51. Основні фактори впливу на ринок праці.

Праця – це всі фізичні та розумові зусилля, які здійснює людина в процесі виробництва. В умовах ринку фактор праці дістає адекватну ринкову оцінку, яка формується в процесі взаємодії попиту та пропозиції.

Попит на ринку праці, як і на ринках інших ресурсів, є похідним від попиту на товари та послуги, що їх виробляють працівники. Крім того, попит на ринку праці залежить від продуктивності праці. Продуктивність праці кожного додатково найнятого працівника, починаючи з певного моменту, зменшується. На продуктивність праці впливають:

Гранична продуктивність праці – чим більша величина пов’язаних з працею ресурсів, тим вище буде гранична продуктивність і попит на працю

Технологічні удосконалення – чим вище якість капіталу, тим вище продуктивність праці Підвищення якості праці викликає збільшення граичної продуктивності і попиту на працю. У західних економічних теоріях ринок праці розглядається як ринок, де реалізовується лише один з інших виробничих ресурсів. При цьому виділяються чотири основних концепції до аналізу функціонування сучасного ринку. Згідно з першою концепцією, якої дотримуються неокласики (Дж.Перрі, Р.Холл, М.Фелдстайм) і прихильники концепції економіки пропозиції, ринок праці, як і всі інші ринки, діє на основі цінової рівноваги. Саме ціна робочої сили регулює попит і пропозицію робочої сили. Ціна на робочу силу гнучко реагує на потреби ринку, збільшуючись або меншаючи в залежності від попиту і пропозиції. При цьому рівновага виключає безробіття. Відповідно до моделі цінової рівноваги, індивід “інвестує в кваліфікацію” доти, поки не знижується норма прибутку на ці вкладення. Наявність безробіття пояснюється її добровільним характером і прагненням працівників до максимально вигідної роботи.

52. Капітал як фактор виробництва.

Капітал (капітальні блага) – це виробничий ресурс тривалого користування, тобто будь-які створені блага, що використовуються у виробництві інших благ. Розрізняють: фізичний капітал (обладнання, споруди виробничого призначення, запаси матеріалів) та людський капітал (навики, вміння, спеціальні знання, що необхідні у виробництві товарів).

Користування капіталом або послуги капіталу у виробництві товарів та послуг є потоковою величиною (потоком), що вимірюється в одиницях капітальних благ, які використовуються протягом якогось проміжку часу. Запаси капітальних благ фірми на певний момент часу утворюють її капітальні запаси. Збільшення капітальних запасів у виробника відбувається завдяки інвестиціям. Інвестиції – процес створення нового капіталу, що вимагає витрат фінансових ресурсів і призводить до змін у запасах капіталу. Джерелом інвестиції є заощадження економічних агентів, зокрема позичкові кошти, які утворюються у домогосподарств за рахунок заощаджень.

Гроші, позичені для інвестицій, мають повернутися вкладникові з прибутком. Процент – це чистий доход, який отримує власник капіталу внаслідок їхнього використання протягом певного проміжку часу . Альтернативною вартістю інвестицій є процентна ставка – ціна одиниці фінансових ресурсів, що використовується протягом року. Процентна ставка вимірюється у частках від одиниці або у відсотках.