Історико-географічні передумови формування господарства

Від незапам'ятних часів територію Центрально-Східного району заселяли наші предки, які намагалися міцно стояти на узбережжі Чорного моря. По Дніпру проходив дуже важливий шлях, який свого часу називали шляхом "із ва­ряг у греки". В період існування Київської Русі наші предки використовували його для торгівлі з найбільшим у той час торговельним центром світу — Візантією, а також для воєнних походів. Пізніше по цьому шляху ходили за­порізькі козаки, щоб визволяти своїх братів і сестер з ту­рецької неволі і повертати їх на рідну землю.

Декілька сотень літ цю територію називали чомусь Ди­ким полем, яким вона ніколи не була, тому що в період Київської Русі тут жили бродники, а пізніше — Запорізь­ка вольниця, і територія була досить густо заселена та поділена на паланки (адміністративні одиниці) Запоріжжя. Нинішнє українське населення краю — це в основному потомки запорізьких козаків.

Природні умови і ресурси.

Рельєф району - це слабкого зчленована рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра й Азовського моря. На північному заході - відроги Придніпровської височини (висота до 192 м), яка поступо­во знижується у південно-східному напрямі і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На півдні ця височина переходить у Причо­рноморську низовину. Північно-східна частина району зайнята Придніпровською низовиною. На південному сході лежить Приазовська височина, для якої характерні ізольовані підвищення (до 324 м). У південному напрямі до узбережжя Азовського моря висоти посту­пово зменшуються до 70-20 м і височина переходить у Причорноморську низовину, яка крутим уступом обривається до моря. Уздовж узбережжя простягаються довгі вузькі піщані, намиті морем коси (Бердянська, Обитічна та ін.). У цілому поверхня еконо­мічного району дуже розчленована глибокими долинами річок, балками, ярами (особливо в центральній частині), що ускладнює спо­рудження транспортних комунікацій.

Клімат району помірно континентальний з посушливим жар­ким літом і малосніжною зимою. Для Дніпропетровської області характерні часті відлиги. Середня температура січня від мінус 6 °(на півночі до мінус 4 °С на півдні, липня - відповідно 22 °С і 23 °С. Опадів випадає 350-490 мм за рік, переважно у весняно-літній період.

Інтегральний природно-ресурсний потенціал Придніпров’я досить потужний - становить майже третину загальноукраїнського потенціалу. Основу його становлять вугілля, залізна і марганцеві руди, вогнетривкі глини її флюсові вапняки, цементна сировина. З агрокліматичних ресурсів важливими є родючі чорноземи, достатня кількість сонячного тепла. Поряд з цим району бракує вологи, вод­них ресурсів, що позначається на спеціалізації і розміщенні виробництва.

Не тільки загальноукраїнське, а й світове значення мають по­клади вугілля, залізної п марганцевих руд.

Майже 8,6 млрд. т кам'яного вугілля залягають у родовищах Дніпропетровської області (Західний Донбас). Поклади бурого вугілля виявлено у П'ятихатському, Верх­ньодніпровському, Криворізькому, Синельниківському, нафти та природного газу - у Царичанському і Новомосковському районах. Якість вугілля висока, проте і собівартість його значна, бо видобу­вається воно вже давно, верхні шари ного вичерпані, шахти досить глибокі. До того ж і обладнання для його видобутку дуже застаріло. Потужний пласт залізних руд Криворізького басейну залягає уздовж ріки Інгулець. Запаси їх становлять понад 12 млрд. т. Перспе­ктивними є родовища руд Оріхово-Павлоградська та Чортомлицька магнітні аномалії, Жовтянське родовище у П'ятихатському районі. Виявлено родовища титану, рутило - ільменітових руд, цирконію, ні­келю, кобальту - на їх базі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат.

Запорізька область багата на поклади рудних корисних копа­лин, зокрема залізних руд (Білозерський залізорудний район) і марганцю (Великотокмацький марганцеворудний район).

Із семи розвіданих в Україні родовищ золота 5 заплановано розробляти у центральній частині країни, з них три - на території Дніпропетровської області: Сергіївське. Золота Балка, Широка Балка.

Розвідано запаси алюмінієвої сировини - боксити-нефеліни (Ме­літопольське родовище). Розпочато розробку родовищ нової алюмінієвої сировини у Дніпропетровській області. їх запаси стано­влять 150 млн. т . У рівних пропорціях вони містять сполуки алюмінію, заліза, електрокорунду. Розробка цих покладів дасть змогу повністю відмовитися від імпорту цієї сировини.

Розвідано також поклади бокситів (Широківський район), ка­олінів (Просянівське родовище), вогнетривких глин, вапняків (Криворіжжя), граніту (Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища).

В Азовському морі промислове значення має вилов таких ви­дів риби, як скумбрія, сардина, кефаль, камбала, хамса, бички, лящ, судак, оселедець та ін.

Водними ресурсами район забезпечений нерівномірно. Так, гу­стота річкової мережі на Лівобережній частині Дніпропетровської області сягає 1-1,5 км/км², а в межах Причорноморської низовини - лише 0,1-0,3 км/км².