4.8. Відомості про організацію основних геодезичних робіт

Загальне керівництво державними геодезичними, топографічними й картографічними роботами здійснюється державною службою геодезії, картографїї і кадастру. У його веденні знаходяться топогра­фо-геодезичні підприємства, які складаються з польових експедицій і камеральних цехів.

Польові експедиції складаються з польових партій, а партії - з бригад. Отже, найбільшим підрозділом, що виконує топо­графо-геодезичні роботи, є топографо-геодезичне під-приємство, а найменшим - польова бригада. Топографо-геодезичні підприємства виконують в основному основні геодезичні роботи.

Кожна польова експедиція, як правило, здійснює весь комплекс польових робіт, починаючи з побудови державної геодезичної мережі та закінчуючи польовою підготовкою й топографічним дешифруванням аерофотознімків. Такі експедиції називаються топографо-геодезич­ними.

Деякі ж експедиції займаються лише геодезичними роботами зі створення тріангуляційних мереж 2-го, 3-го і 4-го класів. Це - геодезичні експе­диції. Інші експедиції виконують тільки топографічні зйомки, геодезич­ними роботами вони не займаються. Такі експедиції називаються то­пографічними.

На підприємстві є обчислювальний, фотолабораторний, фотограметричний, стереофотограметричний і картографіч-ний цехи. Існують також допоміжні одиниці: дослідницька лабораторія, проектне бюро, інструментальна майстерня тощо.

Кількість партій в експедиції і бригад у партії залежить від району, в якому виконуються роботи. У районах з розвинутою мережею шля­хів експедиція складається з 9-10 партій, а пар-тія - з 9-10 бригад. У районах, де транспортні умови погані, у важкодоступних районах склад експедиції обмежується 6-7 партіями, а в партіях - не більш як 4-5 бригадами.

Геодезичні роботи завжди виконуються у точній відповідності з технічним проектом. У натуру проект переноситься протягом певного часу - залежно від обсягу робіт.

Найчастіше польові роботи розпочинаються закладанням центрів і побудовою знаків. Потім вимірюють кути, виконують базисні й астро­номічні вимірювання. Після цього проводять обчислення і складають технічний звіт.

5. Оцінка точності побудови опорних геодезичних мереж

5.1. Загальні відомості про оцінку точності опорних геодезичних мереж

Створюючи проект опорної геодезичної мережі, іноді доводиться оцінювати точність окремих її елементів (наприклад, довжин і дирекційних кутів віддалених сторін, координат найбільш слабких пунктів тощо). При цьому користуються наближеними формулами, за якими можна обчислити середні квадратичні похибки елементів геодезичної мережі. Такі формули є в довідниках і посібниках з вищої геодезії. Ниж­че описано, як одержати найбільш уживані формули, і подано виве­дення для мереж тріангуляції, трилатерації та лінійно-кутової мережі.

Зі способу найменших квадратів відомо, що середню квадратичну похибку m_F функції F урівноважених елементів геодезичної мережі визначають за формулою

m_F= : (5. 1)

де - середня квадратична похибка одиниці ваги; P_F - вага функції F врівноважених елементів:

(5.2)

a₁, a₂,…- коефіцієнти першого умовного рівняння, які виникають у геодезичній мережі; b₁,b₂,... - коефіцієнти дру-гого рівняння; c_1, c_2,… -коефіцієнти третього умовного рівняння і т. д.; f₁, f₂, ... - коефіцієнти вагової функції.

Позначимо через l₁, l₂, ... - результати вимірювань (наприклад ку­тів у тріангуляції або довжин сторін у три- латерацїї і т. д.); v₁, v₂ - по­правки до результатів вимірювань, які одержують з урівноваження мережі. Будемо мати:

де F(l₁+v₁, l₂+v₂,…) - функція врівноважених елементів; F(l₁,l₂,…)- функція виміряних елементів; dF- вагова функція.

Середня квадратична похибка одиниці ваги залежить від приладів, якими користуються, фізико-географічних умов місцевості, методики вимірювань і особистого вміння гео- дезиста. За прийма­ють середню квадратичну похибку виміряного кута в тріангуляції або виміряної сторони в три-латерації.

Надалі формули (5.1) і (5.2) будуть застосовуватися систематично.

Оцінку точності побудови геодезичної мережі визначають за форму­лою (5.1), але значення ваги Р_F, згідно з формулою (5.2), знаходять при врівноваженні мережі з розв'язання нормальних рівнянь за схемою Гаусса, причому не наближено, а точно. Це добре відомо зі способу найменших квадратів.