
- •Розділ 3. Паразитологія
- •Явище паразитизму, його поширення в природі. Паразитарна система та її складові. Збудники сонної хвороби, трипаносоми.
- •Морфо фізіологічні адаптації паразитів. Трихомонади урогенітальна та кишкова.
- •Вплив паразитів на хазяїна. Токсоплазма.
- •Поняття про інтенсивність та екстенсивність інвазії. Збудники малярії людини.
- •Для людини патогенні чотири види малярійного плазмодія.
- •Патогеність і вірулентість паразитів. Сисун котячий (сибірський).
- •Вплив хазяїна на паразита. Шистозоми.
- •Шляхи розселення і проникнення паразитів в організм людини. Ціпяк не озброєний (бичачий).
- •Специфічність паразитів. Ціпяк озброєний (свинячий).
- •Життєві цикли паразитів. Ехінокок і альвеокок.
- •21. Біологічні принципи боротьби з трансмісійними та природно осередкованими захворювання. Воші
- •22.Основи профілактики захворювань у медичній паразитології
- •23.Міграційна активність людей і паразитарні хвороби.Клопи.Таргани.
- •24.Видатні вчені- паразитологи.Комарі
- •26. Життєві цикли гельмінтів. Сисун печінковий, або фасціола
- •27.Характеристика класифікація медичне значення.Ракоподібні.
- •28. Паразити — визначення і класифікація:
- •29. Морфофізіологічні адаптації паразитів
- •30. Вплив паразита на хазяїна.Мухи
22.Основи профілактики захворювань у медичній паразитології
Основними напрямками захисту від паразитарних хвороб є паразитологічний нагляд, санітарно- гігієнічні заходи, ветеринарно-санітарний нагляд. санітарно-просвітницька робота.
Методів профілактики визначають:
Біологічні - найбільш оптимальні, оскільки спрямовані на розведення природних ворогів збудників паразитарних хвороб.
Імунологічні, знаходяться на стадії розробки. Запроваджуються щеплення проти лейшманіозу, розробляється вакцина проти малярії тощо.
Екологічні - передбачають всебічне вивчення й обгрунтування антропогенного впливу на оточуючу природу.Ці методи передбачають запобігання антропогенного забруднення прісноводних водойм.
Соціальні - спрямовані на дотримання правил особистої та громадської гігієни: санітарна очистка населених пунктів, видалення та знезаражування нечистот
Паразитарні хвороби залишаються найбільш масовими причинами захворюваності і смертності населення.
Р я д Блохи (Aphaniptera). Епідеміологічне значення мають блоха людська (Рulex irritans) і блохи щурячі які є переносниками чумних бактерій, що живуть у кишках бліх і з випорожненнями можуть потрапити на шкіру людини. При розчухуванні бактерії проникають під шкіру людини і заражують її. Зараження чумою відбувається також при укусі блохи. Джерело зараження чумними миші, щурі, ховрахи, полівки, зайці тощо. Блохи здатні передавати рикетсій них висипнотифозних пропасниць, а також збудника туляремії. Укуси бліх викликають свербіння, розчухування стають причиною вторинної інфекції
Географічне поширення—по всій земній кулі
Морфофізіологічні особливості. Щелепний апарат колючо-сисний. Задня пара ніг довша від інших і використовується для стрибання. Крил немає. На поверхні тіла є волоски, щетинки, зубчики і зубці.
Життєвий цикл. Яйця відкладаються на хазяїнові або у сухому смітті. Розвиток відбувається з повним перетворенням. Личинка червоподібної форми, без ніг. Живиться випорожненнями дорослих бліх і гниючими органічними речовинами. У блохи людської при оптимальній температурі мінімальний період розвитку становить 19 днів.
У поширенні чуми та інших хвороб має значення те, що блохи — неспецифічні паразити. При загибелі хазяїна вони можуть переходити на тварин інших видів. Зокрема, на хижака нерідко переходять блохи, які живуть на його жертві
Медичне значення. блоха людська яка паразитує переважно на людині; блоха щуряча - паразитує переважно на гризунах;Блохи також є переносниками збудників ендемічного щурячого висипного тифу.
Боротьба з блохами полягає в утриманні житла, приміщень у чистоті.
23.Міграційна активність людей і паразитарні хвороби.Клопи.Таргани.
Чинниками, що значною мірою сприяють високому рівню поширення паразитарних хвороб, є стан зовнішнього середовища і несприятливі соціально- економічні умови. Серед причин, що призвели до зростання інтенсивності паразитозів, - погіршення санітарної очистки населених пунктів, видалення та знезаражування нечистот. Така ситуація усклад
нюється скиданням знезаражених стічних вод у прісні водойми.
Останнім часом різко зросли надмірні міграційні процеси населення як в межах України, так і в далекому зарубіжжі.
Ряд Клопи (Неteroptera). Більшість представників цього ряду живляться соками рослин. Деякі клопи, у тому числі блощиця (Сіmex lecturalis), перейшли до паразитичного способу життя. Слина блощиці містить отруйний секрет, тому укуси її болючі. Перенесення блощицею будь-яких збудників хвороб не встановлено. Дорослі блощиці та їхні личинки можуть довго (по кілька місяців) голодувати. Для боротьби з клопами використовують інсектициди, знищують гризунів — хазяїнів клопів і бліх.
Постільний клоп - тимчасовий ектопаразит людини.Географічне поширення: повсюдно.
Морфологія . Тіло овальне, довжиною 4-5 мм, червоно-коричневого кольору, покрите волосками, сплющене в спинно-черевному напрямку. Ротовий апарат колючо-сисного типу, щупиків немає. Груди мають рудименти крил. З черевного боку третього грудного сегмента відкриваються отвори пахучих залоз, що обумовлюють специфічний запах клопів. Черевце в самок більш округле, у самців — вузьке.
Життєвий цикл. Живуть постільні клопи в будинку людини, під шпалерами, у щілинах ліжкових меблів. Живляться вночі, тривалість кровоссання для імаго - 15 хв, личинки - 1 хв.
Медичне значення. Передачі збудників будь- яких інфекційних захворювань постільним клопом не встановлено. Слина постільного клопа містить отруйні речовини, що можуть викликати біль і подразнення в місці укусу, появу пухирів.
Клоп поцілунковий - є переносником збудників хвороби Чагаса.
Морфологія . Поцілункові клопи - великі крилаті комахи з витягнутою головою конічної форми. Ротовий апарат колючо-сисного типу.
Життєвий цикл. Живуть у щілинах підлоги, тріщинах стін, норах тварин, ведуть нічний спосіб життя. Розвиток з неповним метаморфозом, нім- фальні стадії безкрилі. Цикл розвитку триває близько року.Живляться кров'ю, нападають на диких і домашніх тварини. Людей кусають переважно біля очей і в губи, на місці переходу шкіри в слизову оболонку (звідси назва "поцілунковий" клоп).
Медичне значення поцілункових клопів полягає в тому, що вони є проміжними хазяїнами і переносниками збудників американського трипаносомозу (хвороба Чагаса).
Після кровоссання клоп випорожнюється в ранку на місці укусу, трипаносоми із кишківника клопа потрапляють в організм людини.
Збудник знаходиться в організмі клопа впродовж усього його життя. Трансоваріальної передачі збудника немає.
Боротьба з клопами полягає в застосуванні інсектицидів.
Ряд Тарганові :тарган чорний ;тарган рудий .
Географічне поширення. Повсюдно, у житлах людини й опалюваних приміщеннях. Чорний тарган у теплому кліматі зустрічається і поза житлом людини
Морфологія .Тіло сплюснуте в спинно-черевному напрямку. Колір тіла чорного таргана смолисто-чорний або чорнувато-бурий. Колір тіла рудого таргана рудувато-бурий.
Мають дві пари крил - верхні шкірясті, нижні тонкі.Ротовий апарат гризучого типу. Складається із нечленистої верхньої губи і пари верхніх щелеп; нижня щелепа - із двох члеників, на верхньому розташовані пари жувальних лопатей і нижньощелепні щупики. Ноги бігаючого типу. Трахейна система має внутрішній замикальний апарат, що забезпечує закриття трахей при сторонніх домішках у повітрі.
Медичне значення. Таргани є механічними переносниками кишкових інфекцій, переносять цисти найпростіших і яйця гельмінтів.Можуть обгризати шкірний епітелій сплячої людини
Боротьба з тарганами полягає у застосуваванні інсектицидів, механічних пасток.