- •Методика ознайомлення дітей з предметним довкіллям
- •1.1. Предмет і завдання методики ознайомлення дітей з довкіллям
- •1.2. Наукові засади методики ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі
- •1.3. Діяльнісний підхід до організації життєдіяльності дітей у довкіллі
- •Завдання для самостійної роботи:
- •2.1. Програмне забезпечення ознайомлення дітей з предметним довкіллям у дошкільному навчальному закладі
- •2.2. Становлення особистості дошкільника у предметно-розвивальному середовищі дошкільного закладу
- •Програма особистісного зростання у суспільних стосунках "сім - я!"
- •Форми і методи роботи:
- •Запитання для самоперевірки:
- •3.1. Засоби ознайомлення дітей з довкіллям
- •3,2. Форми ознайомлення дітей із довкіллям
- •3.2,1. Сучасні підходи до таксономії навчально-розвивальних занять з дітьми
- •Запитання для самоперевірки:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Рекомендована література:
- •4.2. Організація спостережень дітей у предметному довкіллі
- •4.4. Бесіди за змістом картин
- •4.4.1. Бесіди за дидактичними картинами
- •4.4.2. Розглядання та бесіди за репродукціями художніх картин
- •Запитання для самоперевірки:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Рекомендована література
- •6.2. Ознайомлення дітей з правилами дорожнього Руху
- •7.1. Дитинство як педагогічна категорія
- •7.2. Готовність вихователів до реалізації принципів гуманістичної педагогіки
- •7.3. Багатовекторність соціуму у свідомості дітей
- •7.4. Принципи взаємовідносин дітей і дорослих у сучасному освітньому просторі
- •7.5. Стосунки з однолітками як чинник формування уявлень про соціальний і предметний світ
- •8.1. Ознайомлення дітей з рідним краєм і Батьківщиною
- •8.2. Ознайомлення дітей з національними символами України
- •Список використаних джерел
Програма особистісного зростання у суспільних стосунках "сім - я!"
(з досвіду роботи освітнього комплексу "Надійка")
МЕТА: формувати соціально-комунікативну компетентність, яка виявляється в умінні будувати позитивні взаємини з однолітками і дорослими, виховувати толерантне ставлення до інших (поважати і приймати), розвивати вміння співпрацювати (домовлятися, поступатись, ініцію-
69
вати свої дії), вправляти у творчому застосуванні мовленнєвих еталонів.
ЗАСОБИ: уроки філософії, психологічні заняття, колективна творча справа, сумісна гра, спілкування, свята та розваги, елементи парного (командного) навчання, інтерв’ювання, випуск газет "Пір’ячко", "Хвостик".
КЛЮЧОВІ НАПРЯМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ:
формування елементарних знань та уявлень про соціум, закони спілкування та взаємодії;
виховання ціннісного ставлення до колективних успіхів та досягнень;
становлення досвіду участі в колективних творчих справах, проектах;
• опанування командних способів навчання.
Форми і методи роботи:
Індивідуальні
"Надійка" для мене:
допомагає засвоїти науку життя серед людей;
навчає мовленнєвого, ігрового,ділового етикету;
організує творчі проекти, у яких кожному знайдеться місце;
навчає грати та працювати в команді;
вчить дружити.
Я сам для себе
я - частинка "Надійки", переживаю з переживаю з нею її радощі та проблеми;
пам’ятаю, що і від мене залежить загальний успіх;
ціную дружні стосунки, не чекаю, коли про мене згадають, сам іду назустріч людям;
допомагаю усім, кому потрібна моя допомога.
Я для інших
— намагаюсь ставитися до інших так, як хотів би, щобставилися до мене;
70
пишаюсь тим, що я - громадянин "Надійки", прагну примножувати її добрі справи;
Я - воїн Світла, допомагаю усім, кому потрібна моя допомога.
підгрупові форми роботи
підгрупові психологічні тренінги;
командний метод навчання та гри;
випуски газети, проведення інтерв’ювання;
підготовка свят разом з дорослими.
групові
уроки психології, філософії;
колективні творчі справи;
нестандартні уроки.
Свята
"Надійка" - велика сім’я. День народження "Надійки" - жовтень.
"Завірюха-завіруха" - КВК команди вчителів та учнів -грудень.
"Хлопчики та дівчатка, а також їхні батьки" - сімейне свято - лютий.
Гала-звіт про результати творчих проектів - квітень.
Серед організаційних форм роботи у програмі виокремлюються індивідуальні, підгрупові та колективні форми. Причому, педагогічний колектив розглядає програму як документ, обов’язковий для виконання всіма суб’єктами процесу - педагогами, дітьми, батьками. Тому серед форм індивідуальної роботи програма передбачає дії, які освітній заклад бере на себе по відношенню до дітей - "Надійка" для мене"; дії, які дорослі допомагають кожному вихованцю усвідомити як власне життєве завдання: "Я для себе" і "Я
71
для "Надійки". Кожне із завдань враховує вікові можливості дошкільнят різного віку, може здаватись елементарним (щоденно роблю ранковий туалет, гімнастику, намагаюсь їсти корисну їжу тощо - програма "Нехворійко"), проте має величезний розвивально-виховний потенціал, оскільки сформоване сприйняття завдань як зобов’язань, як обов’язкових для власного життя (здоров’я, розвитку) та для спільного блага (можу навчити робити гімнастику дітей молодшої групи, відмічати в календарі природи тощо), -сприяє вихованню самостійності, формуванню відповідального ставлення до життя.
У програмі особистісного зростання у суспільних стосунках однією з ключових є ідея необхідності цілепокладання у житті кожної людини, формування у кожного вихованця розуміння, навіть переконання того, що від бажання, мрії до їх реалізації шлях може бути довгим, а також успішним або ні, залежно від того, як ти особисто будеш намагатися перетворити мрію в реальність. Не менш значною є думка про те, що необхідно реально оцінювати свої можливості, адже не секрет, що не тільки у дошкільнят, а й у більш дорослих дітей бажання належать їм, а можливості - батькам. Формування відповідальності за своє життя не повинно бути лише декларативним. Навіть маленькі діти це можуть зрозуміти, якщо знайти адекватну форму донесення до них цих життєво необхідних переконань.
Безпосередній перехід від концептуального та програмового визначення до перспективного, а потім щоденного планування та організації роботи. Розроблені програми реалізуються вихователями вікових груп у перспективному та календарному плануванні педагогічної роботи. Враховуючи принцип інтеграції як один з провідних в організації освітнього процесу в дошкільному закладі, пропонуємо тематичний підхід до планування. Це зумовлено необхідністю забезпечення взаємопов’язаності різних елементів навчаль-
72
ного процесу як основи для формування цілісної картини світу. Яскравість, забарвленість цієї картини залежить повною мірою від урізноманітнення форм і методів навчання, його динамічних та просторово-часових параметрів.
Отже, ще раз наголосимо, що для забезпечення процесу особистісного зростання у дошкільному навчальному закладі необхідні сприятливі психолого-педагогічні умови, цілеспрямована організація освітнього процесу, що ґрунтується на принципово нових, відмінних від традиційної системи, засадах педагогіки розуміння.
