Учитель-словесник і його професійні якості

Навчання і виховання дітей – державна справа.

Проблеми педагогічної майстерності вчителя-словесника.

Критерії ефективності роботи.

Найважливіші сторони діяльності вчителя:

- дослідницька;

- конструкторська;

- організаторська;

- комунікативна.

Наукова організація праці вчителя-словесника.

Особливості сприймання учнями художньої літератури

Врахування можливостей дітей для успішного керування педагогічним процесом.

Умовний поділ учнів за характером сприймання художніх творів (чотири групи).

Психолого-педагогічні особливості навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Характеристика періодів вікових груп:

- молодший підлітковий вік (5-7 класи);

- старший підлітковий вік (8-9 класи);

- рання юність (10-11 класи).

Методи навчання на уроках літератури

Поняття «метод».

Проблема класифікації методів.

Класифікація методів навчання за І. Я. Лернером і М. М. Скаткіним.

Система класифікації методів М. І. Кудряшова.

Багатофункціональність методів навчання.

Вибір учителем методів навчання.

Зв’язок методів з прийомами навчання.

Проблеми на уроках літератури

Теоретичне обґрунтування питання проблемності у навчанні і працях педагогів, соціологів.

Необхідність проблемного підходу у навчанні.

Троїста функція проблемної ситуації за О. М. Матюшкіним.

Випадки створення проблемної ситуації на уроці.

Рівні і форми виявлення проблемності у навчанні.

Урок літератури

Вимоги до уроків літератури.

Структура – форма уроку.

Проблема структури уроків з літератури.

Елементи уроку.

Класифікація уроків літератури М. І. Соболєвим, М. І. Кудряшовим, Є. А. Пасічником.

Особливості уроків позакласного читання.

Підготовка вчителя до уроку.

Вивчення біографії письменника

Принципи вивчення біографії у середніх і старших класах школи.

Джерела вивчення біографії:

- листи письменників;

- автобіографії;

- щоденники;

- спогади сучасників;

- художньо-біографічні твори;

- твори історико-біографічного характеру; народні перекази.

Форми і методи вивчення біографії:

- два різновиди лекцій;

- «заочна екскурсія»;

- використання технічних засобів навчання;

- відвідування будинків-музеїв.

Підготовка учнів до сприймання твору

Значення вступних занять.

Форми проведення вступних занять.

Вступні уроки до вивчення курсу літератури й окремих розділів.

Читання твору і його види

Виразне читання твору на уроці.

Виразне читання вчителя, учнів, майстрів сцени.

Коментоване читання всього твору (частини).

Способи пояснення незрозумілих учням слів.

Читання в особах, його значення, ефект від нього.

Читання напам’ять – чинник посилення емоційності уроків.

Аналіз художнього твору

Поняття «аналіз твору».

Проблема шкільного аналізу художніх творів.

Образний і понятійний підходи під час проблемної роботи над твором.

Характер аналізу тексту.

Найтиповіші помилки вчителя під час аналізу твору.

Особливості аналізу художніх творів у системі оглядового вивчення

творчості письменника

Поняття «оглядове вивчення».

Структура уроків по вивченню оглядових тем.

Підсумкові заняття в системі вивчення твору чи творчості письменника

Мета підсумкових занять.

Особливості підсумкових занять (середня і старша ланка).

Специфіка вивчення підсумкових оглядів.

Принципи аналізу художнього твору

Методологічний принцип аналізу твору.

Принципи аналізу, які випливають з специфіки літератури.

Принцип – вимога розглядати твір в єдності змісту й форми.

Історичний підхід до аналізу художніх явищ дидактичних принципах навчання.

Історико-генетичний аспект вивчення художнього твору.

Історико-функціональний аспект, його мета.

Прийоми аналізу художнього твору

Дві групи прийомів аналізу за В. Г. Маранцманом.

Повторне перечитування окремих епізодів, сцен – важливий прийом аналізу художнього твору.

Принцип зіставлення.

Шляхи аналізу художнього твору

Погляд методистів на питання шляхів аналізу:

- термін «цілісний аналіз»;

- композиційний аналіз;

- пообразний шлях аналізу;

- традиційний аналіз твору;

- проблемно-тематичний шлях аналізу.

Загальні вимоги до аналізу образу персонажа

Ідейно-естетичні функції мистецтва.

Осмислення учнями прийомів зображення героїв літературного твору.

Одне з найважливіших завдань аналізу твору.

Порівняльна характеристика.

Групова характеристика.

Вивчення мови художнього твору

Способи художнього вираження думки.

Художність твору.

Практичні спостереження дітей.

Значення теоретичних знань.

Розгляд мови твору у взаємозв’язку зі змістом і образами.

Термін «стилістичний експеримент».

Методичні проблеми вивчення стилю письменника

Творча індивідуальність письменника.

Проблема творчої своєрідності письменника зіставлення творів на споріднену тему.

Зіставлення творів на споріднену тему.

Вивчення епічних творів

Складання плану епічного твору.

Переказ твору і його види.

Усне малювання.

Складання кіносценарію.

Інсценізація твору.

Особливості вивчення ліричних творів

Різновиди ліричних творів за тематикою:

- громадянська;

- філософська;

- інтимна;

- пейзажна;

За структурою і способом організації матеріалу:

- рефлексійно-виражальна;

- розповідна;

- описова.

Аналіз ліричного вірша, прийоми аналізу.

Специфіка вивчення драматичних творів

Особливості драматичного твору.

Аналіз драматичного твору.

Унаочнення під час вивчення драматичного твору.

Особливості вивчення фольклорних творів

Етапи роботи над казкою.

Усвідомлення генезису казки.

Види робіт при навчанні учнів складати казку.

Етапи роботи над прислів’ями, приказками, загадками.

Види робіт при вивченні теми «Загадки».

Особливості вивчення народних пісень і дум у школі.

Вивчення літературно-критичних статей

Підготовка учнів до сприймання літературно-критичних праць.

Форми самостійної роботи на уроках під час вивчення учнями літературно-критичних статей.

Формування в учнів теоретико-літературних понять

Три групи теоретико-критичних понять.

Планування самостійної роботи учнів у набутті знань з теорії літератури.

Використання графічних таблиць під час систематизації понять з теорії літератури.

Розвиток писемного мовлення учнів

Роль письмових робіт в удосконаленні усного і писемного мовлення дітей.

Система – науково виправданий порядок поступового оволодіння учнями навичками писемного мовлення.

Наукове виправдання тричленної форми плану (вступ, виклад і висновки).

Види письмових робіт.

Мета занять з розвитку мовлення.

Наочність на уроках літератури

Наочність – один з важливих принципів навчання.

Види наочності:

- предметна і образна;

- словесно-образна;

- умовно-схематична зображувальна;

- динамічно-синтетична.

Шкільний літературний кабінет

Обладнання шкільного кабінету літератури.

Оформлення шкільного літературного кабінету.

Позакласна робота з літератури

Мета проведення позакласних заходів.