Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_K_R_z_DUM.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
448 Кб
Скачать

Шановний добродію!

Запрошуємо Вас на виставку – ярмарок «Великодній кошик». У програмі – виставка вишивок, пасок, писанок та інших атрибутів Великодніх свят.

Виставка- ярмарок відбудеться 2 ТРАВНЯ 2013 РОКУна території Стрийського коледжу Львівського НАУ за адресою: вул. Львівська, 169, м. Стрий.

Початок о 14 год.

Адміністрація коледжу

Варіант 16

  1. Основні ознаки літературної мови.

Літературна мова - це унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона вважається найвищою формою існування мови. Літературна мова характеризується такими ознаками:

^ унормованістю;

^ уніфікованістю (стандартністю);

^ наддіалекгністю;

^ поліфункціональністю;

^ стилістичною диференціацією (розвиненою системою стилів).

Найістотнішою ознакою літературної мови є її унормованість, тобто наявність усталених мовних норм,- найбільш поширених, уніфікованих зразків репрезентації мовної системи.

Наддіалектність полягає в тому, що літературна мова, на відміну від територіальних діалектів, функціонує без будь-яких обмежень на всій території України. Наддіалектність літературної мови допускає її регіональне варіювання.

Маючи усну й писемну форму вираження, літературна мова охоплює всі сфери комунікативної практики суспільства за допомоги мовновиражальних засобів. Це і є її поліфункціональність.

У плані уніфікованості (стандартності) літературна мова зберігає свою цілісність і єдність, хоча має різноманітні мовні засоби та їх варіанти.

Літературна мова характеризується розгалуженою системою стильових різновидів, що взаємодіють між собою і сприяють розвиткові мовновиражальних засобів.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загальномовні норми, проте кожна з них має й свої особливості, що пояснюється специфікою функціонування літературної мови в кожній із форм.

  1. Поняття про дискусію.

Дискусія (від лат. discussio - «дослідження») - це публічний діалог, у процесі якого зіштовхуються різні, протилежні точки зору. Метою дискусії є з'ясування і зіставлення позицій, пошук правильного рішення. Дискусія - один з видів суперечки. У риториці суперечка - це характерне обговорення проблеми, спосіб її колективного дослідження, при якому

кожна зі сторін відстоює свою правоту.

Прагнення зайняти власну позицію - сильна потреба людини, пов'язана із самоствердженням. В атмосфері суперечки максимально виявляються такі особистісні властивості, як самостійність і нонконформізм. Тому суперечки цікаві й емоційно притягальні, тому вони постійно супроводжують життя окремих людей і колективів. Там, де панує авторитарна система мислення, відсутній плюралізм думок, не можуть успішно розв’язуватися трудові задачі. Тому керівник повинен володіти мистецтвом суперечки. У діловому спілкуванні спеціально організовують на зборах.

  1. Прочитайте синонімічні ряди. Випишіть з кожного ряду ті форми, які доцільно вживати в офіційно-діловому стилі:

Характеристика – опис ознак; наказ - загад – веління повеління - розпорядження; припис – настанова – вказівка; колективний – спільний – взаємний; обопільний – двосторонній.

  1. Відредагуйте речення:

У засіданні приймали участь представники вищестоящих організацій. - У засіданні брали участь представники вищих організацій.

Пісня була виконана по проханню глядачів. - Пісня була виконана на прохання глядачів.

Упродовж двох років вона вчилася у середній школі міста Львова № 76. - Упродовж двох років вона вчилася у середній школі № 76 міста Львів.

  1. Напишіть запрошення від імені адміністрації на зустріч випускників коледжу 2003 року.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]