Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 3.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
108.56 Кб
Скачать

26. Життєві цикли гельмінтів. Сисун печінковий, або фасціола

Для гельмінтів характерною є зміна хазяїна в циклі розвитку, що забезпечує розмноження, розсе­лення і поширення паразитів.

К. І. Скрябін і Р. С. Шульц поді­лили всіх паразитичних червів на дві групи за ха­рактером їх життєвого циклу: геогельмінти і біо­гельмінти - й відповідно виділили дві епідеміо­логічні групи гельмінтозів - геогельмінтози і біо- гельмінтози.

До геогельмінтів належать види (значна час­тина нематод), що розвиваються без участі про­міжного хазяїна. їхні яйця або личинки досягають інвазійної стадії у зовнішньому середовищі й потрап­ляють до організму остаточного хазяїна переваж­но через рот - внаслідок випадкового проковтуван­ня з їжею або водою, занесення брудними руками (перорально).

До біогельмінтів належать види (сисуни, стьож­кові, частина власне круглих червів), життєві цикли яких обов'язково пов'язані зі зміною хазяїна - про­міжного й остаточного.

Кон­тактних гельмінтозів, до якої включив дві інвазії - ентеробіоз і гіменолепідоз.

Геогельмінтози - інвазії, збудники яких розви­ваються прямим шляхом .

Біогельмінтози - інвазії, збудники яких розви­ваються за участю проміжних хазяїнів .

Контактні гельмінтози - інвазії, збудники яких розвиваються у безпосередній близькості до люди­ни й передаються через руки хворого або через предмети, що її оточують . Принципи бороть­би з гельмінтозами - дегельмінтизація і девастація.

Дегельмінтизація - комплекс заходів, спрямо­ваний на лікування того чи іншого гельмінтозу, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу і яєць, личинок).

Дегельмінтизацію можна застосовувати щодо людини, домашніх тварин, води, ґрунту, овочів і фруктів, приміщень, предметів побуту, білизни тощо.

Девастація - заключний етап боротьби з гель­мінтозами тварин і людини

Сисун печінковий, або фасціола - збудник фасціольозу.Географічне поширення: повсюдне.

Морфологія. Статевозріла особина листкоподібна. На передньому кінці тіла знаходиться неве­ликий конічний виступ. Черевний присосок більший, ніж ротовий. Сім'яники дуже роз­галужені, знаходяться всередині тіла. Жовтівники розташовані з боків тіла. Матка звивиста, розміще­на в передній частині тіла. Позаду і збоку серед­ньої лінії знаходиться гіллястий яєчник.Яйця великі, овальної форми ,мають кришечку.

Життєвий цикл :фасціола - біогельмінт.

Остаточний хазяїн - велика і мала рогата ху­доба, зрідка людина.

Проміжний хазяїн - молюск ставковик малий .

Шлунковий сік роз­чиняє оболонку адолескарія, крізь стінку кишківни- ка личинки проникають у черевну порожнину, зго­дом крізь капсулу печінки - у внутрішньопечінкові протоки і жовчний міхур. Можливий і гематогенний шлях міграції - системою ворітної вени.

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: внутрішньопечінкові жовчні протоки. Живиться жовчю, сли­зом, клітинними залишками. Яйця виділяються у зов. середовище з фе­каліями.

Інвазійна стадія для остаточного хазяїна – адолескарії.

Патогенна дія: паразит викликає токсично- алергічні реакції; механічне ушкодження жовч­них ходів та тканини печінки; призводить до роз­витку механічної жовтяниці,раку печінки.

Клініка. Хвороба перебігає у 2 фази:

гостра фаза: болі в суглобах, лихо­манка, висипання на шкірі;

хронічна фаза: печінка збільшена, з'являються симптоми запалення жовчного міхура.

Діагностика. Клінічна: хронічний холангіт і хо­лецистит у поєднанні з алергічними проявами.Лабораторна: серологічні реакції (РНГА, РІФ),овоскопія дуоденаль­ного вмісту.

Профілактика. Особиста: - не пити сиру воду з відкритих водойм, особливо в місцях випасу худо­би; не вживати в їжу в сирому вигляді дикорослі рослини. Громадська: основана на ветеринарних заходах щодо боротьби з фасціольозом тварин.