Палеогенова система (р)

Палеоценовий відділ (Р₁)

У розрізі відділу виявлені породи тільки ямненської світи. Ямненська світа згідно нарощує стрийську і складена масивними, грубошаруватими ясно- і жовтяво-сірими пісковиками з прошарками та лінзами гравелітів і зеленкувато-сірих аргілітів. В основі світи залягають строкатоколірні аргіліти, перешаровані пісковиками й алевролітами, які виділяють у самостійний яремчанський горизонт. Максимальна товщина ямненської світи - 350-400 м (район Яремча). Схарактеризована вона нумулітами Nummulites solitarius Harpe, форамініферами Hyperammina nova Mjat1., Nodellum rhumbleri (Franke), Gloligerina triloculinoides P1um. та іншими, а також вапняним нанопланктоном, що дає змогу говорити про її палеоценовий вік. Поширена як у Скибовій зоні, так і у Внутрішній зоні Передкарпатського передового прогину.

Еоценовий відділ (Р₂)

Розріз еоценового відділу у Скибовій зоні представлений породами манявської, Виготської та Бистрицької світ.

Манявська світа узгоджено нарощує розріз ямненської світи. Вона складена тонкоритмічним флішем - чергуванням аргілітів, алевролітів і пісковиків. Породи зелені й зеленкувато-сірі, невапнисті, місцями скрем'янілі. В основі світи є строкатоколірний над'ямненський горизонт, складений тонкоперешарованими вишнево-червоними і зеленими аргілітами та сірими пісковиками, алевролітами. Світа схарактеризована нумулітами Nummulites bolcensis M.-C h., N. planulatus L a m., Аglobulus Leym. тощо і форамініферами Globorotalia subbotinae Mjat1. i Glomospira charoides (Park, et Jon.) та ін.

Вигодська світа складена переважно ясно-сірими, сірими, середньо- і грубозернистими, масивними пісковиками, окремі шари яких мають товщину до 10 м. Ці шари пісковиків розділені тоненькими прошарками аргілітів і пачками, складеними з пісковиків, що перешаровані темно-сірими і зеленкуватими аргілітами. В низах та у верхах розрізу світи часто наявні конгломерати, складені уламками екзотичних, тобто не властивих для регіону порід. За простяганням (на південному сході) пісковики фаціально переходять у масивні вапнисті пісковики, що перешаровані алевролітами, аргілітами, мергелями і піскуватими вапняками, а на північному заході її заміщують аргіліти. Світа схарактеризована комплексом нумулітів {Nummulites globulus Lеуm., N. planulatus (Lam.), Discocyclina archiaci (Sch1umb.) та іншими і дрібними форамініферами Hyperammina intermedia Мja11., Reophax splendidus (Grzyb.) тощо. Вік світи середній-пізній еоцен. Товщина - до 300 м.

Бистрицька світа згідно залягає на вигодській і перекрита менілітовою товщею. У Скибовій зоні бистрицька світа представлена двома фаціями. На південному сході саме у бистрицькій - це тонкоритмічно перешаровані зелені і зеленкувато-сірі невапнисті аргіліти й сірі алевроліти та дрібнозернисті пісковики, в основі яких залягає 15-40-метровий строкатоколірний горизонт (вишнево-червоні та сіро-зелені аргіліти з рідкісними прошарками зеленкувато-сірих пісковиків). На північному заході одновікові відклади представлені попельською фацією -нечіткошаруваті сірі, темно-сірі, дуже вапнисті аргіліти, що поступово переходять у піскуваті мергелі та мергелисті пісковики. Розріз бистрицької світи завершується регіонально витриманим шешорським горизонтом - сірими мергелями, алевролітами і пісковиками. Його товщина 20-30 м, а усієї світи - 200 м. Бистрицька світа схарактеризована окремими знахідками нумулітів, форамініферами та вапнистим нанопланктоном, які свідчать про її пізньоеоценовий вік.

Олігоценовий відділ (Р₃)

Представлений у Скибовій зоні породами менілітової і поляницької світи.

Менілітова світа узгоджено нарощує розріз бистрицької. В її об'ємі чітко виділяють три підсвіти.

Нижньоменілітова підсвіта - це чорні невапнисті аргіліти з тонкими прошарками дрібно- і середньозернистих пісковиків та алевролітів. В основі менілітової світи є регіонально добре виражений 10-40-метровий опірний горизонт роговиків - тонкошаруватих темно-коричневих і чорних кременів з тоненькими прошарками скременілих аргілітів, що залягають на 5-10-метровій пачці темно-сірих і чорних аргілітів та пісковиків. Товщина підсвіти змінюється від 50 до 300 м.

Середньоменілітова підсвіта представлена сірими і темно-сірими до чорних вапнистими аргілітами, що перешаровані темно-сірими до чорних вапнистими алевролітами і дрібнозернистими пісковиками. В основі підсвіти є горизонт зеленкувато-сірих аргілітів перешарованих тоненькими прошарками пісковиків і алевролітів. Товщина підсвіти до 200 м.

Верхньоменілітова підсвіта складена чорними невапнистими аргілітами з поодинокими прошарками дрібнозернистих пісковиків, алевролітів, туфів і туфітів. Максимальна товщина підсвіти - 1300 м простежується в басейні р. Чечви в Береговій скиби.