223 Річки довжиною понад 10 км кожна.

Басейн Чорного моря — Дніпро та його притоки (Оріль, Самара з Вов­чою, Конка, Базавлук, Інгулець з Саксаганню та ін.). Басейн Азовського моря — річки Обитічна, Берда, Молочна та ін. Канали — Дніпро-Кривий Ріг і Дніпро-Донбас.

Створено близько 130 водосховищ, найбільші з яких Каховське, Дніпродзержинське і Дніпровське. Вздовж узбережжя Азовського моря знаходяться лимани Молочний, Утлюцький і солоні озера Велике, Красне. Кількість водних ресурсів у Дніпропетровській і Запорізькій обла­стях по 500-1000 млн. м³/рік; водоспоживання становить по 4000-5000 млн. м³/рік.

Ґрунти. Серед зональних типів грунтів у Запорізькій області переважа­ють чорноземи (75 % площі області): на півночі - чорноземи звичайні, на півдні - південні та південні солонцюваті, майже повністю розора­ні; на півдні й у південно-західній частині області - темнокаштанові й каштанові (10 % її площі), переважно солонцюваті. На берегах ли­манів, у заплавах річок поширені солончакові ґрунти. Еродованість орних земель - 49%.

По всій території Дніпропетровської області переважають ро­дючі чорноземні ґрунти (48% її площі), є також лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, дерново-піщані та ін. Еродованість орних земель - 40%.

Лісові ресурси району становлять 800,5 тис. га, або 13,5% його території. На Дніпропетровщині є ліси двох типів: заплавні і байра­чні. Заплавні ліси - у заплавах річок Дніпро, Орель, Самара, Вовча; найбільші масиви - Самарський бір і Дібрівський ліс. Байрачні ліси ростуть по схилах балок і ярів. Площа лісів області складає 78,9 тис. га. У Запорізькій області площа лісів становить 108 тис. га, в тому числі штучно насаджених 32,3 тис. га. Основні лісові породи Придні­пров'я - дуб, ясен, клен, акація, вільха, сосна, берест, липа, тополя та ін. Промислового значення лісові ресурси не мають.

Тваринний світ: 69 видів ссавців, 246 — птахів, 59 — риб, 121 — плазунів, 10 — земноводних.

Ссавці: вовки, лисиці, куниці, борсуки, бурозубки, їжак звичайний, кроти, заєць-русак, тхір степовий, ласка, ховрахи, байбаки.

Птахи: іволга, сойка, перепели, стрепет, куріпка сіра, лунь степо­вий, кібчики, яструби, дрохва, журавлі, жайворонки, граки, ворона сіра, ластівки, горобці, шпаки, горлиці; біля водойм, на морських ко­сах і узбережжях річок — баклани, гуси сірі, чайки, кулики, дикі кач­ки, чаплі.

Повзуни і земноводні: гадюка степова, полоз жовтобрюхий, вужі, ящірки, жаба зелена.

Риби: лящі, щуки, судаки, скумбрія, сардина, кефаль, камбала, хам­са, бички, оселедці, осетри, севрюги, стерляді тощо.

Акліматизовані: косуля європейська, свиня дика, олень плямистий, фазан, товстолобик і амур білий.

Придніпровський економічний район завдяки сприятливим клі­матичним умовам добре забезпечений рекреаційними ресурсами. Так, на узбережжі Азовського моря є зручні піщані пляжі. У районі вико­ристовуються джерела мінеральних вод та лікувальні грязі. Основні запаси лікувальної грязі сконцентровані в приморських лиманах (Молочний та Утлюцький), озерах (оз. Солоний Лиман Новомосковського району Дніпропетровської області, Велике та Красне поблизу Бердянська) і затоках. Родовища мінеральних вод розміщені перева­жно на півдні району (Якимівське, Приазовське, Приморське, Бердянське). Води слабкої мінералізації використовуються для про­мислового розливу.

В районі 44 санаторії і 21 будинок відпочинку. Відомі курорти: Бер­дянськ, Кирилівка (Запорізька обл.), Солоний Лиман (Дніпропет­ровська обл.).

Природоохоронні території: 404 території та об'єкти природозаповід-ного фонду (55,8 тис. га).

Об'єкти державного значення: частина відділу Українського степо­вого заповідника — Кам'яні Могили, 22 заказники {Бандурка, Булахівський Лиман, Велика Западня, Волошанська Дача, Грабівський, Грушувацький, Дібрівський, Кільченський, Комарівщина, Комісарівський, Обухівські Заплави, Північна Красна Балка, Солоний Ли­ман, Таромські Плавні; зоологічний — Алтагірський; орнітологічні —Великі і Малі Кучугури; геологічний — Дніпровські Пороги; ланд­шафтний — Обитічна Коса; гідрологічний — Молочний Лиман; лісо­ві — Радивонівський, Старобердянський), 9 пам'ятників природи (Мопра Скелі, Лілея, Паськове, Балчанська балка, Росохувата балка, Скотувата балка, Гранітні Скелі, Кам'яна Могила, Пристени), ботанічний сад, 2 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва — парк ім. Т. Г. Шевченка в Дніпропетровську і парк ім. М. Горького в Мелітополі.

Об'єкти місцевого значення — 198 заказників, 140 пам'ятників при­роди, 26 парків — пам'ятників садово-паркового мистецтва, 6 заповід­них урочищ.

Надмірна концентрація переважно матеріаломістких вироб­ництв зумовила дуже напружену екологічну ситуацію в економічному районі.

Природні умови й ресурси району сприятливі для розвитку гірничодобувної та металургійної промисловості, розвитку будівельного комплексу та ба­гатогалузевого сільського господарства, особливо зернового, а також для вирощування соняшнику, цукрових буряків, садівництва та м'ясо-молочного тваринництва.

Населення, трудові ресурси і проблеми їх ефективного викорис­тання. Населення Придніпров'я становить 5231,3 тис. осіб, з них 65% у Дніпропетровській області (станом на 01.01.2008). За 9 останніх років чисельність його скоротилася на 537,5 тис. осіб. Густота населення - 88,5 осіб/км^: (у Дніпропетровській області – 106,5, у Запорізькій – 67,4 особи/км^:). Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра та в Криворі­зькому басейні.

Район високоурбанізований - міського населення тут 81,1% (у Дніпропетровській області - 83,6 %, Запорізькій - 76,5%). За чисель­ністю населення виділяються такі міста, тис. осіб: Дніпропетровськ -1039, Запоріжжя - 790, Кривий Ріг – 684,7, Дніпродзержинськ – 254,4, Мелітополь – 158,5, Нікополь – 149,7. Більшість малих та середніх міст району мають сприятливі умови для соціально-економічного розви­тку, вигідне розміщення промислових підприємств, культурних, наукових і медичних установ, організацій сфери послуг, інфраструктури тощо. Проте надмірна концентрація промисловості у великих і середніх містах зумовлювала в минулому постійний дефіцит у них робочої сили, активізацію маятникової міграції, посилення відпливу сільського населення у міста.

	КН ‰	КС ‰	ПП ‰	Дитяча смертність ‰	Шлюби ‰	Розлучення ‰
Україна	10,5	16,8	-6,3	10,3	5,5	3,6
Дн – ка	10,5	18,3	-7,8	11,5	5,3	3,9
Запорізька	9,8	17,2	-7,4	10,2	5,0	3,9

Населення району в межах України показує від’ємний міграційний приріст: для Дніпропетровської області це – 1098 чоловік, для Запорізької – 214 чоловік, протилежна картина характерна для зовнішньої міграції, до району приїздять з інших куточків ближнього зарубіжжя, що і формує додатній приріст: Дніпропетровська +202 чоловіка, Запорізька +465 чоловік.

У віковій структурі переважає населення працездатного віку (57,5%). За останні роки спостерігається тенденція до зростання кі­лькості осіб, старше працездатного віку (у 2008 р. їх було 23,9%, у 1989 - 20,8%) та зменшення частки осіб молодше працездатного віку (відповідно 18,6% і 22,3%).

Національна структура населення району формувалася істори­чно. У радянські часи, особливо з 30-х років, дуже швидко зростала кількість росіян. Однак, незважаючи на це, згідно з останнім переписом, повсюдно переважають українці: у Дніпропетровській області їх 71,6% усього на­селення, а в Запорізькій - 63,1%. Росіяни за чисельністю на другому місці - на Дніпропетровщині їх -24,2%, у Запо­ріжжі -32%. Живуть також євреї - 2% усього населення району; білоруси - 2,2%; болгари - 1,7% та представники інших національностей.

Район має значні трудові ресурси, серед них майже третина спеціалістів України з вищою і середньою спеціаль­ною освітою. Район містить 11,8 % трудових ресурсів України, які мають наступну структуру зайнятості:

• промисловість – 36,5

• сільське та лісове господарство – 13,2

• транспорт і зв'язок – 6,9

• невиробнича сфера – 23,7

Частка зайнятого населення за 2007 рік становила для України 58,7% (у віці 15 – 70 років) та 66,7% - у працездатному віці. В Придніпровському економічному районі ця частка перевищує середньо український показник і становить відповідно для Дніпропетровської області 59,3 та 68,3%, а для Запорізької – 58,9 та 67,6% . Однак відсоток безробітних в районі також перевищує загальноукраїнський рівень.