- •Завдання вищої геодезії. Основні поняття
- •Геометрія земного еліпсоїда
- •Розв’язування геодезичних задач
- •Опорні геодезичні мережі
- •Оцінка точності побудови опорних
- •Високоточні теодоліти і їх дослідження
- •Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •Вимірювання базисів
- •Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •Високоточне геометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання
- •І. Завдання вищої геодезії. Основні поняття та визначення
- •1.1. Предмет і завдання вищої геодезії
- •1.2. Поняття про загальний еліпсоїд, референц-еліпсоїд, геоїд і квазігеоїд
- •1.3. Геодезичні і астрономічні координати. Відхилення виска. Вихідні геодезичні дати
- •1.4. Поняття про методи визначення фігури Землі
- •Астрономо-геодезичний метод
- •1.4.2. Гравіметричний метод
- •1.4.2.Супутниковий метод
- •2. Геометрія земного еліпсоїда
- •2.1. Параметри земного еліпсоїда, зв’язки між ними
- •2. 2. Рівняння поверхні еліпсоїда
- •Поверхню можна ще визначити з допомогою трьох рівнянь:
- •2.3. Криві на поверхні еліпсоїда
- •2.3.1. Нормальні перерізи
- •2.3.2. Геодезична лінія
- •3. Розв'язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач
- •3.2. Короткі історичні відомості
- •3.3.Точність розв'язування головної геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •3.4. Основні шляхи розв'язування геодезичних задач
- •3.4.1. Розв'язування сфероїдних трикутників
- •Сферичний надлишок
- •Способи розв'язування малих сфероїдних трикутників а )за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •В) за способом аддитаментів
- •Г) за виміряними сторонами
- •4. Опорні геодезичні мережі
- •4.1. Методи створення геодезичних мереж
- •4.1.1. Метод тріангуляції
- •4.1.2. Метод полігонометрії
- •4.1.3. Методи трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •4.2. Класифікація геодезичних мереж, їх призначення і точність
- •4.3. Основні геодезичні роботи в Росії
- •4.4. Схема та програма побудови геодезичної мережі колишнього срср
- •4.5. Загальні відомості про побудову геодезичної мережі в Німеччині, сша, Японії
- •4.6. Проектування геодезичних мереж 2-го класу
- •4.6.1. Аналітичний метод визначення висот геодезичних знаків
- •4.6.2. Проектування мереж згущення
- •1:25000, 1:10 000 1 Пункт на 50-60 км2
- •1:5 000 1 Пункт на 20-30 км2
- •4.6.3. Рекогносцировка
- •4.7. Геодезичні центри і знаки
- •4.8. Відомості про організацію основних геодезичних робіт
- •Оцінка точності побудови опорних геодезичних мереж
- •5.1. Загальні відомості про оцінку точності опорних геодезичних мереж
- •5 2. Середні квадратичні похибки передачі дирекційних кутів і довжин сторін у ряді тріангуляції
- •У цьому окремому випадку маємо одне умовне рівняння фігури
- •Найвигідніша форма трикутника в тріангуляції
- •Поздовжнє і поперечне зміщення ряду тріангуляції
- •Азимути Лапласа
- •Суцільні мережі тріангуляції
- •Оцінка точності мереж трилатерації
- •5.8. Оцінка точності мереж лінійно-кутової тріангуляції
- •6. Високоточні теодоліти та їx дослідження
- •6.1. Характерні особливості високоточних теодолітів
- •6.2. Характеристика деяких сучасних теодолітів
- •6.3. Осьові системи і точні рівні
- •6.4.Зорові труби. Окулярні мікрометри
- •6.5. Лімби теодолітів. Відлікові устаткування
- •6.6. Колімаційна похибка труби. Нахил горизонтальної та вертикальної осей теодоліта
- •6.7. Похибки поділок кругів теодоліта
- •7. Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •7.1. Джерела похибок при вимірюванні кутів
- •7.2. Візирні цілі, фази. Світлова сигналізація. Кручення сигналів
- •7.3. Найвигідніший час для вимірювання горизонтальних кутів
- •7.4. Основні принципи високоточних вимірювань кутів
- •7.5. Методи високоточних кутових вимірювань та їх обробка
- •Розв'язуючи ці рівняння за методом найменших квадратів, утворимо функцію
- •7.6. Приведення виміряних напрямків до центрів геодезичних знаків
- •8. Вимірювання базисів
- •8.1. Нормальні міри, їх типи і вимоги до них
- •8.2. Базисний прилад бп-1
- •8.3. Поправки, які вводяться у довжину хорди. Виведення формул
- •8.4. Методика вимірювань з бп-1. Обробка даних
- •8.5. Вимірювання базисних сторін світловіддалемірами
- •9. Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно кутової тріангуляції
- •9.1. Загальні положення про обробку тріангуляції
- •9.2. Корелатний метод
- •9.3.Параметричний метод
- •10. Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •10.1. Основні принципи полігонометрії та її класифікація
- •10.2. Прилади для вимірювання кутів і ліній. Методика вимірювання.
- •10.3. Поздовжнє й поперечне зміщення в ходах полігонометрії
- •10.4.Оцінка точності кутових і лінійних вимірювань
- •11. Вискоточне геометричне нівелювання
- •11.1. Завдання високоточного нівелювання. Нівелірна мережа. Схема побудови і програма.
- •11.2. Початок відліку висот. Закріплення пунктів нівелірної мережі на місцевості
- •11.3. Високоточні нівеліри й рейки, їх дослідження
- •11.4. Методи високоточного нівелювання
- •11.5. Методика нівелювання і й іі класів
- •11.6. Врівноваження нівелірних мереж
- •11.7. Короткий історичний нарис
- •Тригонометричне нівелювання
- •Суть, призначення і виконання тригонометричного нівелювання
- •Література
- •Печенюк Олег Олександрович
6.5. Лімби теодолітів. Відлікові устаткування
У теодоліті типу ТТ-2"/6" лімби виготовлено з бронзи. Поділки нанесено на срібному кільці, вправленому в брон-зовий диск. Для сучасних оптичних теодолітів лімби виготовляють з високоякісного скла. Поділки нарізують автоматичною ділильною машиною з точністю до одного мікрона. Поділки, видимі через скло, одержують у вигляді чорних штрихів на блискучому срібному фоні. При цьому центр лімба повинен збігатися з центром круга поділок. Поділки збільшуються за годинниковою стрілкою.
У теодоліті ТТ-2"/6" на горизонтальному крузі 1° поділено на 12 рівних частин, тобто одна найменша поділка лімба - 5'. На вертикальному секторі найменша поділка дорівнює 10'. У теодоліті Т-02 найменша поділка горизонтального круга - 4', вертикального - 8'.
Для відлічування часток поділок горизонтального круга ТТ-2"/6" служить мікроскоп-мікрометр. У теодоліті їх два; розміщені вони на алідаді через 180°.
Мікроскоп-мікрометр складається з трубки мікроскопа зі збільшенням 49х і мікрометра, який має таке саме устаткування, як і окулярні мікрометри зорових труб. Барабан мікрометра має 60 поділок і робить приблизно 2,5 оберту, щоб виміряти одну найменшу поділку лімба.
Позначимо
через
найменшу поділку барабана мікро-метра;
і
-поділку лімба; п0
- кількість поділок барабана мікрометра,
необхідна для наближеного вимірювання
однієї поділки лімба. Легко
визначити ціну найменшої поділки
барабана мікроскоп-мікрометра:
(6.13)
Через те що гвинтовий мікрометр недосконалий і мікро-скоп установлено на ньому неточно, число поділок барабана, задумане механіком при виготовленні мікрометра буде не п0, а іншим. Позначимо справжнє число поділок барабана, необхідне для точного вимірювання однієї поділки лімба, через п. Невелику різницю п0-п=r прийнято називати реном мікроскоп-мікрометра. Рен наближено визначають так. Наводять бісектор ниток мікрометра на лівий (щодо нуль-пункту гребінки) і правий штрихи лімба і беруть відліки по мікрометру. Нехай відлік по лівому штриху становить a поділок барабана. Якщо мікроскоп-мікрометр був абсолютно точним, тобто п=n0, то відлік по правому штриху лімба також дорівнював би а поділок барабана. Насправді ж відлік по правому штриху буде а + r, і його можна взяти точно. Позначимо його через b поділок барабана. Звідси одержуємо формулу для визначення рена мікроскоп-мікрометра:
а+r=b; r =b- а. (6.14)
При кутових вимірюваннях рен визначають у лабора-торних умовах за відповідною програмою, поданою в інструкціях з тріангуляції.
Розглянемо, як здійснюються вимірювання за допомогою мікроскоп-мікрометра, і одержимо формулу для поправок.
На рис. 6.11 схематично показано лівий і правий штрихи лімба N1 i N2 нуль-пункт гребінки (найбільший виріз) 0. Використовуючи лівий штрих лімба, запишемо необхідний відлік:
(6.15)
Знайдемо відрізок х. Для цього напишемо очевидні рівності;
(6.16)
Після множення рівностей другого рядка на одержуємо рівність третього рядка. Виходить, що х = n0 - b, де b – відлік за барабаном при наведенні бісектора на правий штрих лімба; а - відлік за барабаном мікрометра при наведенні бісектора на лівий штрих лімба. Використовуючи х, напишемо друге значення необхідного відліку за лімбом:
(
6.17)
Середнє арифметичне з цих двох відліків дасть опти-мальний відлік:
Дійсна ціна найменшої поділки барабана мікрометра за визначенням становить:
(6.18)
Враховуючи
,
одержимо:
(6.19)
Рис.6.11. Схема поля зору мікроскопа
Отже, відлік за лімбом складається з відліку по лівому штриху N1, який знімають безпосередньо з лімба, та середнього арифметичного зі значень а і b, які беруть за барабаном мікрометра (для цього бісектор наводять на лівий і правий штрихи лімба). Третя складова формули являє собою поправку на рен мікроскоп-мікрометра.
У мікроскоп-мікрометрі
ТТ-2"/6" є не один, а два бісектори
ниток для відлічування лівого і правого
штрихів лімба. Завдяки цьому процес
зняття відліків за барабаном мікрометра
прискорюється (бо швидше бісектори
наводяться на штрихи), але це нічого не
змінює в обробці результатів
вимірювань. Рен при цьому звичайно
визначають за формулою
(6.20)
де
-
різниця у відстані між двома бісекторами
від її номінального значення.
Справді,
якщо відлік, знятий по лівому бісектору,
становить а
поділок барабана, то по правому бісектору
він буде
;
це повинно дорівнювати відліку b,
який знімають безпосередньо з барабана.
Величину
визначають
за певною програмою, навівши на один і
той самий штрих лімба спочатку правий
бісектор, а потім лівий. Різниця між
цими відліками наближено складає
Рис.6.13. Поле зору
шкалового мікроскопa
Рис.6.12. Пластинка і клин
Шкаловий мікроскоп. Для відлічування часток поділок вертикального сектора ТТ 2"/6" служить шкаловий мікроскоп зі збільшенням 49x . У полі зору трубки мікроскопа вміщено шкалу, на яку нанесено 10 поділок (рис. 6.13). Лінійний розмір шкали збігається з однією поділкою вертикального сектора, яка сдорівнює 10'; Ціна поділки шкали дорівнює 1'. Відліки беруть з урахуванням десятої частки поділки, тобто 6''
Оптичні мікрометри. В оптичних теодолітах частки поділок горизонтального і вертикального кругів відлічують за допомогою оптичних мікрометрів. У цих мікрометрах застосовують плоскопаралельну пластину або оптичний клин. Вимірювальні властивості пластинки і клина показано на рис. 6.12. Плоскопаралельна пластинка і клин зміщують. паралельно промінь світла на величину Δ. Обертаючи пластинку на кут δ, можна визначити величину Δ. Переміщуючи так само клин з першого положення I у друге положення II на відрізок а, можна визначити Δ. У формулах, відомих з фізики, n - показник переломлення скла, р - число секунд у радіані.
Рис.6.14. Оптична схема ОТ-02
Реалізацію властивостей плоскопаралельної пластинки і оптичного клина здійснено досить складно. На рис. 6.14. схематично показано, як за допомогою оптичного мікрометра з двома плоскопаралельними пластинками можна брати відліки по горизонтальному і вертикальному кругах у теодоліті ОТ-02. Тут позначено: 2,4 - горизонтальний і вертикальний круги теодоліта; 1, 3 - оптична система, яка дає змогу спостерігати дві діаметрально протилежні частини лімбів; 5 - рухома призма, що дозволяє перейти від відліків за горизонтальним лімбом до відліків за вертикальним лімбом; 6 - дві плоскопаралельні пластинки, за допомогою яких приводять до збігу в полі зору мікроскопа поділки лімба, розміщені на його протилежних боках. Обидві пластинки спеціальним гвинтом повертають у різні боки. Обертання пластинок приводить до обертання барабана 8 навколо осі 9; на ньому нанесено шкалу поділок у секундах (цю шкалу видно в полі зору мікроскопа нижче зображення лімба). По цій шкалі відлічують секунди. Трубка мікроскопа оптичного мікрометра розміщена поряд із зоровою трубою. П'ятикутна призма 7 і пластинка 10, що прилягає до неї, служать для того, щоб приводити до збігу (не перекриваючи зображень) обох країв діаметра лімба, які видно в мікроскопі під час відліків. Обидва зображення виходять перевернутими одне відносно другого і розміщені по обидва боки дуже тонкої темної лінії.
Барабан 8 робить тільки один оберт і може вимірювати половину найменшої поділки лімба. Кількість поділок на барабані n0 – 600. Ціна найменшої поділки наближено така:
(6.21) Тут також має місце рен оптичного мікрометра, тобто п0 - п = r . Справжня ціна найменшої поділки барабана така:
(6.22)
Нехай відлік за барабаном с поділок барабана. Відлік у секундах буде
(6.23)
д
е
-
поправка на рен оптичного мікрометра,
що дорівнює в секундах
(6.24)
або в поділках барабана
(6.25)
Рен оптичного мікрометра наближено визначають так. На шкалі встановлюють відлік, близький до нуля, і за допомогою гвинта мікрометра приблизно суміщують протилежні штрихи А і А + 180° верхнього й нижнього зображень кругів. Потім по барабану мікрометра знімають відліки при трьох точних суміщеннях штрихів:
а - при суміщенні штрихів А і А + 180°;
b - при суміщенні штрихів А - і і А + 180°;
с - при суміщенні штрихів А і А + 180 - і .
Рени верхнього й нижнього зображень, виражені в секундах, будуть:
(
6.26)
а рен оптичного мікрометра
(6.27)
Методику точного визначення рена подано в інструкції з тріангуляції.
Рени
верхнього й нижнього зображень потрібно
визначити тому, що промені від діаметрально
протилежних частин лімба досягають
мікрометра різними шляхами. У зв'язку
з цим можуть відрізнятися і значення
ренів. Величини
r
i
не повинні перевищувати 0,5 -1". При
більших
треба від'юстирувати оптичну відлічувальну
систему.
Клиновий мікрометр має дві пари клинів: одна пара рухома, а друга - ні; крім того, у кожній парі основи клинів спрямовані в протилежні боки. Клини попарно сполучені між собою. Нерухомі клини відхиляють промені до напрямку, паралельного початковому. Вимірювання зводиться до суміщення зображень штрихів. Клиновий мікрометр простіший, ніж мікрометр з плоскопаралельною пластинкою, проте це також складне оптичне устаткування.
