
- •Завдання вищої геодезії. Основні поняття
- •Геометрія земного еліпсоїда
- •Розв’язування геодезичних задач
- •Опорні геодезичні мережі
- •Оцінка точності побудови опорних
- •Високоточні теодоліти і їх дослідження
- •Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •Вимірювання базисів
- •Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •Високоточне геометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання
- •І. Завдання вищої геодезії. Основні поняття та визначення
- •1.1. Предмет і завдання вищої геодезії
- •1.2. Поняття про загальний еліпсоїд, референц-еліпсоїд, геоїд і квазігеоїд
- •1.3. Геодезичні і астрономічні координати. Відхилення виска. Вихідні геодезичні дати
- •1.4. Поняття про методи визначення фігури Землі
- •Астрономо-геодезичний метод
- •1.4.2. Гравіметричний метод
- •1.4.2.Супутниковий метод
- •2. Геометрія земного еліпсоїда
- •2.1. Параметри земного еліпсоїда, зв’язки між ними
- •2. 2. Рівняння поверхні еліпсоїда
- •Поверхню можна ще визначити з допомогою трьох рівнянь:
- •2.3. Криві на поверхні еліпсоїда
- •2.3.1. Нормальні перерізи
- •2.3.2. Геодезична лінія
- •3. Розв'язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач
- •3.2. Короткі історичні відомості
- •3.3.Точність розв'язування головної геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •3.4. Основні шляхи розв'язування геодезичних задач
- •3.4.1. Розв'язування сфероїдних трикутників
- •Сферичний надлишок
- •Способи розв'язування малих сфероїдних трикутників а )за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •В) за способом аддитаментів
- •Г) за виміряними сторонами
- •4. Опорні геодезичні мережі
- •4.1. Методи створення геодезичних мереж
- •4.1.1. Метод тріангуляції
- •4.1.2. Метод полігонометрії
- •4.1.3. Методи трилатерації та лінійно-кутової тріангуляції
- •4.2. Класифікація геодезичних мереж, їх призначення і точність
- •4.3. Основні геодезичні роботи в Росії
- •4.4. Схема та програма побудови геодезичної мережі колишнього срср
- •4.5. Загальні відомості про побудову геодезичної мережі в Німеччині, сша, Японії
- •4.6. Проектування геодезичних мереж 2-го класу
- •4.6.1. Аналітичний метод визначення висот геодезичних знаків
- •4.6.2. Проектування мереж згущення
- •1:25000, 1:10 000 1 Пункт на 50-60 км2
- •1:5 000 1 Пункт на 20-30 км2
- •4.6.3. Рекогносцировка
- •4.7. Геодезичні центри і знаки
- •4.8. Відомості про організацію основних геодезичних робіт
- •Оцінка точності побудови опорних геодезичних мереж
- •5.1. Загальні відомості про оцінку точності опорних геодезичних мереж
- •5 2. Середні квадратичні похибки передачі дирекційних кутів і довжин сторін у ряді тріангуляції
- •У цьому окремому випадку маємо одне умовне рівняння фігури
- •Найвигідніша форма трикутника в тріангуляції
- •Поздовжнє і поперечне зміщення ряду тріангуляції
- •Азимути Лапласа
- •Суцільні мережі тріангуляції
- •Оцінка точності мереж трилатерації
- •5.8. Оцінка точності мереж лінійно-кутової тріангуляції
- •6. Високоточні теодоліти та їx дослідження
- •6.1. Характерні особливості високоточних теодолітів
- •6.2. Характеристика деяких сучасних теодолітів
- •6.3. Осьові системи і точні рівні
- •6.4.Зорові труби. Окулярні мікрометри
- •6.5. Лімби теодолітів. Відлікові устаткування
- •6.6. Колімаційна похибка труби. Нахил горизонтальної та вертикальної осей теодоліта
- •6.7. Похибки поділок кругів теодоліта
- •7. Високоточні вимірювання горизонтальних кутів
- •7.1. Джерела похибок при вимірюванні кутів
- •7.2. Візирні цілі, фази. Світлова сигналізація. Кручення сигналів
- •7.3. Найвигідніший час для вимірювання горизонтальних кутів
- •7.4. Основні принципи високоточних вимірювань кутів
- •7.5. Методи високоточних кутових вимірювань та їх обробка
- •Розв'язуючи ці рівняння за методом найменших квадратів, утворимо функцію
- •7.6. Приведення виміряних напрямків до центрів геодезичних знаків
- •8. Вимірювання базисів
- •8.1. Нормальні міри, їх типи і вимоги до них
- •8.2. Базисний прилад бп-1
- •8.3. Поправки, які вводяться у довжину хорди. Виведення формул
- •8.4. Методика вимірювань з бп-1. Обробка даних
- •8.5. Вимірювання базисних сторін світловіддалемірами
- •9. Врівноваження тріангуляції, трилатерації та лінійно кутової тріангуляції
- •9.1. Загальні положення про обробку тріангуляції
- •9.2. Корелатний метод
- •9.3.Параметричний метод
- •10. Метод точної полігонометрії. Комбіновані геодезичні мережі
- •10.1. Основні принципи полігонометрії та її класифікація
- •10.2. Прилади для вимірювання кутів і ліній. Методика вимірювання.
- •10.3. Поздовжнє й поперечне зміщення в ходах полігонометрії
- •10.4.Оцінка точності кутових і лінійних вимірювань
- •11. Вискоточне геометричне нівелювання
- •11.1. Завдання високоточного нівелювання. Нівелірна мережа. Схема побудови і програма.
- •11.2. Початок відліку висот. Закріплення пунктів нівелірної мережі на місцевості
- •11.3. Високоточні нівеліри й рейки, їх дослідження
- •11.4. Методи високоточного нівелювання
- •11.5. Методика нівелювання і й іі класів
- •11.6. Врівноваження нівелірних мереж
- •11.7. Короткий історичний нарис
- •Тригонометричне нівелювання
- •Суть, призначення і виконання тригонометричного нівелювання
- •Література
- •Печенюк Олег Олександрович
6.3. Осьові системи і точні рівні
Вертикальна вісь теодоліта є його основною віссю, відносно якої розташовані інші осі, вузли й частини інструмента (рис. 6.1, 6.2, 6.3).
У теодоліті ТТ-2"/6" сталева вісь алідади наглухо скріп-лена з підставкою інструмента. Алідада знаходиться в підвішеному стані. Є регулювальний пристрій (грибок). У теодоліті ОТ-02 циліндрична вісь; вона стикається з бічною поверхнею втулки підставки по вузькому ведучому поясу. Опорою для алідади є шарико-підшипник, розміщений біля верхнього кінця осі.
Рис.6.1. Схема осі ТТ-2"/6" Рис.6.2.Схема осей Т-1
Рис.6.3.Схема осі ОТ-02
Рівні. Накладний рівень служить для вимірювання не-великих кутів нахилу і для орієнтування вертикальної осі теодоліта у прямовисне положення. Рівень при алідаді вертикального круга призначений для приведення в гори- зонтальне положення прямої, яка сполучає відлікові індекси алідади вертикального круга.
Високоточний рівень складається з циліндричної ампули, виготовленої з тугоплавкого високосортного скла марок „Пірекс", „Крон", „Флінг" (рис.6.4).
Рис. 6.4. Ампула рівня
Всередині ампулу добре шліфують. Потім її заповнюють рідиною (наркозним ефіром) і запаюють. Повітря, що є в цій рідині, утворює бульбашку, яка намагається зайняти верхнє положення в ампулі. Всередині ампули є камера для регулювання довжини бульбашки і компенсатор для збе-реження постійної температури рідини.
Точні
рівні бувають камерні і компенсаційні.
Радіус кривизни внутрішньої поверхні
ампули в точних рівнях значний. Так, в
ампулі накладного рівня ТТ-2"/6"
радіус кривизни близько 206 м. Рівень
має ще шкалу, розмір найменшої поділки
якої 2 мм, і оправу. Характеристиками
рівня є ціна його поділки
і
чутливість. Ціною поділки рівня
називається центральний кут
,
який відповідає найменшій поділці
шкали:
де
r-
радіус кривизни ампули;
-
число секунд у радіані.
Чутливість рівня - це невеликий кут, на який потрібно нахилити ампулу, щоб бульбашка почала переміщуватися.
Циліндричний рівень винайшов у 1662 р. французький механік М.Тевено.
Розглянемо, як за допомогою рівня визначають невеликі кути нахилу (рис. 6.5.). Положення бульбашки фіксують за її кінцями (лівим, правим), роблячи відліки в поділках шкали. Нехай 0 - нуль-пункт рівня, тобто найвища точка шкали, коли підставка рівня займає горизонтальне положення.
Рис. 6.5. До визначення кутів нахилу
На рисунку показано три положення підставки рівня. J1,J2,J3 - кути нахилу підставки; їм відповідають три положення бульбашки. Легко встановити, що
(6.1)
Отже, якщо бульбашка рівня знаходиться далеко від нуль-пункту (перше й друге положення), то кут нахилу дорівнює сумі відліків на її кінцях, помноженій на ціну півподілки рівня. Якщо ж бульбашка перетинає нуль-пункт (третє положення), то кут нахилу дорівнює різниці відліків на її кінцях, помноженій на ціну півподілки рівня. Причому від більшого відліку треба відняти менший. У цьому неважко переконатися.
Дослідження рівнів. Високоточні рівні досліджуються на спеціальному приладі - екзаменаторі, що являє собою металеву станину Т-подібної форми. Вона складається з двох скріплених між собою балок з двома піднімальними гвинтами і мікрометра з диском поділок (рис. 6.6). Ціну поділки диска мікрометра визначають за формулою
(6.2)
Рис. 6.6. Схема екзаменатора
де d - крок гвинта мікрометра; L.- довжина балки екза-менатора; p"- число секунд у радіані.
На диску екзаменатора нанесено 100 або 120 поділок. Досліджуваний рівень встановлюють на станину екзамена-тора і роблять нахили, обертаючи гвинт мікрометра. При цьому бульбашку рівня переганяють з одного крайнього положення шкали рівня в друге крайнє положення. Досліджують робочу частину шкали рівня.
Через
однакові проміжки часу беруть відліки
по диску поділок екзаменатора (при цьому
лічать цілі оберти барабана мікрометра)
і по шкалі рівня. Нехай у початковий
момент часу t0,
відлік за екзаменатором становить
поділок,
а за рівнем - х
поділок шкали. У наступний момент часу
t
відліки були відповідно l
і β.
Неважко визначити кут нахилу станини
екзаменатора за мікрометром екзаменатора
і за шкалою рівня.
. (6.3)
Нехай далі бульбашка рівня зміщується на z поділок за одиницю часу під впливом зовнішніх умов. За час t-t0, вона переміститься на z(t-t0) поділок. Позначимо через р вплив якості шліфування ампули рівня на його відліки. Тоді одержимо рівняння з чотирма невідомими:
(6.4)
Початковий відлік за рівнем x вважається також невідомим, тому що всі наступні відліки беруть через відповідний час (наприклад через 2 хв), а перший початковий відлік - інакше.
До
невідомих відносять також
,
z
і р.
При дослідженні рівнів одержуємо багато таких рівнянь. Розв'язуючи їх методом найменших квадратів, визначаємо невідомі, які надійно характеризують якість рівня.
Описаний метод дослідження рівнів на екзаменаторі запропонував у 1925 р. пулковський астроном професор А.С.Васильєв.
Метод Комстока. Ціну поділки рівня в астрономічних вимірюваннях, знаходять так. Піднімальними гвинтами відхиляють вісь обертання z теодоліта на невеликий кут І.
Рис. 6.7. До визначення
На рис. 6.7 НbсН' - площина горизонту, МaсМ'- площина, в якій знаходиться вісь рівня Оа. Коли повертаємо алідадну частину теодоліта, бульбашка рівня переміщується. Ми може-мо фіксувати положення кінців бульбашки рівня (нахили і) і брати відліки А за лімбом. З прямокутного сферичного трикутника abc маємо:
(
6.5)
Визначаючи невеликі зміни ΔА за лімбом і Δi за шкалою рівня, неважко, виконуючи відповідну програму вимірювань, знайти ціну поділки шкали рівня. Цей метод належить Комстоку.