2.1.9.4. Потоки інформації

Потоки інформації – це сукупність повідомлень, що об’єктивно відбивають стан зовнішнього й внутрішнього середовища тощо, які передаються каналами зв’язку для здійснення управління.

Інформаційні потоки, що циркулюють у системі управління, досить неоднорідні за характером даних, що утримуються в них. Вони бувають зовнішніми й внутрішніми.

Зовнішні потоки – це сукупність повідомлень про чинники зовнішнього середовища, чинне законодавство, постанови, накази і розпорядження вищих органів управління та інша інформація.

Внутрішні потоки – це сукупність розпорядчих і інформаційних повідомлень.

Розпорядчі повідомлення передаються від суб’єкта (органа) управління каналами прямого зв’язку до об’єкта у вигляді наказів, розпоряджень, затверджених планових завдань, їх змін тощо.

Інформаційні повідомлення передаються від об’єкта управління каналами зворотного зв’язку до суб’єкта (органу) управління у вигляді доповідей про виконання наказів, розпоряджень, затверджених планових завдань і їх змін, а також даних про стан і дії об’єкта управління та інші повідомлення.

Це, головним чином, внутрішня інформація.

Внутрішні потоки відбиваються в планових завданнях, в обліковій і звітній документації. Використовуються при розробці тактичних і стратегічних рішень, а також виробленні оперативного рішення, спрямованого на ліквідацію відхилень від планових завдань та ін.

Зовнішні й внутрішні потоки інформації поділяються на такі види:

– матеріальні (інформація про ресурси, у тому числі про зброю й людей);

– фінансові (інформація про фінансове забезпечення діяльності військової організації);

– управлінські (інформація про облік накопичення даних, класифікація інформації, порівняння, оцінка результатів, узагальнення, визначення ступеня відхилення від заданих параметрів, аналіз, підготовка рішення).

На обсяг інформаційних потоків і швидкість обробки даних в управлінні військовою організацією впливає періодичність управління. Інформація суттєво спотворюється при її русі по рівнях організаційної структури, чим більше існує рівнів у структурі управління, тим значніші викривлення інформації і її запізнювання.

При русі інформації нагору, на вищі управлінські рівні, постійно виникає ще одна проблема – командири нижчестоящих рівнів із радістю надають інформацію про перемоги, досягнення й про те, що підтверджує мудрі рішення начальника. У підсумку навколо начальника може виникнути своєрідний інформаційний вакуум або перекручена, підфарбована в рожеві тони обстановка. Багатьом великим військовим керівникам властиве ігнорування негативної інформації. Вони починають підсвідомо розглядати її як спробу підірвати авторитет, як виклик їх посадовому положенню. Так відбулося з початком вторгнення гітлерівської армії на територію СРСР, коли Сталін не захотів вірити агентурній інформації.

Ученими доведений принцип «ефекту порядку при надходженні інформації»:

1) при надходженні суперечливої інформації (перевірити яку не можна) надається перевага тій, яка надійшла першою;

2) при надходженні несуперечливої інформації віддається перевага тій, яка надійшла останньою.

При передачі повідомлення не слід прагнути до того, щоб у ньому вмістилася інформація про велику кількість об’єктів. Це тісно пов’язано з обсягом оперативної пам’яті людину. Як свідчать спостереження, обсяг оперативної пам’яті обмежений і характеризується так званим магічним числом 7(±2). У середньому саме такою є гранична кількість об’єктів, яку людина може запам’ятати після однократного пред’явлення. Об’єктом може бути будь-яка монолітна за змістом єдність – слово, число, значеннєва частина лекції й тощо.

Виходячи із цього, можна рекомендувати, наприклад, щоб повідомлення охоплювало не більше 7 різних принципових питань, маючи, таким чином, не більш 7 значеннєвих частин.

Що стосується сприйняття й запам’ятовування цифр, то тут необхідно враховувати існування так званого антицифрового бар’єра. У зв’язку із цим повідомлення (незалежно від його тривалості) повинне містити не більш 20 цифр, об’єднаних не більш ніж у 7 значеннєвих груп, кожна з яких містить не більше 2 – 3 цифр.

Щоб аудиторія легше сприймала й запам’ятовувала цифри, слід їх округляти, наприклад, замість «зростання на 46 відсотків» можна вести мову про «зростання без малого в півтора рази». Навпаки, якщо мета маніпулятора (лектора) – «запудрити мозок», то він може зрушити на слухача потік цифр, щоб створити враження доказовості своєї мови.

Процес управління має справу з величезним обсягом інформації, розмір якої безупинно збільшується в міру зростання масштабів бойової діяльності військової організації. Ефективність управління залежить від того, наскільки раціонально здійснюються процеси збору, переробки й передачі інформації. У зв’язку із цим командир повинен знати основи інформатики й набувати навички практичної роботи з комп’ютером і системами передачі інформації.