Теорія і методика журналістської творчості

7. Складові журналістської майстерності.

Вміння бачити і розуміти побачене включає широту точок зору на явища, органічний зв’язок між ними. На думку дослідників, майстер – це людина, яка своїм поглядом охоплює широкі перспективи. Глибина бачення передбачає сприйняття явищ у їх глибокому зв’язку. Йдеться про живий зв’язок речей як у просторі, так і в часі. Журналіст, як і політолог, як соціолог, має вміти бачити в минулому корінь сучасного, проектувати це сучасне на майбутнє, володіти мистецтвом прогнозу, може одним з найскладніших і разом з тим найбільш бажаних як у науці, так і в журналістиці.

Зрозуміло, журналіст-професіонал, як і будь-який літератор, може навіть більшою мірою, ніж письменник чи соціолог, мусить вміти знайти для виразу своїх думок відповідну літературну форму. Яскрава, багата, досконала літературна форма ніколи не дається сама собою, як безплатний додаток, а вимагає важкої праці, великих творчих зусиль.

Літературна майстерність у журналістиці – це вміння оперативно відгукуватись на актуальні питання, глибоко і компетентно проникати в суть суспільних подій і явищ, правдиво узагальнюючи їх з позицій групових, державних, загальнолюдських інтересів, сміливо, аргументовано, цікаво і переконливо втілювати власні думки і думки співрозмовників у стислій і досконалій формі, домагаючись при цьому певних духовних і практичних результатів.

Поняття, як видно, не просто складне, а багатокомпонентне. У понятті “журналістська майстерність” нашаровуються різні ознаки професійних рис працівника ЗМІ від морально-громадянських (мужність, сміливість), психологічних (оперативність, відчуття актуальності), освіченість (знання, компетенція) до суто літературних (уміння цікаво, стисло, образно викладати думку), а на телебаченні ще й певні зовнішні дані (голос, зовнішній вигляд). Зрештою, високий професіоналізм журналіста включає у себе ще й глибинніші людські якості, особливу внутрішню енергетику, яка дає змогу йому впливати на інших людей, підпорядковувати їх своїй духовній владі.

20. Жанровая дифференциация

На жанровом поле журналистики XXI века произошла революция. Сегодня главная жанровая особенность журналистского произведения – освобождение от жанровых рамок, вполне свободное чередование документального, биографического, публи-цистического, художественного. Все это доказывает, что жанры канонизировались напрасно. Круг общественных проблем, оказывая влияние на формирование жанрового многообразия публицистических материалов, диктует и перемены в уже сложившихся жанрах. Жанры не стоят на месте, они постоянно развиваются и обогащаются.

В последнее время усиливается тенденция к смешению, к взаимопроникновению жанров. И потому некоторые исследователи делают ошибки, выделяя как новые жанры те, которые объединили в себе черты двух или более уже давно известных. Жанр - категория сравнительно устойчивая, не теряющая своих формообразующих качеств на протяжении веков. Наполняясь новым, актуальным содержанием, жанр приобретает новые черты, но формальные, жанрообразующие признаки серьезных преобразований не претерпевают. Но со временем новые видовые образования могут все-таки выскристализоваться в отдельные жанры. Среди таких - жанр эссе.