7. Вплив хазяїна на паразита. Шистозоми.

Виділяють три групи реакцій відповіді організму хазяїна:

• клітинну реакцію, що проявляється, наприклад, збільшенням розмірів клітин, де локалізуються паразити;

• тканинну реакцію, що полягає у створенні навколо паразита сполучнотканинної капсули, яка певною мірою ізолює паразита від тканин хазяїна;

• гуморальну реакцію, що є імунологічною і полягає у створенні в організмі хазяїна антитіл у відповідь на антигени, які виробляє паразит.Найбільш гостро вона розвивається на личинковій стадії паразита, оскільки личинки дрібні й тісно контактують із тканинами хазяїна, а їх антигени мають більшу активність.

Вплив паразита на хазяїна (механічна дія, відбирання частини поживних речовин, токсичний та алергогенний вплив, продукти життєдіяльності паразитів як антигени, відкриття „воріт інфекції”).

Шистосоми (кров'яні сисуни)- це група тропічних гельмінтів, які є збудниками шистосомозів.Основні види шистосом, що паразитують у людини:

• Shistosoma haematobium _ збудник сечостатевого шистосомозу.

• Shistosoma mansoni- збудник кишкового шистосомозу.

• Shistosoma japonicum- збудник японського шистосомозу.

Географічне поширення:

S. haematobium - країниАфрики й Азії.

S. Mansoni -зустрічається в країнах Еква-торіальної і Південно-Східної Африки.

S. japonicum _ виявлена в Китаї, Індонезії і на Філіпінах.

Морфологічні особливості. Роздільностатеві трематоди . Самець має широке тіло

довжиною 10-15 мм. Краї тіла загорнені усередину, утворюють гінекофорний

канал, в якому знаходиться довга (близько 20 мм)тонка самка.

Яйця шистосом великі, не мають кришечки,наявна шпичка. У S. haematobium шпичка розташована термінально,яйце S. mansoni містить шпичку на бічній поверхні;яйце S. japonicum округле, шпичка невелика розташована латерально.

Життєвий цикл: шистосоми -біогельмінти.

Остаточний хазяїн -людина, для S. japonicum -велика і мала рогата худоба.

Проміжний хазяїн - прісноводні моллюски Bulinus, Planorbis, Oncomelania .

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: S.haema tobium -у венах малого таза, сечовий

міхур, S.mansoni - у венах брижі кишківника, S. japonicum -у верхніх венах брижі кишківника і ворітній вені.

Сечостатевий і кишковий шистосомози - антропонози, хоча шистосоми виявляють також у мавп і гризунів. Японський шистосомоз C природноосе-редкове захворювання з широким колом хазяїнів.Для відкладання яєць самка залишає самця і відкладає яйця в дрібних венулах близько до просвіту кишківника або сечового міхура. Всередині яйця знаходиться мірацидій, він продукує ферменти, що допомагають яйцю вийти у просвіт сечового міхура або кишківника. З сечею або фекаліями яйця потрапляють у воду, де мірацидій вивільняється і проникає в тіло проміжного хазяїна. У тілі молюска розвивається материнська і дочірня спороцисти, в яких утворюється велика кількість

церкаріїв, всі однієї статі.

Інвазійна стадія - церкарій. Церкарії перетворюються в личинки (шистосомули), що мігрують по лімфатичних і кровоносних судинах до місця своєї локалізації.

Патогенна дія: токсично-алергічна дія паразита на ранній стадії хвороби; розвиток запального процесу, а згодом розростання сполучної тканини і деформація стінок сечового міхура.

Стадія проникнення. свербіж, почервоніння, висипка.

Стадія дозрівання. лихоманка з ознобом,біль у суглобах і головний біль, нудота.

Стадія розвиненої інвазії характерні біль у животі, чергування запору і проносів.

Стадія пізньої інвазії й ускладнень. Виділення яєць зменшеня або припиненя симптомів. Діагностика. Лабораторна: овоскопія осаду сечі (S. haematobium)або фекалій (S. mansoni, S. Japonicum)цистоскопію і ректороманоскопію, рентгенівське дослідження.

Профілактика. Особиста: не купатися в заражених водоймах. Громадська: виявлення і лікуванна хворих, охорона водойм від фекального забруднення, знищення молюсків.