2.1.9. Інформаційне забезпечення процесу управління військовою організацією

Під управлінською інформацією розуміється сукупність відомостей про процеси, що протікають усередині організації й у її оточенні. Їх використання дозволяє знизити невизначеність при прийнятті рішень. Тому управлінська діяльність починається зі збору, накопичення й переробки інформації, яка сьогодні перетворилася на найважливіший ресурс розвитку будь-якої організації, у тому числі й військової.

Без інформації неможлива спільна робота в умовах поділу праці. Володіння інформацією означає володіння реальною владою, і тому особи, причетні до неї, прагнуть її приховувати (нестача інформації, як, втім, і надлишок непотрібної, дезорієнтує будь-яку діяльність).

У будь-якій системі управління циркулює інформація. Без інформації система мертва.

Інформація – предмет роботи командирів у процесі управління й прийняття рішень. Щоб цей процес був ефективним, необхідно мати достатню кількість інформації, щоб вона була вчасно отримана з необхідною вірогідністю.

2.1.9.1. Кібернетичне поняття й схема передачі інформації

Існує безліч визначень поняття інформації. Ми будемо користуватися кібернетичним поняттям інформації, яке ввів американський учений Норберт Вінер (1894-1964) у роботах [25, 26].

У цих роботах він наводить наступні кібернетичні поняття:

1) інформація – це позначення змісту, отриманого із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього наших почуттів;

2) процес одержання й використання інформації є процесом нашого пристосування до випадковостей зовнішнього середовища й нашої життєдіяльності в цьому середовищі;

3) дійсно, жити – це означає жити, володіючи правильною інформацією;

4) передача інформації здійснюється за допомогою повідомлень (сигналів), що представляють собою деяку сукупність сигналів (імпульсів), переданих тим або іншим каналом зв’язку. При цьому не суттєво, чи передається повідомлення за допомогою електротехнічних, механічних або нервових систем;

5) зворотний зв’язок існує не тільки в техніці, а й у свідомій людській діяльності. Нині “зворотний зв’язок” є невід’ємним елементом будь-якої системи управління суспільством, у тому числі й військовим;

6) розуміння суспільства можливе тільки на шляху сигналів і належних їм засобів зв’язку, розвитку обміну інформацією між людиною й машиною, між машиною й людиною, між машиною й машиною призначено відіграти зростаючу роль. Це передбачення Н. Вінера вже збулося в наш час. Ми бачимо величезну роль Internet в інформаційному забезпеченні процесів управління в суспільстві й військовій справі;

7) теорія управління людською, тваринною або механічною технікою є частиною теорії інформації;

8) команди, за допомогою яких здійснюється управління, є видом інформації. Як будь-яка форма інформації, ці команди піддаються дезорганізації під час передачі. Зазвичай вони доходять до адресата в менш зрозумілому вигляді, ніж були відправлені. Як ентропія є заходом дезорганізації, так і передана низкою сигналів інформація є заходом організації.

9) повідомлення (сигнал), якщо його не можна передбачити, на підставі раніше отриманих даних, відповідає новій інформації.

Із вищевикладеного в цьому пункті, дамо наступне визначення інформації управління військовою організацією.

Інформація (від лат. Informatio – роз’яснення, виклад) ‑ це обмін відомостями між людьми, людиною й автоматом, автоматом і автоматом про зміни у внутрішньому й зовнішньому середовищі військової організації, який зменшує ступінь невизначеності наших знань про конкретний об’єкт або очікувану подію.

Військове управління ґрунтується на інформаційному процесі, який полягає в обміні інформацією усередині системи управління між суб’єктом (органом) управління й об’єктом управління, а також між системою управління й зовнішнім середовищем.

Інформація є основою процесу управління. За допомогою інформації відбуваються циклічні повторювані стадії процесу управління — одержання, переробка відомостей про стан керованого об’єкта, а потім передача управляючих команд йому. Отже, за допомогою інформації реалізуються зв’язки між суб’єктом і об’єктом управління при виконанні завдань військовою організацією.

Система, що перетворить інформацію на повідомлення (сигнал), передані каналом зв’язку, називається передавачем, а система, що робить зворотне перетворення, – приймачем інформації. Інформація може бути перекручена в результаті дії перешкод на приймач, передавач або канали зв’язку із зовнішнього середовища або внутрішніх шумів у цих елементах.

У загальному випадку інформаційний зв’язок між передаючою стороною (суб’єктом управління) і приймаючою стороною (об’єктом управління) здійснюється за схемою, наведеною на рис. 2.18.

Основна властивість інформації ‑ інформація є єдиним видом ресурсів, який у ході історичного розвитку людства не тільки не виснажується, а постійно збільшується, удосконалюється й, більше того, сприяє ефективному використанню інших ресурсів, а іноді створює нові.

Інформація є предметом праці, засобом і продуктом управлінської праці. Питома вага інформації як предмета праці стала вища матеріальних і енергетичних ресурсів і основним показником могутності країни.

Світ тоне в колосальному обсязі інформації. За останні 30 років її щорічний приріст збільшився більш ніж у 15 разів. З’явився навіть новий термін – «ефект макулатурності»: 85% журнальних статей ніколи не читалися. Самий перспективний вихід з інформаційного глухого кута дає сучасна обчислювальна техніка й системи передачі інформації. Якщо за останні 100 років швидкість пересування збільшилася в 100 разів, то швидкість зв’язку збільшилася в 10 000 000 разів, а обробка інформації – в 1 000 000 разів.

Швидкість обробки інформації сучасними обчислювальними машинами наближається до граничного значення, обмеженого швидкістю світла в оптичних обчислювальних машинах (ООМ) і рівного мільярдам операцій за секунду. Запис інформації у вигляді голограм відкриває шлях до майже необмеженої оперативної пам’яті ООМ, щільність запису якої може досягати сотень біт/см2.