Безробітне населення.

	Всього населення у віці 15-70 років, %	З нього працездатного віку, %	Навантаження безробітних на 1 вакансію, чоловік	Середньомісячна чисельність безробітних, які зареєструвались у службі зайнятості, тис. осіб.
Україна	5,0	5,4	4
Дніпропетровська обл..	6,0	6,5	2	34,8
Запорізька обл.	6,4	6,9	4	26,4

Оскільки район має потужно розвинуту індустрію, рівень заробітної плати буде дещо вищій за середньо український: Дніпропетровська – 1854 грн., Запорізька – 1776 грн. (1755 грн. – для України). На 1 вересня 2008 року заборгованість по заробітній платі у районі збереглася і склала близько 56 млн. грн.

Промисловість. Економічне обличчя району сформувала важка індустрія. Разом з тим значним є внесок в українську економі­ку галузей агропромислового комплексу. Складне, точне машинобудування спрямовані передусім на обслуговування військо­во-промислового комплексу.

Придніпров'я поєднує важку індустрію і харчо­ву промисловість. Провідні галузі, що визначають спеціалізацію району у міжрайонному поділі праці - гірничодобувна, чорна мета­лургія, машинобудування, хімічна промисловість. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергети­ка, будівельна індустрія.

Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та кам'яновугільною галузями, видобутком різноманітних будівельних матеріалів.

Залізорудна промисловість зосереджена здебільшого в Криворі­зькому залізорудному басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. Тут збудо­вано низку потужних шахт («Гігант». їм. Кірова, ім. Орджонікідзе - всього 24), гірничо-збагачувальні комбінати (Новокриворізький, Центральний, Північний, Південий та Інгулецький). На криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Донбасу, Придніпров'я, Криворіжжя, частково Приазов'я. Значна кількість криворізької руди експортується до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

Розширено Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат.

На базі Білозерського родовища багатих залізних руд працює Запорізький залізорудний комбінат (м. Дніпрорудне), потужність яко­го за видобутком руди становить 3,5 млн. т за рік. Нинішній стан комбінату достатньо стабільний завдяки насамперед іноземним інве­стиціям. Запорізький залізорудний комбінат у 2007 р. збільшив чистий прибуток на 43,56% в порівнянні з попереднім періодом - до 26,26 млн грн. Основними споживачами продукції підприємства є Словаччина, Чехія, Польща, а також віт­чизняні виробники - «Запоріжсталь», «Азовсталь» та ін.

Важливою галуззю гірничодобувної промисловості Придніпро­в'я є марганцеворудна в районі міст Нікополя і Марганцю. Тут видобувають руду шахтовим і відкритим способами. Марганцеву руду використовують у доменному виробництві України для виплавки фе­ромарганцю, значну частину її вивозять за кордон.

Великої уваги потребує подальший розвиток кам'яновугільної промисловості Придніпров'я. У Дніпропетровській області працюють 6 шахт: потужністю 1800 тис. т - одна, 1200 тис. т - чотири, 800 тис. т - одна. Розпочато будівництво ще двох шахт.

Паливно-енергетичний комплекс справляє величезний вплив на рівень, структуру і розміщення промисловості, транспорту та інших галузей. Завдяки покладам вугілля та гідроенергетичним ресурсам саме в цьому районі вперше в Україні почали зосереджуватись енергомісткі види виробництва - кольорова металургія, хімія органічного синтезу та ін.

Енергетика району використовує місцеві гідроенергетичні ре­сурси, привізне донецьке вугілля, шебелинський газ та місцеве буре вугілля.

Теплоенергетика представлена одними з найбільших у Європі ДРЕС - Криворізькою та Придніпровською, а також Дніпродзержинською та Запорізькою ТЕС (3600 МВт), які разом забезпечують потреби в електроенергії Придніпровського району й інших регіонів (особливо південні області України).

У Придніпров'ї розміщена також одна з найбільших у Європі гідроелектростанцій - Дніпрогес (м. Запоріжжя). Функціонує тут і Запорізька атомна електростанція (м. Енергодар) потужністю 6000 МВт, яка виробляє 40% електроенергії, що виробляється вітчизняни­ми атомними станціями, і надає робочі місця для 15 тис. робітників.

З момента пуску Запорізька АЕС виробила 737953840 тыс.кВт.ч електроенергії.

В енергетичному балансі Придніпров'я важливу роль відіграє природний та коксівний газ. Природний газ отримують з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межа­ми району. Від Шебелинського родовища (Харківська область) прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Ні­кополя, Запоріжжя, Кривого Рогу.

Металургійний комплекс Придніпровського району працює за повним циклом - видобуток сировини, палива і виробництво мета­лу. Високий рівень розвитку чорної металургії в районі забезпечують багаті поклади залізних і марганцевих руд, безпосередня близькість родовищ коксівного вугілля, наявність нерудної металургійної сиро­вини, величезні виробничий і науково-технічний потенціали, кваліфіковані кадри. Металургія, у свою чергу, впливає на розвиток ряду галузей промисловості та специфіку територіальної організації продуктивних сил району.

Металургія повного циклу представлена тут одним з найбіль­ших заводів у Європі - «Арселор Мітал Стіл – Кривий Ріг» у комплексі з коксохімзаводом (сталь, чавун, сортовий прокат) у Кривому Розі; заводами у м. Дніпропетровську - ім. Г.І.Петровського (сталь, чавун, сортовий прокат) та ім. Комінтерну (труби, сортовий прокат, оцин­кований лист); Дніпровським меткомбінатом у Дніпродзержинську (сталь, чавун, готовий прокат); Запорізьким меткомбінатом «Запорі­жсталь» у Запоріжжі. Останній - одне з найстаріших металургійних підприємств України (з 1933 р.), випускає листовий прокат, чавун, сталь, холодногнуті профілі та багато іншої продукції, значну частину якої експортує в країни Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Ла­тинської Америки, Центральної Європи, Китай.

Практично усі названі заводи були модернізовані, однак на сучасному етапі потребують нового етапу оновлення.

Серед інших металургійних підприємств Придніпров'я особли­во виділяються заводи з виробництва труб: найбільший у Європі - Нікопольський південно трубний завод (випускає від нафтових до ка­пілярних труб, від звичайних марок сталі до спец сплавів); заводи у Дніпропетровську - Нижньодніпровський трубопрокатний (труби, залізничні колеса, сталь) та Дніпровський трубний; Новомосковський трубний завод (труби для газопроводів, нержавіючі труби, емаль посуд, жерсть для харчової промисловості). У Придніпровському економічному районі (м. Запоріжжя) роз­міщені також ВАТ «Завод Дніпроспецсталь» (нержавіючі, інструментальні, леговані й конструкційні сталі) та Запорізький ста­лепрокатний завод (дроти, сітки, цвяхи, посуд); у Кривому Розі – завод «Метиз» (цвяхи, дріт). Нікопольський феросплавний завод - один з найбільших у світі - випускає 4 види феросплавів та близько 50 марок зварювальних флюсів. Запоріжжя стало центром такої но­вої галузі перспективної металургії - порошкової.

Кольорова металургія району працює переважно на привізних рудах. У Запоріжжі діє алюмінієвий комбінат, куди поставляється на­півфабрикат (глинозем) з Миколаївського заводу. Нині комбінат використовує дешеву електроенергію Дніпрогесу. У майбутньому він працюватиме на місцевих бокситах Високопільського родовища Дніп­ропетровської області, розташованого за 250 км від Запоріжжя. З 1990р. на комбінаті триває корінна реконструкція, яка спрямована на зростання обсягів виробництва, поліпшення технологічних парамет­рів продукції, зниження екологічного забруднення. З 1993 р. завдяки залученню кредитів італійської фірми «Фата» підприємство власни­ми силами веде будівництво заводу для виробництва алюмінієвої фольги, яка в Україні не випускається, а спільно з ВАТ «Запоріжтрансформатор» налагоджено виробництво катанки з рідкого металу.

Розроблена програма «Титан України». Нею передбачено річ­не виробництво 861,9 тис. т апатитового й 1756,7 тис. т ільменітового концентратів, скандію, ванадію, фтору, 2,4 млн. м³ щебеню, 0,5 млн. т каоліну (для виробництва цементу).

У Запоріжжі діє єдине підприємство в Україні з виробництва вуглеграфітових матеріалів - ВАТ «Графіт». Сегодня продукция ОАО «Укрграфит» широко используются на металлургических предприятиях Украины, СНГ, странах ближнего и дальнего зарубежья. Катодные блоки ОАО «Укрграфит» признаны лучшими на всех предприятиях алюминиевой промышленности СНГ и составляют серьезную конкуренцию на мировом рынке лидерам в производстве этого вида продукции.

Не тільки внаслідок загальної економічної кризи, а й через ан­тидемпінгову політику проти України основних світових монополістів кольорової металургії знизився продаж феросиліцію та феросиліко-марганцю.

Машинобудівний комплекс за вартістю валової продукції, част­кою промислово-виробничих фондів і чисельністю робітників посідає важливе місце в структурі економіки Придніпровського району. Тут виробляється найбільше машин і устаткування серед економічних ра­йонів України.

Вдале поєднання економічних умов сприяло формуванню скла­дної і багатогалузевої структури машинобудівного комплексу. Основними чинниками, що визначають його характер, є такі: наявність масового виробництва металу; забезпеченість трудовими ресур­сами; місткий ринок машин; розвинена науково-технічна і проектно-конструкторська база машинобудування; велика внутрішньорайонна потреба у продукції машинобудування; вигідне економіко-географічне положення щодо основних районів споживання.

Асортимент продукції машинобудування району надзвичайно великий. Машинобудівні підприємства Придніпров'я випускають ме­талургійне та гірниче устаткування, металоконструкції (у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстати (у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі). У Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі розвивається транспортне машинобудування, виробництво сільськогосподарських машин (у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську), підйомно-транспортних машин (у Нікополі, Верхньодніпровську, Бе­рдянську). Розвинені також електротехнічне машинобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і ха­рчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості.

Підприємства важкого машинобудування розміщені: у Дніпро­петровську - завод гірничошахтного обладнання, «Дніпротяжмаш» (виробництво металургійного обладнання), завод важких пресів (один з найбільших у Європі); у Кривому Розі - рудоремонтний (виготов­ляє гірничорудне та металургійне обладнання); у Запоріжжі - завод високовольтної апаратури; у Нікополі - кранобудівний завод, у Дніп­ропетровську - ВО «Південмаш», який випускає трактори.

До основних виробників сільськогосподарських машин нале­жить Дніпропетровський комбайновий завод (бурякозбиральні комбайни). Запорізький завод агротехнічних машин (машини для вне­сення органічних і мінеральних добрив) та ін.

Дніпропетровський електровозобудівний завод почав випуска­ти магістральні електровози. Залізничні вагони виготовляють на ВО «Дніпровагонмаш» (м. Дніпродзержинськ). Щорічна потреба Украї­ни в приміському залізничному транспорті - 120 дизель-поїздів, 240 вагонів електропоїздів постійного та 240 - змінного струму.

Мелітопольський завод випускає двигуни для автомобільної промисловості. Проте обсяг їх виробництва ще недостатній, лише 100 тис. двигунів за рік, якість не відповідає європейським енергетичним вимогам.

ЗАЗ - единственное в Украине предприятие, которое обладает полным циклом производства легковых автомобилей, который включает штамповку, сварку, окраску, оборудование кузова и сборку автомобиля. На заводе создано и постоянно совершенствуется качественно новое современное высокотехнологичное производство, которое соответствует требованиям международного стандарта ISO 9001 версии 2000 года, и осуществляет значительный вклад в развитие государственной экономики.

Динамика развития ЗАЗа, приоритетами которой являются постоянное стремление совершенствовать собственную продукцию, работа над претворением новых идей в жизнь и расширение модельного ряда автомобилей, говорит о прогрессе создания отечественного автомобиля. Сегодня на базе Запорожского автозавода выпускается широкая гамма современных моделей классов B, C, D, E, S, M - от "Сенса" до "Опеля", "Шевроле" и "Мерседеса".

Упродовж тривалого періоду Україна не мала власного вироб­ництва тролейбусів, а купувала їх у Чехії, Румунії, Росії. Тролейбусний парк швидкими темпами старів, і нині його треба спи­сувати до 40%. Потреба в тролейбусах становить приблизно 1 тис. на рік. У зв'язку з цим було налагоджено власне виробництво їх у Дніп­ропетровську. Здвоєні, на 180 пасажирів, тролейбуси спроектовано в КБ «Південний», серійний випуск налагоджено на ВО «Південмаш». Вітчизняні тролейбуси на 10% дешевші за російські й удвічі за

чеські.

Гігантом в авіапромисловості України є Запорізький авіаційний завод «Мотор-Січ» - одне з найпотужніших у світі і єдине в Україні підприємство з виробництва унікальних, високоефективних модифі­кацій літаків, які успішно експлуатуються на авіалініях 90 країн.

У космічному комплексі виділяється ВО «Південмаш» із філі­єю у Павлограді. Тут лише 14% загального виробництва припадає на військово-промисловий комплекс. Відокремлені підприємства будуть об'єднані в спеціалізовані холдингові комбінати.

Україна уклала договір із США про запуск комерційних супу­тників Землі з використанням українських ракетоносіїв, їй надано право на запуск 16 супутників. Вже проведено запуск З комерційних супутників у рамках міжнародної програми Глобал Стар.

На «Південмаші» розпочато виробництво ракетоносіїв типу «Зеніт» під виконання цієї програми.

На Україну припадала третина військово-промислового поте­нціалу колишнього Союзу. У створенні ракет та супутників було задіяне понад 140 підприємств та інститутів (200 тис. робітників). Із 20 типів міжконтинентальних ракет 12 розроблялись і вироблялись у нашій країні. Випускали твердопаливні ракети «СС-24» (Павлоград­ський завод), ракетоносії «Космос», «Циклон», «Океан» (ВО «Південмаш»).

У процесі конверсії ВПК налагоджено виробництво багатьох видів продукції. Так, на Дніпропетровському машинобудівному за­воді почали випускати цифрові електронні АТС, які за якістю та економічністю не поступаються світовим аналогам. Це саме стосуєть­ся і продукції Запорізького ДП «Радіоприлад».

В Україні не було виробництва стоматологічних крісел. Нині розпочато їх випуск на Новомосковському механічному заводі.

Виробництво приладів, точних машин і апаратури зосередже­но в Дніпропетровську - Дніпровський машзавод (випускає електроніку для ВМФ та ПВО, побутову електроніку, засоби зв'язку - АТС, холодильники, пилососи), телерадіозавод «Весна»; у Запоріжжі - ВАТ «Тама» (транзистори, діоди, мікросхеми), завод «Іскра» (трансформаторні підстанції, регулятори напруги, магнітофони); в Мелітополі - ВО «Мелітопольхолодмаш» (холодильне обладнання і компресори).

Комплекс хімічної промисловості району також є важливою лан­кою галузевої структури господарства. Зокрема, широкого розвитку набула коксохімічна та азотнотукова промисловість. Найбільші центри коксохімії - Дніпродзержинськ (Дніпродзержинський і Баглійський коксохімічні заводи), Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя. На коксохімічних заводах виробляють кокс, бензол, кам'яновугільні смоли, мінеральні добрива. У Дніпродзержинську працює великий азотнотуковий комбінат - ОАО «ДніпроАЗОТ». який виготовляє мі­неральні добрива (у тому числі карбамід) - Карбамид СО(NH2)2- высококонцентрированное легкоусвояемое азотное удобрение, содержит 46% азота; получают из аммиака и двуокиси углерода.

Карбамид занимает первое место по объёму производства как в мире, так и в Украине. Рост производства карбамида обусловлен широкой сферой его применения в сельском хозяйстве. Он обладает большой устойчивостью к выщелачиванию по сравнению с другими азотными удобрениями, т.е. менее подвержен вымыванию из почвы, менее гигроскопичен, может применятся не только как удобрение, но и в качестве добавки к корму крупного рогатого скота. - пластмаси, сірчану її азотні кислоти, аміак. У Дніпропетровську є виробництво лаків і фарб, у Запоріжжі - рідкого натрієвого скла і силікатного клею (6 млн. т на рік). Хімія органічного синтезу представлена виробництвом пластмас (Запоріжжя, Дніпропетровськ). У Бердянську діє крекінг-завод.

У Дніпропетровську вже понад ЗО років працює найбільший у Європі шинний завод, у Кривому Розі - завод сурікових фарб, на де­яких хімічних заводах освоюється виробництво етилбензолу, фурфуролу, потрібних для виробництва пластмас і синтетичного ка­учуку. Найбільшим підприємством побутової хімії і водночас виробником продукції для військово-промислового комплексу є Павлоградський хімзавод.

У майбутньому хімічна промисловість району спеціалізувати­меться на виробництві пластмас і смол, мінеральних добрив, автошин та лакофарбової продукції.

Будівельна індустрія. Придніпров'я складається з двох груп га­лузей: виробництва будівельних матеріалів і власне будівництва - житлового, промислового, сільськогосподарського, транспортного та соціально-культурного. Район виробляє 4,7% валової продукції буді­вельної промисловості країни. Для виготовлення залізобетону, шлакоблоків, цементу використовуються, крім наявної місцевої сиро­вини (пісків, глини, гранітів, каолінів), відходи металургійного виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів - Запоріжжя, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград. У Дніпродзержинську є цементний завод, що випускає цемент на експорт.

Деревообробна промисловість Придніпров'я працює на сплавно­му лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі. Основні її центри - Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпро­дзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ.

Легка промисловість урівноважує структуру зайнятості трудо­вих ресурсів у регіоні. Підприємства швейної промисловості зосереджені в Запоріжжі, Мелітополі, Токмаку, Оріхові; шкіряно-взут­тєвої - в Дніпропетровську, Запоріжжі, Гуляйполі, Бердянську. У Запоріжжі побудовано кокономотальну фабрику. Однак поки що ле­гка промисловість не задовольняє потреб населення району у товарах широкого вжитку. Тому на перспективу передбачається збільшення виробничих потужностей діючих підприємств і будівництво нових, зокрема, трикотажної фабрики в Дніпропетровську, взуттєвої - у Василівці (Запорізька область).

Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посі­дає третє місце після машинобудування і металургії. На неї припадає 18% валової продукції промисловості Придніпров'я. Численні підпри­ємства харчової промисловості працюють переважно на місцевій сировині. Найбільш розвинені борошномельно-круп'яна та олійна промисловість, значну кількість продукції виробляють цукрова, мас­лоробна, м'ясна, кондитерська та деякі інші галузі. Підприємства харчової промисловості розміщені в Запоріжжі, Мелі­тополі, Бердянську, Дніпропетровську та в багатьох інших містах. Вони виробляють цукор-пісок, м'ясні її молочні продукти, олію і ве­ршкове масло, борошно, крупу, кондитерські й лікеро-горілчані вироби тощо. Збудовано найбільший у Європі Верхньодніпровський крохмале-патоковий комбінат, м'ясокомбінати в Токмаку, Бердянсь­ку, Пологах, м'ясокомбінат і рибний завод у Нікополі.

Сільське господарство району характеризується однорідні­стю територіальної спеціалізації. Це пояснюється тим, що вся територія району практично розташована в одній природній зоні - степовій. Умови району сприятливі для розвитку сільськогосподар­ського виробництва (родючі ґрунти, переважно чорноземні, сприятливі кліматичні умови, зростаючі потреби споживача).

На Придніпров'я припадає понад 20% виробництва пшениці від загального виробництва її в Україні, майже 25% - кукурудзи, 28% - соняшнику, 14% - овочів, 11% - м'яса, 15% - молока, по­над 20% вовни.

Рослинництво Придніпров'я дає більше половини валової про­дукції сільського господарства району, забезпечуючи розвиток тваринництва. Посіви сільськогосподарських культур займають 3,25 млн. га, з них 48 % під зерновими культурами, в тому числі до 30 % - під озимою пшеницею. Розораність території сягає 70%. На великих площах висівають також ярий ячмінь, кукурудзу, вирощують просо, гречку. Останнім часом різко зменшилися посіви вівса, жита, ярої пшениці. Серед технічних культур переважають соняшник та цукрові бу­ряки (здебільшого в Дніпропетровській області). Поширені посіви конопель, льону-кучерявцю, рицини (понад 50%> посівної площі її в Україні). Вирощують також овочеві культури, картоплю, проте ви­робництво їх ще не задовольняє потреб населення району. Посіви баштанних культур, а також садівництво й виноградарство зосере­джені на півдні району.

З галузей тваринництва розвиваються скотарство, свинарство, вівчарство, а також кролівництво, птахівництво, рибництво, шовків­ництво. Внаслідок недостатньої кормової бази розвиток тваринництва ще не досягає належного рівня.

Транспортний комплекс включає такі види транспорту: залізни­чний, водний, автомобільний, авіаційний, трубопровідний, електролінійний. Через Придніпров'я проходять шляхи сполучення, що з'єднують Криворізький басейн з Донбасом і центральними ра­йонами європейської .частини Росії, з портами Чорного та Азовського морів. Провідну роль відіграє залізничний транспорт. За густотою залізниць (38 км на 1000 км²) район поступається лише Донецькому економічному району. Через Придніпров'я проходять Харківсько - Кримська (Харків - Запоріжжя - Мелітополь - Крим); Криворізько-Донецька (Кривий Ріг - Запоріжжя - Волноваха) магістралі, які зв'язують його з іншими економічними районами країни. Най­більш напружені ділянки залізниць електрифіковані (Довгинцеве - Нікополь - Запоріжжя; П'ятихатки - Нижньодніпровськ - Вузол - Чаплине - Ясинувата та ін.). Найбільші залізничні вузли району - Нижньодніпровський; Апостолове, П'ятихатки, Синельникове, Запоріжжя.

У розвитку водного транспорту важливу роль відіграє Дніпро. Найважливіший порт на Дніпрі - Запоріжжя (великий пе­ревалочний пункт у залізнично-водному сполученні ряду районів країни з Придніпров'ям і Донбасом) і пристані - Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь. Передбачається будівництво портів на Дніпродзержинському водосховищі, важливим портом стане Верхньо­дніпровськ. Головні вантажі, що йдуть по Дніпру, - вугілля , залізна руда, мінерально-будівельні матеріали.

Значну роль в економічних зв'язках району відіграє морський транспорт. На узбережжі Азовського моря (у Запорізькій області) розташований великий морський порт Бердянськ, значення якого осо­бливо зросло після спорудження Волго-Донського судноплавного каналу. Від Бердянська курсують судна в напрямі Маріуполя, Таган­рогу, Ростова-на-Дону та міст Кримсько-Кавказького узбережжя Чорного моря.

Швидкими темпами зростає значення автомобільного транспо­рту у внутрішньорайонних і міжрайонних перевезеннях. Довжина шляхів з твердим покриттям становить 6,1 тис. км. Автошляхова ме­режа вирізняється високою густотою. Виділяються дуже важливі автомагістралі Москва - Сімферополь, Запоріжжя - Новомосковськ га ін. Автотранспорт зв'язує найбільші міста Придніпров'я (Запорі­жжя, Дніпропетровськ, Нікополь, Кривий Ріг та ін.) з багатьма центрами країни.

Трубопровідний транспорт забезпечує район наф­тою, нафтопродуктами, газом, що надходять з інших регіонів.

Невиробнича сфера. На 2007 рік в районі зареєстровано 1473 дошкільних навчаль­них заклади, з яких 170 заклади не працювали, працюючі заклади відвідували які відвідують 134,8 тис. дітей. Рівень охоплення дітей відповідних вікових груп становив 62,6%.

Загальноосвітніх шкіл в районі 1742, в них навчається 517,3 тис. учнів та 48,3 тис. вчителів, так на кожного вчителя в середньому припадає 11 учнів.

Підготовкою висококваліфікованих спеціалістів займаються професійні коледжі – 114, де кожен рік отримують спеціальність -39,58 тис. осіб.

Вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації тут 60, в них навчається 47,77 тис. студентів; ІІІ-ІУ рівнів - відповідно 36 і 259,1.

Найвідоміші з них своїми науковими школами - Національна гірська академія України (м. Дніпропетровськ), Державна металургійна академія України

(м. Дніпропетровськ), Дніпропетровський державний технологічний університет залізничного транспорту, Дніпропетровський державний університет (М.Дніпропетровськ), Запорізький державний університет (м. Запоріжжя), Запорізька державна інжене­рна академія, Запорізький державний технологічний університет Український державний хіміко-технологічний університет (м. Дніпропетровськ), Придніпровська державна академія будівниц­тва та архітектури (м. Дніпропетровськ) та Академія митної служби (м. Дніпропетровськ), Дніпропетровський юридичний інститут, Дніпропетровська державна медична академія і Запорізький медичний університет. Своєю потужною науковою базою Придніпровський еко­номічний район виділяється серед інших економічних районів країни Характерним є те, що тут готують висококваліфікованих спеціаліс­тів з урахуванням спеціалізації району, - в галузі металургії, машинобудування, енергетики.

В районі 41 санаторій та пансіонат з лікування і 12 будинків та пансіонатів відпочинку, 251 дитячий оздоровчий табір. Заклади для відпочинку розташовані переважно на узбережжі Азовського моря, на Дніпрі, його водосховищах і в плавнях, зокрема на острові Хор­тиця.