- •Непараметрична ситуація прийняття рішення (нспр)
- •Вкласти гроші у цінні папери:
- •Покласти гроші на депозит в банк:
- •Отримати гроші і відсотки – 0,4
- •Залишити гроші вдома під подушкою:
- •Отримати гроші і відсотки – 0
- •Перехід від лотерейної моделі до матричної
- •Прийняття рішення за критерієм Севіджа
- •Перехід від матричної моделі до лотерейної
- •Прийняття рішення за критерієм Вальда
- •Прийняття рішення за критерієм Гурвіца
- •Прийняття рішення за критерієм Лапласа
- •Знаходження байєсівського ризику та байєсівської вирішуючої функції прямим методом
- •Прийняття рішення за критерієм Вальда
- •Прийняття рішення за критерієм Севіджа
- •Прийняття рішення за критерієм Гурвіца
- •Прийняття рішення за критерієм Лапласа
- •Знаходження байєсівського ризику та байєсівської вирішуючої функції прямим методом
- •Проведення повторного експерименту
- •Знаходження байєсівського ризику та байєсівської вирішуючої функції екстенсивним методом
Знаходження байєсівського ризику та байєсівської вирішуючої функції прямим методом
Використовуємо функцію витрат L(θ,u), яку ми обрахували у попередньому розділі. Ризик обчислюється за формулою:
,
враховуючи,
що
Θ/u |
u1 |
u2 |
u3 |
Р(Θ) |
Θ1 |
0 |
2 |
5 |
0,192 |
Θ2 |
0 |
2 |
25 |
0,048 |
Θ3 |
0 |
5 |
5 |
0,192 |
Θ4 |
0 |
5 |
25 |
0,048 |
Θ5 |
0 |
25 |
5 |
0,096 |
Θ6 |
0 |
25 |
25 |
0,024 |
Θ7 |
23 |
0 |
3 |
0,128 |
Θ8 |
23 |
0 |
23 |
0,032 |
Θ9 |
20 |
0 |
0 |
0,128 |
Θ10 |
20 |
0 |
20 |
0,032 |
Θ11 |
20 |
20 |
0 |
0,064 |
Θ12 |
0 |
0 |
0 |
0,016 |
|
8,16 |
5,96 |
7,16 |
|
Байєсівський ризик:
Байєсівське рішення:
Отже,
баєсівський ризик
,
байєсівське рішення
– покласти
гроші на депозит в банк.
Параметрична ситуація прийняття рішення (ПСПР)
Міністерство економіки вирішує питання, щодо держзамовлення картоплі на осінь для державних підприємств. Відомо, що для нормального функціонування, країні необхідно 100 млн. тон картоплі. Постає питання: покластися на вітчизняних аграріїв чи зробити замовлення за межами країни, якщо вітчизняні аграрії продають тонну картоплі за 2 у.о., а закордонні – за 5 у.о. Також, очікувана ціна продажу картоплі восени дорівнює 7 у.о. за тонну за умови нормального забезпечення ринку картоплею, 10 у.о. – при нестачі картоплі, та 4 у.о. за умови переповнення ринку картоплею.
Отже, міністерство може зробити наступні дії:
u1 – зробити держзамовлення у свої країні
u2 – 60% замовити в країні, а 40% - закордоном
u3 – замовити лише 10% в країні, а решту (90%) – закордоном.
Приймаючи рішення, експерти враховують три можливі розвитки подій:
θ1 – в країні буде врожай картоплі (90 і більше тон картоплі)
θ 2 – буде неврожай (до 10 тон картоплі)
θ 3 – частина врожаю замерзне або що, і отримаємо приблизно 40-60 тон картоплі.
Звідси маємо наслідки:
c1 – Все добре, населення більш-менш забезпечене картоплею
c2 – В країні дефіцит картоплі
с3 – В країні профіцит картоплі
c4 – Повний крах.
Отже, зобразимо у таблиці можливі витрати, прибуток і дохід для кожної ситуації, враховуючи ціні та купівлю-продаж картоплі. Усі виміри у тисячах.
|
|
100 т / 0 т |
60 т / 40 т |
10 т / 90 т |
100% урожай |
витрати |
100т х 2 = 200 у.о. |
100х2 + 40х5 = 400 у.о. |
100х2 + 90х5 = 650 |
обєм картоплі |
100т |
140т |
190т |
|
дохід |
100т х 7 = 700 у.о. |
140х4=560 у.о |
190х4 = 760 у.о |
|
прибуток |
500 у.о. |
160 у.о. |
110 у.о |
|
до 10% |
витрати |
10т х 2 = 20 у.о |
10х2 + 40х5 = 220 у.о. |
10х2 + 90х5 = 470 |
обєм картоплі |
10т |
50т |
100т |
|
дохід |
10х10=100 у.о. |
50х10 = 500у.о. |
100х5 = 500 |
|
прибуток |
80 у.о. |
280 у.о. |
30 у.о. |
|
до 60 % |
витрати |
60х2=120 у.о. |
60х2 +40х5 = 320 |
60х2 + 90х5 = 450 |
обєм картоплі |
60 т |
100т |
150т |
|
дохід |
60 х 10 = 600 |
100х5=500 |
150х4 = 600 |
|
прибуток |
480 у.о. |
180 у.о. |
30 у.о. |
Зіставимо схему:
θ/u |
u1 |
u2 |
u3 |
θ1 |
c1 |
c3 |
c4 |
θ2 |
c4 |
c2 |
c1 |
θ3 |
c2 |
c1 |
c3 |
Знайдемо можливий виграш для кожної можливої ситуації, враховуючи вартість продажу картоплі за різних умов:
θ/u |
u1 |
u2 |
u3 |
θ1 |
500 |
160 |
110 |
θ2 |
80 |
280 |
30 |
θ3 |
480 |
180 |
30 |
Введемо розподіл на P на Θ. Виходячи із статистичних досліджень:
ймовірність того, що в країні буде врожай P(
)
= 0,3;
ймовірність того, що буде неврожай P(
)=
0,2;
ймовірність того, що буде недостатній врожай P(
) = 0,5.
Перехід від матричної моделі до лотерейної
Необхідно перетворити матричну модель
в лотерейну, тобто
яка складається з лотерейної схеми
та інформації .
Треба побудувати відображення , яке буде задовольняти умові
Маємо:
Ми отримали лотерейну схему. Її графічне представлення:
