Гравіметричний метод
- •1.4.2.Супутниковий метод
- •2. Геометрія земного еліпсоїда
- •2.1. Параметри земного еліпсоїда, зв’язки між ними
- •2. 2. Рівняння поверхні еліпсоїда
- •Поверхню можна ще визначити з допомогою трьох рівнянь:
- •2.3. Криві на поверхні еліпсоїда
- •2.3.1. Нормальні перерізи
- •2.3.2. Геодезична лінія
- •3. Розв'язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач
- •3.2. Короткі історичні відомості
- •3.3.Точність розв'язування головної геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •3.4. Основні шляхи розв'язування геодезичних задач
- •3.4.1. Розв'язування сфероїдних трикутників
- •Сферичний надлишок
- •Способи розв'язування малих сфероїдних трикутників а )за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •В) за способом аддитаментів
- •Г) за виміряними сторонами
- •4. Опорні геодезичні мережі
- •4.1. Методи створення геодезичних мереж
- •4.1.1. Метод тріангуляції
- •4.1.2. Метод полігонометрії
- •4.1.3. Методи трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •4.2. Класифікація геодезичних мереж, їх призначення і точність
- •4.3. Основні геодезичні роботи в Росії
- •4.4. Схема та програма побудови геодезичної мережі колишнього срср
- •4.5. Загальні відомості про побудову геодезичної мережі в Німеччині, сша, Японії
- •4.6. Проектування геодезичних мереж 2-го класу
- •4.6.1. Аналітичний метод визначення висот геодезичних знаків
- •4.6.2. Проектування мереж згущення
- •1:25000, 1:10 000 1 Пункт на 50-60 км2
- •1:5 000 1 Пункт на 20-30 км2
- •4.6.3. Рекогносцировка
- •4.7. Геодезичні центри і знаки
- •4.8. Відомості про організацію основних геодезичних робіт
- •Оцінка точності побудови опорних геодезичних мереж
- •5.1. Загальні відомості про оцінку точності опорних геодезичних мереж
- •5 2. Середні квадратичні похибки передачі дирекційних кутів і довжин сторін у ряді тріангуляції
- •У цьому окремому випадку маємо одне умовне рівняння фігури
- •Найвигідніша форма трикутника в тріангуляції
- •Поздовжнє і поперечне зміщення ряду тріангуляції
- •Азимути Лапласа
- •Суцільні мережі тріангуляції
- •Оцінка точності мереж трилатерації
- •5.8. Оцінка точності мереж лінійно-кутової тріангуляції
- •6. Високоточні теодоліти та їx дослідження
- •6.1. Характерні особливості високоточних теодолітів
- •6.2. Характеристика деяких сучасних теодолітів
- •6.3. Осьові системи і точні рівні
- •6.4.Зорові труби. Окулярні мікрометри
- •6.5. Лімби теодолітів. Відлікові устаткування
- •6.6. Колімаційна похибка труби. Нахил горизонтальної та вертикальної осей теодоліта
- •6.7. Похибки поділок кругів теодоліта
- •7. Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •7.1. Джерела похибок при вимірюванні кутів
- •7.2. Візирні цілі, фази. Світлова сигналізація. Кручення сигналів
- •7.3. Найвигідніший час для вимірювання горизонтальних кутів
- •7.4. Основні принципи високоточних вимірювань кутів
- •7.5. Методи високоточних кутових вимірювань та їх обробка
- •Розв'язуючи ці рівняння за методом найменших квадратів, утворимо функцію
- •7.6. Приведення виміряних напрямків до центрів геодезичних знаків
- •8. Вимірювання базисів
- •8.1. Нормальні міри, їх типи і вимоги до них
- •8.2. Базисний прилад бп-1
- •8.3. Поправки, які вводяться у довжину хорди. Виведення формул
- •8.4. Методика вимірювань з бп-1. Обробка даних
- •8.5. Вимірювання базисних сторін світловіддалемірами
- •9. Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно кутової тріангуляції
- •9.1. Загальні положення про обробку тріангуляції
- •9.2. Корелатний метод
- •9.3.Параметричний метод
- •10. Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •10.1. Основні принципи полігонометрії та її класифікація
- •10.2. Прилади для вимірювання кутів і ліній. Методика вимірювання.
- •10.3. Поздовжнє й поперечне зміщення в ходах полігонометрії
- •10.4.Оцінка точності кутових і лінійних вимірювань
- •11. Вискоточне геометричне нівелювання
- •11.1. Завдання високоточного нівелювання. Нівелірна мережа. Схема побудови і програма.
- •11.2. Початок відліку висот. Закріплення пунктів нівелірної мережі на місцевості
- •11.3. Високоточні нівеліри й рейки, їх дослідження
- •11.4. Методи високоточного нівелювання
- •11.5. Методика нівелювання і й іі класів
- •11.6. Врівноваження нівелірних мереж
- •11.7. Короткий історичний нарис
- •Тригонометричне нівелювання
- •Суть, призначення і виконання тригонометричного нівелювання
- •Література
- •Печенюк Олег Олександрович
6.7. Похибки поділок кругів теодоліта
Штрихи поділок на лімбах нарізують автоматичною ділильною машиною, у якій є станина, ретельно виготовлений круг і механізм різця. Лімб теодоліта встановлюється на крузі машини, точно центрується; при обертанні круга разом з лімбом автоматично нарізуються штрихи.
Похибки поділок лімба (або похибки в напрямках його діаметрів) у сучасних високоточних теодолітах досягають 1-1,5" або в лінійній мірі не перевищують 0,5 мікрона.
У всіх теодолітах, за допомогою яких вимірюють кути в тріангуляції 1-го і 2-го класів, досліджуються похибки діаметрів горизонтального круга через 1°.
Є ряд способів дослідження похибки поділок лімба (наприклад способи, запропоновані О.Шрейбером, Г.Брунеєм, І. Ю. Праніс-Праневичем і С. В. Єлісєєвим та ін.).
В основу всіх цих способів покладено вимірювання постійного кута с кількома прийомами т=360°/с°. Кожний прийом починається з того діаметра, на якому було закінчено попередній прийом. У цьому разі на середнє значення кута с не впливають похибки поділок лімба.
Похибки в поділках лімба досліджують за способом С.В.Єлісєєва, шляхом вимірювання кутів с між двома коліматорами; це повторюють після очищення поділок або після капітального ремонту інструмента. Постійні кути с беруть у 36°, 45° і 60°; їх вимірюють окремими серіями, які називаються розетами. В інструкціях з тріангуляцією є програма вимірювання постійних кутів с і описано обробку результатів вимірювань, запропоновану професором С.В.Єлісєєвим.
Короткоперіодичні похибки в поділках лімба. Крім систематичних похибок поділок лімба, які виражаються для лімба в цілому рядом Фур'є, є ще помилки, що періодично повторюються через певне невелике число штрихів. Вони виникають у зв'язку з неточно виготовленими окремими частинами ділильної машини, наприклад шестернями секторів, які здійснюють короткий цикл роботи. Порядок роботи шестерні повторюється безперервно, тому повторюються й похибки. Вони можуть бути досить значними, і тому на них доводиться зважати. Щоб їх виявити, вимірюють інтервали між суміжними внутрішньоградусними штрихами лімба на різних його частинах. Під похибкою інтервала між штрихами на лімбі розуміють різницю між його номінальною і справжньою величинами. Наприклад, для мікроскопа А короткоперіодичну похибку обчислюють за формулою
де (a - b)0 - середнє значення (b- а) в даному градусному секторі.
Щоб зменшити вплив цих похибок на результати кутових вимірювань, при переході від одного прийома до іншого лімб переставляють не лише на кут ; а й на одну поділку лімба.
Взагалі методику сучасних кутових вимірювань складено так, щоб на результати польових вимірювань якнайменше впливали похибки поділок лімба, короткоперіодичні похибки поділок та ін.
Перед тим як виїхати на польові роботи з кутових вимірювань, спостерігач повинен перевірити:
1) правильність роботи мікрометрів;
2) ексцентриситет горизонтального круга;
3) правильність обертання алідадної частини (ексцентриситета алідади);
4) правильність обертання труби навколо горизонтальної осі;
5) постійність колімації головної труби;
6) систематичність похибок вимірювання кутів, пов'язаних з люфтом піднімальних гвинтів і зміщенням круга (для оптичних теодолітів);
рен мікроскоп-мікрометрів або оптичних мікрометрів.
Усі ці дослідження детально описано в інструкції з тріангуляції. Після цього виконуються пробні вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів.
Класифікація теодолітів. Випускаються шість основних типів теодолітів: Т-1, Т-2, Т-5, Т-15, Т-30 і Т-60. Цифра шифру коло букви Т (теодоліт) означає помилку вимірювання горизонтального кута в секундах одним прийомом, одержану з вимірювань 12 прийомами.
За точністю вимірювань теодоліти поділяють на високоточні (Т-1) -з похибкою менш як 1,5" точні (Т-2, Т-5) - з похибкою від 1,5 до 10", технічні (Т-15, Т-30, Т-60) - з похибкою більш як 10".
За фізичною природою розрізняють теодоліти механічні, оптичні та електронні. У механічних теодолітах лімби металеві, відлікові пристрої: мікроскоп-мікрометри, шкалові мікроскопи, верн’єри. В оптичних теодолітах лімб виготовлено з оптичного скла, відлікові пристрої - оптичні мікрометри. Робоча міра електронних теодолітів задається електротехнічними елементами - ємністю, індуктивністю, резисторами або датчиками типу „кут - код - цифра". Інформація зчитується автоматично з реєстрацією на перфострічку, магнітну стрічку або візуально з цифрового табло. Замість циліндричних рівнів на оптичних і електрон-них теодолітах встановлюють компенсатори при верти-кальному крузі.
За конструкцією зорових труб теодоліти є з прямим (земним) і оберненим (астрономічним) зображеннями.
Високоточний оптичний теодоліт Т-1 використовують для кутових вимірювань в тріангуляції і полігонометрії 1-го і 2-го класів. Точний оптичний теодоліт Т-2 призначений для кутових вимірювань в тріангуляції і полігонометрії 3-го і 4-го класів, а точний оптичний теодоліт Т-5 - у тріангуляції й полігонометрії 1-го й 2-го розрядів.
У геодезичному виробництві все ще застосовують теодоліти ОТ-02, ОТ-02М, а також кутомірний високоточний комплект КВК, виготовлений ЕОМЗ МІІГАІК у 1977 р. на основі теодоліта ОТ-02М (ним користуються в тріангуляції й полігонометрії 2-го класу і в прикладній геодезії).
У посібнику наведено характеристику теодолітів ТТ-2"/6" і Т-05. Перший високоточний теодоліт - ТТ-2"/6" тривалий час застосовували на виробництві, а коли побудували тріангуляцію 1-го класу, ним перестали користуватися. Проте в наукових дослідженнях його й тепер застосовують для високоточних вимірювань кутів. Теодоліт Т-05 - високоточний оптичний теодоліт з перевірочною трубою (ним користуються ще на всіх геодинамічних полігонах).
У посібнику дуже коротко описано високоточні й точні сучасні теодоліти та їх дослідження. Детальну їхню характеристику подано в курсі „Приладознавство", який вив-чають студенти геодезичного профілю і який передує курсу „Вища геодезія".
