- •Мікроекономіка як складова теоретичної економіки.
- •Суб´єкти та об´єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5.Закон спадної граничної корисності блага.
- •6. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.
- •7. Вибір споживача з ординалістської позиції.
- •8. Криві байдужості, їх властивості.
- •9. Бюджетна лінія.
- •10. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •11.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12.Поняття повноцінних грошей і неповноцінних.
- •13.Крива Енгеля, функції Торнквіста.
- •14. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •15. Ефект доходу та ефект заміщення.
- •16. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком
- •17. Попит і закон попиту.
- •18. Пропозиція і закон пропозиції.
- •19. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •20. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.
- •21. Еластичність попиту за власною ціною блага.
- •22. Перехресна еластичність за доходом.
- •23. Взаємозв’язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.
- •24. Еластичність пропозиції.
- •25. Спрощена схема ринково-виробничої системи.
- •26. Мотивація поведінки підприємства
- •27. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •28. Витрати виробництва.
- •29. Правило спадної віддачі змінного фактора виробництва.
- •30. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта.
- •31. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу.
- •32. Оптимум виробника.
- •33. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •34. Типовий характер зміни витрат за короткостроковий період.
- •35. Витрати в довгостроковому періоді.
- •36. Ознаки й умови досконалої конкуренції.
- •37. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •38. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39. Ознаки монопольного ринку.
- •40. Економічні, адміністративні та правові бар'єри вступу до монопольного ринку.
- •41. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.
- •42. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.
- •43. Основні ознаки олігополії.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47. Нецінова конкуренція.
- •48. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продуктів та факторів виробництва.
- •49. Попит на працю за умови досконало конкурентного ринку ресурсів.
- •50. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •51. Основні фактори впливу на ринок праці.
- •52. Капітал як фактор виробництва.
- •53. Аналіз інвестиційних рішень.
- •54. Особливості землі як фактора виробництва.
- •55. Види рент.
- •56. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.
- •57. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання
- •58. Сучасна теоретична економіка про права власності.
- •59. Теорема Коуза.
- •60. Трансакційні витрати.
- •60. Трансакційні витрати.
20. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.
В результаті дії конкурентних сил відбувається синхронізація цін попиту і цін пропозиції, яка дістала назву ринкової рівноваги. Рівноважна ціна (Ре) і рівноважна кількість (рq) блага на ринку встановлюється при рівнянні попиту і пропозиції (перетин кривих). В стані рівноваги ринок збалансований, і ні у споживачів, ні у виробників немає стимулів для її порушення. Якщо ціна є більшою за рівноважну, то існує надлишок товару, якщо навпаки – дефіцит. За таких умов у ринкових суб'єктів з'являються стимули до змінювання ситуації. При аналізі встановлення рівноваги видно, що при цінах, вищих за рівноважну, існували споживачі, які були готові їх платити. Однак в результаті встановлення рівноваги на ринку вони купують блага за нижчою ціною. Різниця між максимальними витратами, які споживач готовий був здійснити, і фактичними втратами називається споживчим надлишком чи виграшем.
Одночасно з боку виробників також спосгерігаються такі, що готові були здійснювати виробництво при ціні, нижчій за рівноважну. І в результаті встановлення рівноважної ціни вони отримують виробничий надлишок чи виграш - різниця між фактичним доходом, що був отриманий від діяльності, і мінімально можливим.
21. Еластичність попиту за власною ціною блага.
Ступінь чутливості споживачів до змінювання ціни товару називається ціновою еластичністю (Есір). Попит називається еластичним, якщо несуттєве змінювання ціни викликає значне змінювання величини попиту, а коли суттєве змінювання ціни викликає незначне змінювання величини попиту -нееластичним (рис.5.1).
Існує два методи вимірювання цінової еластичності попиту.
Еластичність
в точці розраховується як:
,
де
- відносне змінювання величини попиту;
- відносне змінювання величини ціни;
- величина попиту після та до змінювання;
- ціна після та до змінювання.
Якщо
отримане значення |Edp|>1,
то попит еластичний, |Edp|<1
- нееластичний,
|Edp|=1
- одинична
еластичність.
Дугова еластичність розраховується за формулою: Edp=(ΔQ\ΔP)*(((P0+P1)\2):((Q0+Q1)\2)). Можна виділити граничні випадки цінової еластичності попиту. Абсолютно еластичним називається попит, значення коефіцієнта еластичності якого Edp=∞, а абсолютно нееластичним - коли Edp=0.
У мікроекономіці не виділяють жорстких факторів, які впливають на цінову еластичність попиту. Однак можна визначити вплив на цінову еластичність попиту наступного:
1. існування благ-субститутів
2. питомої ваги блага в доході споживача
3. відношення блага до предметів розкоші чи товарів першої необхідності
4. часу:
5. розмірів запасу
Цінова еластичність попиту може змінюватися в короткостроковому та довгостроковому періодах, при цьому характер змін буде різний в залежності від терміну служби блага. Для благ разового використання попит буде більш еластичним у короткостроковому періоді, ніж у довгостроковому, а для благ довготривалого використання - навпаки.
22. Перехресна еластичність за доходом.
Реакція змінювання величини попиту на одне благо відносно змінювання цін іншого блага називається перехресною еластичністю попиту (Еdх,у). Перехресна еластичність розраховується за наступною формулою:
Е= (ΔQx\Qх) : (ΔРУ/РУ).
Чим меншим буде від'ємне значення коефіцієнта перехресної еластичності (Еdх,у<0), тим більше блага взаємодоповнюють одне одного, чим більшим буде позитивне значення коефіцієнта (Еdх,у>0), тим більш взаємозамінними є блага, при значенні коефіцієнта близько нуля (Еdх,у=0) можна говорити про незалежність благ.
Однак це правило можна використовувати лише при невеликих змінюваннях ціни, тому що коефіцієнт цінової еластичності попиту можна розкласти на дві складові, які характеризують ефект доходу та ефект заміщення.
Еластичність
попиту за доходами можна
визначити як співвідношення
між відносною зміною попиту та відносною
зміною доходу
споживача (I).
На рис. 4.5 показано збільшення попиту
(зсув кривої вправо) на dQ
(Q2
- Q1),
що спричинене збільшенням доходу на
dI(І1
-
І2).
Тоді
еластичність попиту за доходами Ei
=
(dQ/Q)
: (dI/І).Е
ластичність
попиту за доходами може набувати
найрізноманітніших
значень: Еi
> 0
— для нормальних товарів; Еi
> 1
— Для
предметів
розкоші; Еi
< 0
— для неякісних товарів.Якщо
еластичність попиту за доходами дорівнює
нулю, то це означає,
що споживання даного товару взагалі не
залежить від рівня доходу
споживача.
