Проблеми та перспективи розвитку.

До найбільш важливих напрямків перспективного розвитку господарства Придніпровського економічного району належить паливно-енергетичний комплекс, основою якого є кам'яне вугілля Західного Донбасу. У зв'язку з підвищенням собівартості видобутку вугілля постає питання про закриття деяких нерентабельних шахт. Доцільно обладнати діючі шахти газовловлювачами для подальшого використання зрідженого газу метану як палива на транспорті та в електроенергетиці.

Для зниження напруги паливно-енергетичного балансу необхідно обмежувати нарощування потужності енергомістких виробництв, розвиток атомної енергетики, теплоенергетики. Перспективним є ви­користання бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну, яке використовують як енергетичне паливо.

У металургійному комплексі слід перепрофілювати деякі мета­лургійні комбінати на випуск електросталі, вдосконалювати технології, залучати залізорудні бази Приазов'я, підвищувати якість виплавленої сталі.

Проблемною на Придніпров'ї є охорона навколи­шнього середовища. Ця проблема поглиблюється тим, що тут розміщені великі міста - забруднювачі навколишнього середовища -Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ. Екологічна ситу­ація в Дніпропетровську і особливо в Дніпродзержинську є однією з найгостріших у світі. Особливої уваги потребує санаторно-курортне господарство Придніпров'я.

Основні напрямки розв'язання проблем на підприємствах чор­ної металургії, гірничодобувної та хімічної промисловості - широке використання відходів, розробка та здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів виробництва, рекультивації земель.

Остаточно не розв'язана проблема раціонального використан­ня зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд, забезпечення оптимального розподілу засобів і ресурсів, які спрямо­вуються на освоєння осушених земель, їх гіпсування і створення нового меліоративного фонду; значної шкоди завдає підтоплення ро­дючих земель, зокрема в районі великого Каховського водосховища.

Важливою є також проблема використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Ґрунти району втрачають родю­чість. Рекультивовані землі майже не придатні для використання. Видобуток залізної і марганцевої руд відкритим способом призвів до значних змін земної поверхні, різкого зниження рівня ґрунтових вод.

Проблемою району є розміщення Запорізької АЕС поряд з по­тужною ДРЕС. Теплова станція викидає в повітря тисячі тонн пилу, оксидів сірки й азоту, став-охолоджувач АЕС випаровує десятки мі­льйонів тонн води щороку, що призвело до утворення в районі найпотужнішого в Європі «генератора» кислотних дощів.

Істотне значення для району має більш повне й раціональне ви­користання місцевих рекреаційних ресурсів - на узбережжі Каховського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.

Найбільшою проблемою Придніпров'я є скорочення населення не тільки через зниження природного приросту, а й у зв'язку з інтенсивним відпливом людей молодого віку в Росію та інші області України, що спричинює деформацію вікової структу­ри усіх працездатних. Низький рівень ефективності використання робочої сили в галузях народного господарства зумовлює потребу в розробці заходів щодо раціонального використання трудових ресур­сів Придніпров'я. Основним напрямом розв'язання цієї проблеми є підвищення продуктивності праці на основні досягнень науково-тех­нічного прогресу.

Подальший розвиток продуктивних сил Придніпров'я значною мірою залежить від розв'язання проблем великих промислових вуз­лів - Дніпропетровсько-Дніпродзержинського, Запорізького. Тут потребують докорінної реконструкції і технічного переобладнання підприємства чорної металургії (видобуток залізної і марганцевої руд, виплавляння металу на заводах з повним виробничим циклом)з ме­тою підвищення ефективності виробництва, та охорони навколишнього середовища. Щодо цього велике значення має охо­рона водних ресурсів Дніпра від забруднення відходами промислових підприємств та комунального господарства. Розв'язанню цієї пробле­ми сприяє впровадження безвідходних технологій у чорній металургії, хімічній та гірничодобувній промисловості.

У Криворізькому залізорудному басейні дуже гостро стоїть про­блема постачання підприємств чорної металургії технічною водою, яку було розв'язано в результаті будівництва 55-кілометрового каналу від Каховського водосховища руслами річок Базавлук і Кам'янка до території заводу «Криворіжсталь», де він закінчується великим водо­сховищем. Канал не лише розв'язує проблему водопостачання, а й забезпечує можливість зрошення полів у цьому районі.

Район має застарілу структуру промисловості, яка вже не від­повідає вимогам науково-технічного прогресу. Тут переважає металомістке машинобудування. Частка трудомісткого, особливо еле­ктронного, верстатобудування, приладобудування недостатня. Металургійна промисловість, внесок якої в експортний потенціал кра­їни є досить значним, характеризується технологічною відсталістю. Так, у виробництві сталі переважає мартенівський спосіб, частка електроплавильного - лише 10%, мало виготовляється спеціальних сортів сталі.

Можливості для екстенсивного розвитку металургії вичерпано, її треба докорінно модернізувати.

Дефіцит електроносіїв зумовлює потребу в енергозберігаючих технологіях. Екологічна проблема має розв'язуватись за рахунок ча­сткової територіальної деконцентрації виробництва і технологічної перебудови промисловості.

В АПК основні напрями розвитку - впровадження передових агротехнічних методів, підвищення рівня механізації основних виро­бничих процесів, поліпшення структури посівних площ та зрошування з метою підвищення продуктивності рослинництва. Зміцнення кормо­вої бази при значному зростанні поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і підвищення його продуктивності забезпечать зростан­ня виробництва тваринницької продукції.

Для розвитку економіки району на ринкових умовах треба роз­в'язати низку проблем, з-поміж яких найважливішими є такі: трансформація металургійного та військово-промислового комплек­сів; реконструкція електроенергетики; створення буровугільної промисловості; збереження водних ресурсів Дніпра та його басейну; соціально-екологічні проблеми; перекваліфікація та працевлаштуван­ня працівників гірничодобувних галузей; використання біологічних ресурсів Азовського моря; реформування АПК.

Трансформація гірничо-металургійного комплексу має здійсню­ватись з урахуванням світових тенденцій, кон'юнктури світового ринку та нарощування експортного потенціалу.

Для структурної перебудови гірничо-металургійного комплек­су, який дає значну частку валютних надходжень до бюджету, потрібні: державна підтримка, докорінна модернізація, проведення робіт з маркетингу, розширення та збереження ринків збуту, здійснен­ня скоординованої експортно-торгової політики та економічної оцінки цих ринків. Зокрема, необхідно: розконсервувати закриті гір­ничодобувні підприємства; реконструювати й технічно переоснастити діючі шахти і кар'єри; розв'язати проблему шахтних вод, яка пов'я­зана з розв'язанням питань щодо підтоплення, а також очищення вод; оптимізувати структуру видобувних підприємств на основі комплек­сної розробки родовищ з поєднанням відкритих і підземних способів видобутку.

У ланці переробки необхідно провести реконструкцію й моде­рнізацію збагачувальних фабрик.

Реформування потужного ВПК Придніпров'я, зокрема його машинобудівної ланки, полягає у перепрофілюванні підприємств на виготовлення цивільної продукції, зміцненні космічного приладо- та ракетобудування. Для регіону і країни в цілому важливого значення набувають реконструкція і технічне переоснащення сільськогосподар­ського машинобудування, створення спільних підприємств з виготовлення сільськогосподарської техніки, придатної для умов на­шої країни.

Електроенергетика є галуззю, яка поступово розвивається, навіть у кризових умовах. Проте вона потребує технічного переосна­щення на умовах безвідходності технологічного процесу, використання низькоякісного палива, зниження у паливному балан­сі електростанцій частки природного газу, забезпечення зворотності використання води тощо.

Особливо важливим для району є створення буровугільної про­мисловості в умовах обмеженості паливних ресурсів та наявності досить великих родовищ бурого вугілля. Для цього потрібні інвести­ції та державна підтримка.

Для використання біологічних ресурсів Азовського моря необ­хідно зміцнити матеріально-технічну базу рибної промисловості і узгодити суперечливі питання з відповідними органами Російської Федерації щодо спільного користування й ведення різних форм гос­подарської діяльності в акваторії цього моря.