1Лютого 2013 року м. Стрий

про проведення конкурсу

У зв’язку з відзначенням 21 лютого Міжнародного дня рідної мови:

1. Викладачам української мови (за професійним спрямуванням) провести в коледжі конкурсу на краще знання цієї дисципліни

Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника директора з навчальної роботи Лесюк С.П.

Директор коледжу (підпис) Дмитришин В.Ф.

печатка

Варіант 24

1. Майстерність публічного виступу.

Промовець повинен бути психологічно готовим до виступу, не боятися аудиторії, уміти своїм словом змусити слухачів емоційно співпереживати, хвилюватися вирішенням тих чи інших проблем.

Доповідач усім своїм виглядом має демонструвати глибоку повагу до слухачів, дотримуватися правил етикету.

Текст виступу має бути логічним і послідовним. Його можна легко запам´ятати, а згодом обходитися і без нього. Промовець зможе говорити спокійно, невимушено, більше апелювати до слухачів, спостерігати за їхньою реакцією.

У промові можна використовувати:

- жарт (але вміло);

- цікаву оповідку (робити це доречно);

- наочні матеріали, технічні засоби (якщо лектор уміє ними користуватися).

Для того, щоб спілкування лектора з аудиторією було успішним, потрібно:

- орієнтуватися в умовах спілкування (з цією метою визначити цілі та мотиви спілкування, специфіку аудиторії, знати час та місце зустрічі);

- уміти правильно визначити мотивацію спілкування (мотивації бувають соціальні, особистісні, пізнавальні, пов´язані із соціальною діяльністю);

- прагнути, щоб виступ був цілеспрямованим (пробуджувати інтерес до нових знань, пошукової діяльності, творчої активності, до розвитку потреби у самоосвіті тощо);

- використовувати систему запитань-відповідей, які активізують пізнавальну діяльність слухачів;

- спиратися на етичні вимоги та психологічні засади.

2. Українська лексика з погляду походження.

Лексика сучасної української мови складається з питомих слів та запозичених з інших мов. Питомими є слова, спільні для всіх індоєвропейських мов (германських, романських, кельтських, індійських, балтійських та ін.), наявні в усіх слов’янських мовах, спільносхіднослов’янські слова та власне українські слова, що виникли в період самостійного існування нашої мови.

Входячи в українську мову, іншомовні слова засвідчували чутливість лексики до змін у житті суспільства – політичних, економічних та культурних – і водночас збагачували словниковий склад нашої мови.

У професійному мовленні іншомовні слова вживаються досить часто, але, на жаль, не завжди доречно.

Аби правильно вживати іншомовні слова у професійному мовленні, варто дотримуватися таких рекомендацій:

1) Не використовувати у мовленні запозичені слова, якщо вони мають українські відповідники. Наприклад: валюта – грошова одиниця в країні; реєструвати – записувати;