16. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком

Ризик пов’язують, як правило, з низькими врожаями, катастрофами, з несприятливою ринковою кон’юнктурою та втраченими можливостями. Водночас можуть статися і сприятливі для аграрного підприємства події, як, наприклад, рекордний урожай, високий попит на ринку на продукцію, яку воно виробляє. Проте навіть такі події позитивного характеру можуть обернутися втраченими для підприємства можливостями, якщо його менеджери не передбачили, що вони можуть статися, ризик пов’язаний з імовірністю того, що стануться небажані для бізнесу події, а також із наслідками таких подій, якщо вони відбуваються. Водночас ризик стосується і величини потенційних збитків чи втрат. Наслідки (віддача) від прийнятих тепер рішень виявляються у майбутньому. Наслідки залежать від того, до яких дій вдається менеджер, коли обґрунтовує і реалізує своє рішення. На етапі прийняття рішення менеджер точно не знає, які з можливих подій стануться. За такої невизначеності є ризик того, що прийняте рішення виявиться неправильним, а отже, і неефективним. Щоб зменшити ризик, менеджер при обґрунтуванні рішень повинен мати у своєму розпорядженні достатню інформацію. Це дасть змогу звузити коло непередбачуваних подій. Негайне прийняття рішення на підставі недостатньої інформації збільшує ймовірність помилки. З іншого боку, якщо зволікати з прийняттям рішення, то вибір його варіантів може стати дуже обмеженим, що підвищує ймовірність прийняття хибного рішення. Прийняття рішення безпосередньо пов’язане з ризиком. Диверсифікація як спосіб зниження ризику, представляє собою одночасний розвиток багатьох напрямків діяльності, видів виробництва, розширення кількості об'єктів інвестування, асортименту виробів і т.д. Доки існує можливість розподіляти кошти по різних напрямках діяльності, результативність яких не пов'язана тісно між собою, доти існує можливість певною мірою уникати ризику. Теорія портфеля. Портфель цінних паперів представляє собою розподіл коштів між цілим рядом різних активів у найбільш вигідній та безпечній пропорції. Оскільки він складається з цінних паперів, що характеризуються сподіваною ефективністю та ступенем ризику, завдання постало в тому, щоб розробити механізм обґрунтування портфеля, який би при найбільшій ефективності мав найменший ступінь ризику. “портфельна” теорія – це теорія фінансових інвестицій, в рамках якої за допомогою статистичних методів здійснюються найбільш вигідний розподіл ризику портфеля цінних паперів та оцінка прибутку. Метою “портфельної” теорії є мінімізація ризику портфеля. Запаси і резерви як спосіб зниження ризиків. Мета – уникнення ризику призупинення діяльності господарюючого суб'єкта внаслідок нестачі матеріальних і інших ресурсів. До запасів крім предметів та продуктів праці належать запаси виробничих потужностей, обігових коштів, незавершеного виробництва, кваліфікації кадрів тощо. Створення резерву грошових коштів здійснюється з метою покриття випадкових затрат. Створення запасів і резервів на підприємстві є досить дієвим способом захисту від ризику, але і відносно “дорогим”, оскільки вимагає вилучення грошових коштів з господарського обороту. Страхування ризику.